LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд755/8567/23

від 24.07.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №22-ц/824/12206/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 липня 2025 року місто Київ справа № 755/8567/23 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М. за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року про закриття провадження в частині позовних вимог, постановлену під головуванням судді Галагана В.І., повний текст ухвали складено 08 травня2025 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,- В С Т А Н О В И В: В червні 2023 року позивач ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив: звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 102,9 кв.м, житловою площею 54,2 кв.м, шляхом надання ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» права на продаж предмета іпотеки третій особі у порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/4006/82/10 від 08 червня 2005 року у розмірі 92683,73 доларів США, з яких: 76756,16 доларів США - заборгованість за кредитом, 8468,66 доларів США - заборгованість за несплачені проценти, 7 458,91 доларів США - нараховані 3% річних від суми боргу, за ринковою вартістю, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2023 року відкрито провадження у даній справі (суддя Арапіна Н.Є.) ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_2 помер. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2025 року визначено суддю Галаган В.І. для розгляду даної справи. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року відновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025року провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито відносно боржника ОСОБА_2 . Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач ТОВ «Укрфінанс Груп» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що суд першої інстанції безпідставно зазначив в ухвалі, що представник позивача ОСОБА_3 не надав доказів поважності причин відсутності даних правонаступництва відповідача ОСОБА_2 , оскільки представник позивача намагався отримати відповідні докази в судовому порядку. Однак, суд зазначене клопотання не відхилив, навіть не долучивши до матеріалів справи, чим порушив право на доступ до суду позивача. Вказував, що 08 травня 2025 року в судовому засіданні представником ТОВ «Укрфінанс Груп» заявлено клопотання про витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Н.М. відомості про коло спадкоємців померлого ОСОБА_2 , ознак суд зазначене клопотання відхилив, зазначаючи що ТОВ «Укрфінанс Груп» повторно мало звернутися до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Н.М. з запитом щодо спадкоємців ОСОБА_2 , чого не зробило, тому товариством не доведено неможливості самостійно надати витребувані докази. Зазначав, що відмова нотаріуса була мотивована тим, що вона не в праві розголошувати відповідну інформацію через нотаріальну таємницю, а повторне звернення не змінило б того факту, що ТОВ «Укрфінанс Груп» не може бути отримувачем відомостей про коло спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в силу ст.8 Закону України «Про нотаріат». Посилався на те, що через відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, представник ТОВ «Укрфінанс Груп» усно заявив клопотання про відкладення судового засідання, щоб повторно звернутись із запитом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Н.М., на що суд повідомив, що у товариства було достатньо для цього часу, у задоволенні клопотання відмовив. Вказував, що судом першої інстанції було неодноразово безпідставно відмовлено у реалізації товариством своїх прав. Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у його відсутність на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції посилався на п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України та виходив з того, що відсутні докази прийняття спадщини пістя смерті відповідача ОСОБА_2 . Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема пунктом 1 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника (пункт 1 частини першої статті 253 ЦПК України). Аналіз вказаних вимог закону свідчить про те, що суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Як вбачається з матеріалів даної справи, позовні вимоги були пред`явлені до двох відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . До закінчення розгляду справи та ухвалення судового рішення по справі відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. 16 квітня 2025 року відновлюючи провадження у справі, суд першої інстанції не вчинив дій з метою з`ясування інформації хто прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2 та відповідно вирішення питання щодо залучення до участі у справі правонаступників померлого. Як встановлено із звукозапису судового засідання суду першої інстанції від 08 травня 2025 року, представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів щодо кола спадкоємців після померлого ОСОБА_2 . Клопотання було обгрунтоване тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» у лютому 2024 року звернулося з вимогою кредитора до Шостої київської державної нотаріальної контори. У відповідь на вимогу на поштову адресу ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» надійшла відповідь від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Н.М. від 06 березня 2024 року №102/02-14, згідно якої повідомлено, що претензія кредитора долучена до матеріалів спадкової справи №21/2024 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . При цьому, нотаріус посилаючись на ст.8 Закону України «Про нотаріат» повідомила, що надати будь-які відомості та копії документів зі спадкової справи не має можливості. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів. При цьому, слід зазначити, що нормами ЦПК України визначено, що суд сприяє витребуванню доказів, якщо сторони не можуть їх отримати самостійно. Це робиться з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи. Суд може витребувати докази за клопотанням сторони або з власної ініціативи у випадках, передбачених законом Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що суд витребовує докази про спадкоємців для відновлення провадження у справі, коли це необхідно для встановлення, хто має право на спадщину. Це робиться для того, щоб забезпечити правомірність та законність відновлення провадження та подальшого розгляду справи. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, постановивши ухвалу про закриття провадження у справі позовом ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відносно боржника ОСОБА_2 не встановив коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , а відтак дійшов передчасноговисновку про закриття провадження з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України. Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріальногоправа, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Виходячи з вищевикладеного,колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» - задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»