Постанова Київський апеляційний суд № 758/15233/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2022 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 758/15233/21 номер провадження №22-ц/824/4261/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В., учасники справи: представник заявника ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року /суддя Скрипник О.Г./ у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа П`ята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, - В С Т А Н О В И В: До Подільського районного суду м. Києва надійшла на розгляд заява ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: проживання однією сім`єю. Виходячи зі змісту заявлених вимог, заявник ОСОБА_2 просить встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року відмовлено у відкритті провадження./а.с.87-88/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Вказував, що відмова суду першої інстанції у відкритті провадження у справі в порядку позовного провадження за позовною заявою особи з підстав того, що із позовної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право є перешкоджанням позивачу у доступі до правосуддя, оскільки позивачем не заперечується наявність спору про право, а навпаки позивачем саме через наявність спору про право було подано позовну заяву в порядку позовного провадження, відтак передбачені процесуальним законом підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі відсутні. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість її вимог. Вказував, що у відповідності до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог. Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що позовна заява не має ознак позову а є заявою про встановлення факту. Просив також попередньо стягнути 10 000 грн правової допомоги, з можливим подальшим уточненням цієї суми. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який з`явився у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з поверненням справи для продовження розгляду, на підставі наступного. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції керувався вимогами п. 5 ч. 2 ст. 293 та ч.2 ст.315 ЦПК України, про те, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки. Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України. За нормою ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю. Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право. Суд першої інстанції вказував, що вбачає спірність правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вимоги встановлення факту проживання однією сім`єю з спадкодавцем фактично заявлено для підтвердження права на спадкування, оскільки в подальшому заявник має на меті вирішити майнове питання (реалізувати право на спадкове майно). Однак, в даному випадку, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 звернулась з позовом, а не заявою про встановлення факту, як вважав суд першої інстанції. Так, відповідно до реквізитів поданого позову, позивачем вказані сторони - позивач, відповідач та третя особа, подано позовну заяву, вимогою якої є встановлення постійного проживання ОСОБА_2 зі ОСОБА_5 .. При цьому відповідно до змісту позову, позивач керувався вимогами ст.ст. 1258, 1268, 1296 ЦК України та загальними процесуальними вимогами щодо подачі позову ст. 175-177 ЦПК України. Таким чином, апеляційний суд доходить висновків про те, що підстав вважати, що ОСОБА_2 подано заяву про встановлення факту, у суду першої інстанції не було. Дійсно, предметом даного спору є порушене право позивача на нерухоме спадкове майно після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , зокрема, у вигляді квартири АДРЕСА_1 . З огляду на те, що позивач зареєстрована і проживала зі спадкодавцем більше п`яти років до її смерті і на час відкриття спадщини, як вона вважає, а отже є спадкоємцем четвертої черги за законом і в силу ч. 3 ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. Разом з тим, відповідач вважає себе єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_5 а тому, саме за наявності спору про право, позивач звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення саме в порядку позовного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати - на користь апелянта з відповідача підлягає стягненню 454 грн. Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року - задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином: Стягнути з ОСОБА_3 / АДРЕСА_2 / на користь ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 /чотириста п`ятдесят чотири/ гривні. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: