Постанова 4805 № 295/2514/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/2514/20 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г. Категорія 31 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Шевчук А.М., Талько О.Б. з участю секретаря судового засідання Дяченко Ю.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/2514/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які є правонаступниками ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 , Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області, Департаменту містобудування та земельних відносин ЖМР, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Силіна Сергія Володимировича, за участю третьої особи Органу опіки та піклування Житомирської міської ради про визнання недостовірної інформації про початок виконання будівельних робіт, визнання недійсним будівельного паспорту, декларації про готовність до експлуатації об`єкта, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним витягу з Державного реєстру речових прав за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 19 серпня 2020 року про закриття провадження у справі, яка постановлена суддею Перекупкою І.Г. встановив: У лютому 2020 року ОСОБА_1 , як законний представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом, на обґрунтування якого зазначила, що відповідач ОСОБА_5 , будучи співвласником домоволодіння АДРЕСА_1 , без відповідних дозвільних документів, в порушення будівельних норм, здійснила самочинне будівництво прибудови А3 до вказаного житлового будинку, яка в подальшому за договором дарування була відчужена відповідачу ОСОБА_4 . Зазначає, що зведення даної будівлі створило зону вітрового підпору, що призвело до зворотної тяги в домоволодінні позивача, а також створює перешкоди в обслуговуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та господарськими спорудами, співвласником якого є позивач. З урахуванням вищевикладеного просила визнати недостовірною інформацію, яка зазначена в повідомленні про початок виконання будівельних робіт/про заміну даних в повідомленні про початок будівельних робіт від 13.02.2017, яка була подана ОСОБА_5 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю від 14.02.2017 № 062170440960 та скасувати вказане повідомлення; визнати недійсним та скасувати будівельний паспорт «Реконструкція власної частини житлового будинку за рахунок прибудови та надбудови на власній земельній ділянці, продовження розпочатої реконструкції» від 05.01.2016; визнати недійсною та скасувати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, яка подана 10.02.2017 ОСОБА_5 та зареєстрована Управлінням державно-архітектурного контролю Житомирської міської ради від 13.03.2017; визнати недійсним та скасувати висновок щодо технічної можливості виділу об`єкту №8698 від 26.03.2018 та технічний паспорт №8698 від 26.03.2018, видані ФОП ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_2 ; визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , укладений 03 жовтня 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; визнати недійсними витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.10.2018 року щодо вказаного нерухомого майна, яка була вчинена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Силіним С.В. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2020 року провадження у справі закрито у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_3 на підставі п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , як правонаступник померлої позивачки ОСОБА_3 , подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, оскільки предметом спору у даній справі є порушення майнових прав померлої, що виразилось у здійсненні перешкод останній з боку відповідачів у користуванні житловим будинком та господарськими будівлями, які нележали ОСОБА_3 на праві власності. Крім того, порушені права позивача у даній справі, не відносяться до тих прав, які в силу положень ст. 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво не допускається, тому районний суд мав зупинити провадження у справі до залучення правонаступників. У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просила апеляційну скаргу позивача відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. При цьому зазначила, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, оскільки у даному випадку предметом спору є дії ОСОБА_5 по відношенню до її особистого майна та жодним чином не пов`язані з можливістю відновлення судом об`єктивного матеріального права померлої ОСОБА_3 , тому правовідносини у даній справі не допускають правонаступництва. За таких обставин вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі. В судовому засіданні представник апелянта адвокат Соломонюк С.А, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвокат Кашапова В.О., доводи апеляційної скарги не визнала та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи буда повідомлені. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах передбачених ст.367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного. За правилом пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією з сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України). Якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, то у разі смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, суд зупиняє провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 251 ЦПК України) до залучення до участі у справі правонаступника (пункт 1 частини першої статті 252 ЦПК України). Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами. Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1 та господарськими спорудами, співвласником якого є позивач. Ухвалою судді Богунського райсуду м.Житомира від 13.03.2020 відкрито провадження у справі. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30 липня 2020 року Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.139 т.1). Ухвалою Богунського райсуду м.Житомира від 19.08.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі у зв`язку із смертю позивача ОСОБА_3 , оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Відповідно до інформації, наданої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я, вбачається, що до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заведена спадкова справа №159/2020, спадкоємцями за законом є діти померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.39 т.2). Як вбачається з поданого позову спірні правовідносини у даній справі склалися між сторонами з приводу порушення майнових прав померлої ОСОБА_3 , що виразились у здійсненні перешкод останній з боку відповідачів у користуванні житловим будинком та господарськими будівлями, 33/100 ідч. яких нележали ОСОБА_3 на праві власності, а відтак допускають правонаступництво. Крім того, порушені права позивача у даній справі, не відносяться до тих прав, які в силу положень ст. 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво не допускається. За вказаних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 статті 255 ЦПК України, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво. Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, крім іншого - порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідно до положень статті 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті спору, підстав для розподілу судових витрат за розгляд справи апеляційним судом не вбачається. Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2020 року про закриття провадження у справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 червня 2022 року. Головуючий Судді