Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/5527/22

23.01.23 22-ц/812/165/23 Провадження №22-ц/812/165/23 ПОСТАНОВА Іменем України 23 січня 2023 року м. Миколаїв справа № 490/5527/22 Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого Коломієць В.В. суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О., із секретарем судового засідання Біляєвою В.М., переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Швець Тамарою Андріївною, на ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва, постановлену 01 грудня 2022 року під головуванням судді Шолох Л.М., повний текст судового рішення складений цього ж дня, У С Т А Н О В И В: У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. В обґрунтування заяви зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , з яким вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з грудня 2012 року у кв. АДРЕСА_1 , з 25 жовтня 2013 року вона і донька зареєстровані за вказаною адресою. Як вказала заявник, проживаючи спільно, однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу вони мали спільний побут, бюджет, вели спільно господарство, мали взаємні права та обов`язки притаманні подружжю, за спільні кошти разом відпочивали, сплачували комунальні послуги, купували усе необхідне для життя, разом виховували доньку від її попереднього шлюбу, їздили до батьків чоловіка у смт. Березанка Миколаївської області та допомагали їм по господарству. Факт її постійного проживання за вказаною адресою разом із ОСОБА_4 однією сім`єю чоловіка та жінки підтверджується Актом про спільне проживання, складеного членами правління ОСББ «Нікастар 4 Ж», та нотаріально посвідченими заявами заінтересованих осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є батьками померлого. Посилаючись на те, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу їй потрібно для оформлення спадщини, та враховуючи, що заінтересовані особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовились від прийняття своїх часток у спадщині після смерті сина - ОСОБА_4 - на її користь, просила встановити факт постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_4 в період з грудня 2012 року до 02 квітня 2022 року. Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 01 грудня 2022 року відмовлено у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України із посиланням на те, що зі змісту заявленої ОСОБА_1 вимоги вбачається спір про право. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Швець Т.А., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказувала, що суд першої інстанції не звернув уваги на подані докази, а саме нотаріально посвідчені заяви заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини на користь заявниці, що свідчить про відсутність спору про право. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначають про відсутність між заявницею ОСОБА_1 та ними будь-якого спору про право, а тому просили задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Зазначали, що ОСОБА_1 більше 10 років прожила з їхнім сином однією сім`єю, мали спільний побут, усталені відносини, спільні права та обов`язки, любили і поважали один одного, разом виховували доньку ОСОБА_1 від попереднього шлюбу, тому після смерті сина - ОСОБА_4 - вони запропонували їй звернутись до суду з питанням про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю з їхнім сином для оформлення спадщини. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник - адвокат Швець Т.А. - підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги. Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про дату час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, клопотань про відкладення судового розгляду від них не надходило. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відмовляючи у відкритті провадження, суд виходив з наявності у справі спору про право, який належить розглядати в порядку позовного провадження. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Так п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. За правилами ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, a якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження. Таким чином, встановлення юридичного факту, зокрема, факту постійного проживання зі спадкодавцем, можливо як в порядку окремого провадження, так і в порядку позовного провадження залежно від наявності спору про право цивільне. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16 (провадження № 61-38св18). ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт проживання з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з грудня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлення даного факту їй необхідно для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Звертаючись з заявою про встановлення факту постійного проживання з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на підтвердження відсутності спору зі спадкоємцями померлого надала нотаріально посвідчені заяви заінтересованих осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є батьками померлого, про відмову від прийняття своїх часток у спадщині після смерті сина - ОСОБА_4 - на її користь (а.с. 10, 11). Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд першої інстанції не зазначив, хто зі спадкоємців ОСОБА_4 оспорює право ОСОБА_1 на прийняття спадщини, тобто не встановив між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним. Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18); від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21). Разом із тим, якщо під час судового розгляду справи у порядку окремого провадження та дослідження всіх обставин справи буде встановлено спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, то відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, це є підставою для залишення заяви без розгляду із роз`ясненням заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. За такого висновок суду першої інстанції про наявність спору на стадії вирішення питання про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 є передчасним, а тому ухвала суду відповідно до пунктів 1, 4 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду - для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Керуючись ст. 367, 368, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Швець Тамарою Андріївною - задовольнити. Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 01 грудня 2022 року скасувати, а матеріали заяви направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: В.В. Коломієць Судді І.В. Лівінський Н.О. Шаманська Повний текст постанови складено 23 січня 2023 року