Постанова 4807 № 335/10362/20

Дата документу 14.06.2022 Справа № 335/10362/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/10362/20 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко І.А. Провадження № 22-ц/807/1094/22 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Кримської О.М., Дашковської А.В., секретар: Рикун А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа: Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, про скасування рішення державного реєстратора, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2021 року, В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи» про скасування рішення державного реєстратора. В обґрунтування позову зазначали, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1 , в якій вона проживає з 2002 року. Крім неї у зазначеній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_3 разом із малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16.09.2005 між ОСОБА_2 та ЗАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк», правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», було укладено кредитний договір №27/кф-05, за яким Банк надав кредит позичальнику в розмірі 40 000,00 дол. США строком до 15.09.2015. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору, 16.09.2005 між ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк», правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», було укладено іпотечний договір №10/1-05 від 16.09.2005, за умовами якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку вищевказану квартиру. 17.12.2012 між ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором №27/кф-05 від 16.09.2005 та іпотечним договором №10/1-05 від 16.09.2005. 29.05.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Виконавчого комітету Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц С.О. було замінено власника іпотечної квартири з ОСОБА_1 на ТОВ «Кредитні ініціативи». Вказана квартира була передана ТОВ «Кредитні ініціативи» в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору №10/1-05 від 16.09.2005. Посилаючись на те, що не отримували повідомлення від кредитора про намір звернути стягнення не предмет іпотеки, а також на не проведення оцінки нерухомого майна, порушення порядку проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, порушення норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», позивачі просили скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47154467 від 01.06.2019 року, прийняте Державним реєстратором Виконавчого комітету Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц С.О., яким було замінено власника квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , з ОСОБА_1 на ТОВ «Кредитні ініціативи» (номер запису про право власності: 31816692) та поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні позову. Судове рішення мотивовано тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки було здійснено кредитором у відповідності з вимогами чинного законодавства на підставі відповідного застереження, що міститься в іпотечному договорі, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, розмір якої станом на 13.03.2019 становив 64 581, 94 долари США. Повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки було направлено позивачем рекомендованими листами на адресу і у спосіб, передбачений умовами кредитного і іпотечного договорів. Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно не передбачено проведення оцінки нерухомості у випадку звернення стягнення на неї у позасудовому порядку. Позивачами не надано належних і допустимих доказів, що спірна квартира є місцем їх постійного проживання, і що у них відсутнє на паві власності інше житло. ОСОБА_1 за даними її паспорта зареєстрована в іншому житловому приміщенні, є співвласником іншого житлового приміщення, в якому зареєстровано її постійне місце проживання . Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій зазначають, що судом неповно з`ясовані фактичні обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку позивачів, процедура державної реєстрації речових прав проведена з порушеннями. В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 була вручена вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, відсутня оцінка про вартість майна на момент звернення на нього стягнення, а також погодження оцінки предмету іпотеки з іпотекодавцем. Наявність вказаних документів є обов`язковою умовою для звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, скаржник вважає, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не надано доказів законності проведеної процедури державної реєстрації речових прав, якою було замінено власника квартири . Окрім того, апелянт вказував на те, що суд першої інстанції порушив Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» зазначило, що апеляційна скарга є безпідставна та необґрунтована, її доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Відповідно статті 375 ЦП К України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії державного реєстратора щодо реєстрації за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на спірне нерухоме майно на підставі договору іпотеки є правомірними, оскільки такий договір містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку». Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Встановлено, що 16.09.2005 між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 (надалі за текстом Боржник), було укладено договір про іпотечний кредит № 27/кф-05 (надалі за текстом кредитний договір), з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до умов якого Банк надав Боржнику кредит у сумі 40 000,00 доларів США, а Боржник зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування у сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Дата повернення кредиту не пізніше 15.09.2015. (а.с. 17-29). З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором 16.09.2005 між Банк та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 10/1-05 від 16.09.2005, відповідно до якого остання передала Банку в іпотеку 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 63,3 кв.м., житловою площею 43,41 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 30-35). Відповідно до договору про внесення змін №1 до іпотечного договору № 10/1-05 від 16.09.2005 від 25.12.2007 сторони оцінили предмет іпотеки в 379 760,00 грн. (а.с.160-161). 17.12.2012 між Банком та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого Банк відступив ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за вищевказаними договорами Вказані обставини визнані учасниками справи, а тому в силу ч.1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню. ОСОБА_2 належним чином умови кредитного договору не виконував, належні до сплати щомісячні платежі не вносив, внаслідок чого станом на 13.03.2019 загальний розмір заборгованості за кредитом становив 64 581, 94 дол. США, із яких 19 472, 4 дол. США за кредитом, 18 744, 51 дол.США за відсотками, 26 365, 03 дол. США пені. 28.03.2019 ТОВ «Кредитні ініціативи» через АТ «Укропошта» та ТОВ «Служба експрес-доставки «Меркурій» направило ОСОБА_2 та ОСОБА_1 рекомендоване повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Поштові відправлення провернулися відправникові, оскільки адресати відмовилися від їх отримання (а.с.73-85). 01.06.2019 державним реєстратором Виконавчого комітету Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц С.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ТОВ «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253 (а.с.153). Відповідно до висновку ТОВ «Незалежної експертної компанії» від 25.04.2019 ринкова вартість іпотечного майна 957 125 грн. (а.с.86). Як на підставу звернення до суду з позовом позивачі посилалися на не отримання повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, відсутність оцінки нерухомого майна, порушення порядку проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, порушення норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом Згідно з ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку», У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Розділом 5 укладеного сторонами Іпотечного договору від 16.09.2005 був передбачений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації. Пунктом 5.1 іпотечного договорів сторонами було погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Пунктом 5.2 іпотечних договорів Сторонами було погоджено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. В пункті 5.3 іпотечного договору були встановлені способи звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». В даному випадку договір іпотеки виступає правовстановлюючим документом та є підставою для реєстрації права власності. Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1952-ІУ державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 16 цього Закону; 6) надання витягів з державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 898-ІУ у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору Аналіз викладеного свідчить про те, що застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, є одним із визначених законодавством способів звернення стягнення на предмет іпотеки. Підписуючи договір іпотеки, ОСОБА_1 погодила всі умови, які викладені в договорі; підтвердила свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до умов іпотечного договору та вимог чинного законодавства України. Щодо доводів апеляційної скарги про не повідомлення про звернення стягнення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке. Пунктом 61 Порядку проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, який затверджений Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, визначений вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 9 та 15 Закону № 1952-ІУ порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства. Згідно Порядку повернення від боржника належно направленої вимоги «за закінченням встановленого строку зберігання» свідчить про вжиття іпотекодеожателем всіх заходів для відповідного повідомлення боржника про наявність заборгованості. На виконання норм Закону України «Про іпотеку» ТОВ «Кредитні ініціативи» надіслав письмове повідомлення іпотекодавцю, про що свідчать відповідні докази в матеріалах реєстраційної справи та які були долучені до матеріалів цивільної справи. Однак, у зв`язку з ухиленням від отримання кореспонденції позивачами конверт було повернуто за закінченням терміну зберігання, що є належним доказом повідомлення позивачів про намір кредитора звернути стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до пункту 6.2 договору іпотеки сторони погодили, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телефоном або вручені особисто та за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача. Згідно зі статтею 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залиіиається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення. Згідно пункту 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою КМУ №1127 від 25 грудня 2015 року, у редакції, чинній на час проведення спірних реєстраційних дій, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавщ; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Таким чином, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки тільки після направлення іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення, та не усунення іпотекодавцем порушення у тридцятиденний строк з моменту отримання такої вимоги, а державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, здійснюється державним реєстратором після надання доказів про направлення такої вимоги іпотекодавцю та завершення тридцятиденного строку з моменту отримання такої вимоги». За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про не повідомлення позивачів про звернення стягнення на предмет іпотеки є неспроможними, оскільки товариством направлено на адресу іпотеко держателя і позичальника вимогу, однак, у зв`язку з ухиленням від отримання кореспонденції, конверт повернувся за закінченням терміну зберігання. Вказаний висновок кореспондується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14- 278гс18; від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15 (провадження № 14-706цс19: аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018 св 18), від 03 червня 2020 року у справі №359/8181/18 (провадження № 61-22164 св

191. Посилання в апеляційній скарзі на те, що кредитором не була здійснена оцінка іпотечного майна, є безпідставними, оскільки спростовуються фактичними обставинами справи. Разом з тим, ні умовами іпотечного договору, ні Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не передбачено надання державному реєстратору висновку про вартість іпотечного майна у випадку звернення стягнення на таке майно у позасудовому порядку. Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення виконання зобов`язань в іноземній валюті» колегія суддів також вважає неспроможними. Відповідно до пункту 1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення виконання зобов`язань в іноземній валюті» дія закону розповсюджується у випадку, якщо таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна. Позивачами не наданого жодних належних та допустимих доказів на підтвердження їх доводів про відсутність іншого житла, хоча обов`язок доведення відсутності іншого житла покладається саме позивача. Як встановлено судом іпотекодавець ОСОБА_1 є співвласником іншого нерухомого майна квартири АДРЕСА_3 , 1/3 частку якої вона успадкувала 18.12.2006 і в якій вона фактично зареєстрована і проживає з серпня 1972 року і по теперішній час, що підтверджується Витягом із реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.12.2020 та фотокопією її паспорта (а.с.15-16, 88-91), а отже предмет іпотеки не є єдиним місцем проживання, відтак норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення виконання зобов`язань в іноземній валюті» не можуть бути застосовані. Отже, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не встановлено. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2021 у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст складено 15 червня 2022 року. Головуючий: І.В. Кочеткова Судді: А.В. Дашковська О.М. Кримська