Ухвала КЦС ВС № 309/3276/17

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2024 року м. Київ справа № 309/3276/17 провадження № 61-16068ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Перемишлянського районного нотаріального округу Львівської області Юзва Вікторія Яківна, Публічне акціонерне товариство «ОКСІ Банк», приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юзва Назарій Богданович, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова Оксана Василівна, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Перемишлянського районного нотаріального округу Львівської області Юзви Вікторії Яківни, Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юзви Назарія Богдановича про стягнення грошових коштів та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки недійсними, витребування майна, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Перемишлянського районного нотаріального округу Львівської області Юзви В. Я., Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юзви Н. Б. про стягнення грошових коштів. У червні 2018 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки недійсними, витребування майна. Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 6 грудня 2021 року клопотання ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у цій справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського НД інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 14 квітня 2022 року зупинено провадження у цій справі до припинення дії в Україні правового режиму воєнного стану або до його скасування в установленому законом порядку. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року при розгляді апеляційних скарг ОСОБА_1 задоволено клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5. про зупинення провадження у справі до вступу в справу правонаступників ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не погоджуючись з ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О. В., 29 листопада 2024 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить змінити формулювання резолютивної частини зазначеного судового рішення з «до вступу в справу правонаступників померлого» на «до залучення до участі у справі правонаступника». Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків. Згідно зі статтею 25 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі вказується обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Підставою касаційного оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 рокузаявник визначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме положень пункту 1 частини першої статті 55 та пункту 1 частини першої статті 253 ЦПК України. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення. Судом апеляційної інстанції з копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 8 серпня 2024 року складено відповідний актовий запис № 4688. Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення особи померлою у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 1 частини першої статті 251 ЦПК України, до залучення до участі у справі правонаступника (пункт 1 частини першої статті 253 ЦПК України). Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, провадження № 14-37цс20, вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами». Оскільки правовідносини, з яких виник спір, допускають правонаступництво, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі для встановлення спадкоємців померлого ОСОБА_2 . Посилання заявника на те, що ЦПК України передбачено залучення правонаступника, проте апеляційний суд в резолютивній частині зазначив «до вступу правонаступників», не призвели до ухвалення незаконного судового рішення. Суд апеляційної інстанції на підставі статті 55 та пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України правильно зупинив провадження в справі. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О. В., на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року є необґрунтованою, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у даній справі сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Оскільки оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм процесуального права й підстави для його скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова О. В., на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року суд відмовляє. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бухтоярова Оксана Василівна, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Перемишлянського районного нотаріального округу Львівської області Юзви Вікторії Яківни, Публічного акціонерного товариства «ОКСІ Банк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юзви Назарія Богдановича про стягнення грошових коштів та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки недійсними, витребування майна. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська