Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/1084/25

14.08.25 22-ц/812/1452/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 серпня 2025 року м. Миколаїв справа №484/1084/25 провадження №22-ц/812/1452/25 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О., із секретарем судового засідання Носіковим І. М., за участі позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Панькова Д. А. у приміщенні суду у м. Первомайську Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконним позбавлення його права користування гаражем, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обґрунтовував наступним. У 2011 році він дізнався, що ОСОБА_2 незаконно отримав право власності на збудований ним гараж № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 . Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив підтвердити те, що: - відповідно до п.б ст. 41 Земельного кодексу України, дозволу №167 від 14 травня 1975 року Первомайського міськвиконкому, Закону України «Про власність» від 07 лютого 1991 року №697-ХІІ, ст. 331 ЦК України, ст. 41 Конституції України та рішення Первомайського міського народного суду від 11 грудня 1979 року справа №2-1147, ніхто не мав позбавити його права користування і відбирати законно збудований гараж № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 ; - ніякого досудового розслідування про закриття кримінального провадження від 18 серпня 2015 року №12015150110002611 слідчий Григорук О.В. не проводив; - акт введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року є незаконним, підробленим і, що він до гаражу № НОМЕР_1 в АГК «Южний» немає ніякого відношення. 14 травня 2025 року ОСОБА_1 подав позов в новій редакції. Позивач зазначав, що 14 травня 1975 року він отримав дозвіл Первомайськкомунгоспу №167 на будівництво гаражу № НОМЕР_2 (після перереєстрації номер гаражу став 120) на земельній ділянці в АДРЕСА_1 та план-схему. Гараж був збудований у 1977 році. На той час гаражних кооперативів не існувало, акти введення гаражів в експлуатацію не складалися, приватизація гаражів не була передбачена законом. Рішенням Первомайського міського народного суду Миколаївської області від 11 грудня 1979 року у справі №2-1147 йому та його дружині визначено порядок користування збудованим гаражем, а саме, за ним визнано право користування гаражем, а за його дружиною ОСОБА_3 право користування підвалом під гаражем. ОСОБА_3 в 1987 році вийшла заміж за ОСОБА_2 , який в подальшому почав створювати перешкоди в користуванні гаражем. У 2011 році позивач дізнався, що чоловік його колишньої дружини ОСОБА_2 по підробленому акту введення вищезазначеного гаражу в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, який затверджено рішенням Первомайської міської ради №213 від 14 серпня 1996 року, зареєстрував право власності на гараж за собою. ОСОБА_1 вказував, що ОСОБА_2 спірний гараж не будував та пайові внески не здійснював, а тому складений 15 серпня 1996 року акт є незаконним. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив: - визнати те, що Первомайська міська рада Миколаївської області незаконно позбавила його права користування законно збудованим гаражем № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 ; - визнати те, що Первомайська міська рада Миколаївської області незаконно видала ОСОБА_2 підроблений акт введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, а також свідоцтво на право власності на гараж; - визнати акт введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним, підробленим і що він до гаражу № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» не має ніякого відношення. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 червня 2025 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що усі аргументи, зазначені позивачем в обґрунтування позовних вимог, вже були предметом судового розгляду, були перевірені судом і отримали відповідну оцінку під час розгляду справи №484/2939/16-ц. Зокрема судом було встановлено, що відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 збудував спірний гараж в АГК «Южний» або іншим чином придбав його у власність, а тому відсутні докази порушення прав позивача з боку відповідача. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, а справу направити на повторний розгляд. Обґрунтовуючи свою скаргу, позивач зазначав, що суд першої інстанції ухвалив помилкове рішення, бо неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази. Фактичні обставини справи, встановлені судом 14 травня 1975 року ОСОБА_1 було надано дозвіл № НОМЕР_4 на проведення будівельних робіт з будівництва гаражу розміром 3,5 м на 6 м на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1 . Рішенням Первомайського міського суду Миколаївської області від 11 грудня 1979 року було визначено порядок користування гаражем, відповідно до якого ОСОБА_1 користується гаражем, а ОСОБА_3 підвалом під ним. У акті приймання в експлуатацію гаражу приймальною комісією в присутності ОСОБА_2 зафіксовано, що ОСОБА_2 збудовано гараж площею 24 кв м з підвалом. Комісія постановила вважати цей гараж прийнятим в експлуатацію. Рішенням виконкому Первомайської міської ради Миколаївської області №213 від 14.08.1996 року затверджено акт приймання в експлуатацію ОСОБА_2 гаражу в АГК «Южний» і доручено міському комітету житлово-комунального господарства видати ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на гараж. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року (справа №484/2939/16-ц), ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 , Первомайської міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_4 , Автогаражний кооператив «Южний», ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення Первомайської міської ради Миколаївської області №213 від 14.08.1996 року «Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту жителю м. Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК «Южний», в частині зобов`язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК «Южний» ОСОБА_2 та скасування свідоцтва про право власності на гараж № НОМЕР_1 в АГК «Южний» по вул. Коротченка у м.Первомайську Миколаївської області, виданого ОСОБА_2 03.12.1996 р. Вказаними рішеннями встановлено, що доводи ОСОБА_1 про набуття права власності на гараж не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що йому виділялась земельна ділянка для забудови та що він здійснив дії, які б свідчили про закінчення будівництва та прийняття його у експлуатацію. Оскільки він не набув прав забудовника, або власника новоствореного об`єкту чи його користувача, як член кооперативу, то оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування його законних прав та інтересів не порушує. Доказів набуття права власності на гараж не встановлено. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2023 року (справа №484/5198/21), ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення в експлуатацію гаража підробленим і незаконним, визнання свідоцтва про право власності на гараж незаконним та визнання за позивачем права власності на гараж. Зазначеними рішеннями встановлено, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довів, яким чином було порушено його права оскаржуваними актами, оскільки він не набував прав забудовника або власника спірного гаражу чи його користувача, як член кооперативу. Досліджені докази свідчать, що позивачу земельна ділянка для забудови не виділялася, він дій, які б свідчили про закінчення будівництвом та прийняття в експлуатацію гаражу не здійснював. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року (справа №484/421/23) рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 червня 2023 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконним позбавлення права користування, визнання акту введення гаража в експлуатацію підробленим та визнання свідоцтва про право власності на гараж незаконним скасовано та ухвалено нове судове рішення. Провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту введення гаражу в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , незаконним, підробленим і що він до гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) немає ніякого відношення та визнання виданого Первомайською міською радою на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтва про право власності на гараж № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Южний» незаконним закрито. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання позбавлення його Первомайським міськвиконкомом Миколаївської області права користування законно збудованого гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 незаконним відмовлено. Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Стаття 16 ЦК України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів, яким може бути визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1 ст.21 ЦК України). Згідно з вимогами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з нормами статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Проте, чинне процесуальне законодавство України не дозволяє подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких вже є ухвалене судове рішення, адже це фактично призведе до переоцінки обставин, встановлених рішенням суду, яке набрало законної сили. Повторне звернення з тими самими вимогами з тих самих підстав свідчитиме про намагання домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950. Закриття провадження у справі це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що усі аргументи, зазначені позивачем в обґрунтування позовних вимог, вже були предметом судового розгляду, були перевірені судом і отримали відповідну оцінку під час розгляду справи №484/2939/16-ц. Зокрема судом було встановлено, що відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 збудував спірний гараж в АГК «Южний» або іншим чином придбав його у власність, а тому відсутні докази порушення прав позивача з боку відповідача. Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним позбавлення його Первомайською міською радою Миколаївської області права користування законно побудованим гаражем № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 , але з іншої підстави, ніж зазначена судом, а саме через обрання позивачем неефективного способу захисту. Вказаний позивачем спосіб не може призвести до захисту або відновлення його порушеного права (у разі його наявності), зокрема повернення у його користування спірного гаражу. Проте, колегія суддів вважає неправильним висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову щодо інших позовних вимог, а саме визнання незаконною видачу Первомайською міською радою Миколаївської області ОСОБА_2 підробленого акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, а також свідоцтва на право власності на гараж та визнання акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним, підробленим і що він до гаражу № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» не має ніякого відношення, оскільки ці вимоги вже були предметом розгляду у цивільних справах №484/2939/16-ц, №484/5198/21, №484/421/23. Відповідно до вимог статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою має закрити провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Вказаного судом першої інстанції зроблено не було. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вирішив спір з порушенням норм процесуального права. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково (пункти 1, 2, 4 частини 1 статті 374 ЦПК України). Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. З огляду на вказане, колегія суддів доходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконною видачу Первомайською міською радою Миколаївської області ОСОБА_2 підробленого акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, а також свідоцтва на право власності на гараж та визнання акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним, підробленим і що він до гаражу № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» не має ніякого відношення, а в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним позбавлення його Первомайською міською радою Миколаївської області права користування законно побудованим гаражем № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 зміні в частині мотиву відмови у задоволенні позовної вимоги. Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 червня 2025 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконним позбавлення його права користування гаражем № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 червня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконною видачу ОСОБА_2 підробленого акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року, а також свідоцтва на право власності на гараж та визнання акту введення гаража в експлуатацію від 15 серпня 1996 року незаконним, підробленим і що він до гаражу № НОМЕР_3 ) в АГК «Южний» не має ніякого відношення скасувати та ухвалити нове судове рішення про закриття провадження за цими позовними вимогами. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О. В. Локтіонова Судді Т. В. Крамаренко О. О. Ямкова Повне судове рішення складено 14 серпня 2025 року.