Постанова Київський апеляційний суд № 759/294/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 червня 2022 року м. Київ Унікальний номер справи № 759/294/21 Апеляційне провадження 22-ц/824/5392/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Махлай Л.Д., суддів Немировської О.В., Ящук Т.І. сторони позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відповідач ОСОБА_1 розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», подану через представника Крилову Олену Леонідівну, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року, ухвалене під головуванням судді Войтенко Ю.В., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : у січні 2021 рокуАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 324,80 грн. В обґрунтування позову зазначало, що з метою отримання банківських послуг, ОСОБА_2 підписав заяву № б/н від 04.09.2013, відповідно якої йому відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_2 отримав кредитну картку, ознайомився з умовами підписав паспорт споживчого кредиту. Вони свої зобов`язання за вказаним договором виконали у повному обсязі та надали ОСОБА_2 кредит у розмірі, встановленому договором. У зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за вказаним договором у ОСОБА_2 виникла заборгованість. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. На дату смерті, заборгованість позичальника становить 10 324,80 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту, а спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , яка постійно проживала разом з померлим, та прийняла спадщину, оскільки не відмовлялась від неї. 21.09.2020 було направлено претензію до спадкоємця та пред`явлено свої вимоги, проте, заборгованість погашена не була. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.11.2021 в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд першої інстанції не врахував, що відповідачка, яка проживала на день смерті разом із спадкодавцем, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не заявила про відмову від прийняття спадщини, а тому незважаючи на те, що вона не отримувала свідоцтво про право на спадщину є такою, що прийняла спадщину. Відповідачка є спадкоємцем першої черги та фактично прийняла спадщину. Судом не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 306/2000/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 496/4489/16-ц, від 18.09.2019 у справі № 336/7643/18, від 18.09.2019 у справі № 640/6274/16-ц. Суд безпідставно поклав на них обов`язок доведення щодо наявності спадкового майна. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленням учасників справи. Враховуючи ціну позову, а також ту обставину, що позивач, у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності, колегія суддів відхиляє клопотання позивача про розгляд апеляційної скарги з викликом сторін. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 04.09.2013 ОСОБА_2 підписав анкету -заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Відповідно до довідки AT КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 була видана кредитна картка: 04.09.2013 - № НОМЕР_1 терміном дії до 06/17, 06.05.2017 - № НОМЕР_2 терміном дії до 05/21, 19.06.2017 - № НОМЕР_2 терміном дії до 05/21. Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_2 , старт карткового рахунку відбувся 04.09.2013, кредитний ліміт з 04.09.2013 до 10.01.2020 збільшувався до 12000,00 грн. після чого, був зменшений до 0 грн. Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до наданого позивачем розрахунку ОСОБА_2 має заборгованість, яка станом на дату його смерті становила 10 324,80 грн та складається з заборгованості за тілом кредиту. 11.06.2020 банком направлена претензія до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори. Відповідно до відповіді15.06.2020 нотаріальна контора повідомила, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини донотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк» З матеріалів справи Дванадцятою державною нотаріальною конторою спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». За інформацією Центру надання адміністративних послуг Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 - з 03.04.2018 по теперішній час та був зареєстрований ОСОБА_2 з 12.12.2000 по 31.01.2019. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості як із спадкоємиці боржника, оскільки відсутні докази щодо наявності спадкового майна. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Згідно з ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від строку вимоги. Частиною 3 статті 1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити до спадкоємця вимогу про погашення боргу протягом року з моменту настання строку вимоги. З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2013 ОСОБА_2 підписав анкету - заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої отримав кредитну картку кредитка «Універсальна 30 днів пільгового періоду» з кредитним лімітом 300 грн. Інші умови договору, у тому числі щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, строк дії картки, у заяві - анкеті не прописані. Після смерті позичальника банк звернувся до нотаріальної контори із претензією кредитора, у якій вказав суму заборгованості 10 324,80 грн. Саме на підставі цієї претензії Дванадцятою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих часниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнями чи невчиненням нею процесуальних дій. Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 як спадкоємиці боржника позивач не надав доказів ні про те, що саме відповідач є спадкоємицею померлого, ні про наявність спадкового майна та його вартість. У позовній заяві позивач просив витребувати довідку щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки та спадкову справу. Дане клопотання судом задоволено та ці докази витребувані. Проте, довідка про те, що відповідачка була зареєстрована за місцем проживання боржника не підтверджує ту обставину, що спадкоємець та спадкодавець проживали однією сім`єю, а відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідачка є спадкоємицею першої черги, проте будь - яких доказів щодо родинних зв`язків померлого з відповідачкою не надав. Матеріали справи також не містять будь - яких доказів наявності спадкового майна у боржника. Доводи апелянта про те, що такі докази суд має здобувати за власною ініціативою суперечать нормам цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства. Суд задовольнив клопотання позивача, викладені ним у позовній заяві. Будь - яких інших клопотань позивачем не заявлялося. Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє особу права на спадкування за вищевказаних обставин не можна визнати обгрунтованими, оскільки такі доводи були б слушними у даній справі лише при наявності доказів про те, що відповідачка є спадкоємицею боржника та у останнього було майно, яке відповідачка успадкувала. Проте таких доказів матеріали справи не містять. За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Керуючись ст. 367, 368, 374,375, 381-383 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України. Постанова складена 20.06.2022. Головуючий Л. Д. Махлай Судді О. В. Немировська Т. І. Ящук