Ухвала КЦС ВС № 347/2223/17

Ухвала 17 червня 2022 року м. Київ справа № 347/2223/17 провадження № 61-3073ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив визнати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 спільним майном подружжя та визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаного будинку. У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просила збільшити належну їй частку майна до 2/3 вартості, що в грошовому еквіваленті складає 270 000,00 грн, та виділити їй автомобіль «Volkswagen Caddy», 2007 року випуску, орієнтовною вартістю 234000,00 грн і стягнути на її користь різницю (компенсацію), що в грошовому виразі становить 36 000,00 грн; ОСОБА_2 виділити автомобіль «Volkswagen Transporter Т4», 2001 року випуску, орієнтовною вартістю 180 000,00 грн. Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частини вказаного будинковолодіння. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 83 402,28 грн у рахунок вартості 1/2 частини транспортних засобів. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2018 року в частині зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 509,50 грн у рахунок вартості 1/2 частини транспортного засобу «Volkswagen Transporter Т4», реєстраційний номер НОМЕР_1 . У задоволенні решти вимог зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті рішення суду залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (спірного житлового будинку) скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (транспортних засобів) залишено без змін. Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, позов у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (спірного житлового будинку) задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинковолодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку у спільному майні подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . 26 березня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року (надійшла до суду 05 квітня 2022), у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано доплатити судовий збір та надати докази вартості спірного майна. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. 20 травня 2022 року до Верховного Суду, на виконання ухвали Верховного Суду від 13 квітня 2022 року, надійшла заява про усунення недоліків, копія рішень суду першої та апеляційної інстанції та копія первинної позовної заяви. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаний в ухвалі Верховного Суду від 13 квітня 2022 року. 15 червня 2022 року до Верховного Суду, на усунення недоліків, зазначених в ухвалах Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2022 року та 23 травня 2022 року, надійшла заява про усунення недоліків та договір купівлі-продажу спірного будинку із зазначенням вартості нерухомого майна. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставами касаційного оскарження рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року у справі № 541/642/13-ц та у постанові Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі № 367/7110/14-ц (провадження № 61-12957св19). Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року. Витребувати з Косівського районного суду Івано-Франківської області вищевказану цивільну справу (№ 347/2223/17). Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк який не може перевищувати чотирнадцять днів з дня вручення цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник