Постанова 4857 № 300/7071/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/7071/21 пров. № А/857/5839/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі за його позовом до Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, суддя у І інстанції Чуприна О.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складення повного тексту рішення 21 лютого 2022 року, ВСТАНОВИВ : У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Калуської міської ради Івано-Франківської області (далі - Міськрада) та зобов`язати її вчинити дії щодо виділення коштів з бюджету міста Калуша у розмірі 52976,28 грн для встановлення автономного опалення та гарячого водопостачання у його житловому приміщенні, а також стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі № 300/7071/21, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не наведено доказів про порушення його прав та інтересів невиконанням Міськрадою своїх зобов`язань у правовідносинах, які врегульовані рішенням органу місцевого самоврядування. Решта позовних вимог є похідними і також не підлягають задоволенню. У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ОСОБА_1 , який у своїй скарзі просив таке скасувати та прийняти нове про задоволення його позову. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції при вирішенні спору допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, не надав належної оцінки його доводам щодо правомірності заявлених позовних вимог, не врахував того, що позивач є соціально незахищеною особою, яка потребує додаткового захисту зі сторони держави. У відзиві на апеляційну скаргу Міськрада підтримала доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є власником, зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Рішеннями Міськради № 1245 від 21 грудня 2017 року і № 2010 від 20 грудня 2018 року була затверджена Програма встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша (далі - Програма) на 2018 рік та 2019 рік. Згідно з пунктом 6 Програми її фінансування здійснюватиметься за рахунок коштів місцевого бюджету та залишку коштів на 1 січня поточного року, інших джерел не заборонених чинним законодавством. Обсяг фінансування з місцевого бюджету на встановлення автономного опалення у багатоповерховій забудові м. Калуша на 2018 рік наведено у додатку у розмірі 1 000 000,00 грн. Розпорядженням міського голови м. Калуша від 27 грудня 2018 року №396-р створено комісію з розгляду питання щодо встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша, а Управлінню житлово-комунального господарства Міськради доручено розробити положення щодо фінансування робіт із встановлення такого опалення та подати його на затвердження Міськради у березні 2019 року. Рішенням Міськради від 31 січня 2019 року №2096 у Програму було внесено зміни, а саме у пункт 7 Паспорта Програми, відповідно до яких обсяг фінансування Програми збільшився до 3 000 000,00 грн. 23 квітня 2019 року Міськрада прийняла рішення № 2269 «Про виведення з експлуатації котельні на вулиці Писарській в місті Калуші та припинення надання споживачам послуг з централізованого опалення від цієї котельні», яким вирішено Комунальному підприємству «Водотеплосервіс» з 01 червня 2019 року вивести з експлуатації котельню та припинити надання послуг з централізованого опалення і нарахування за теплову енергію в опалювальному сезоні 2019-2020 років споживачам від цієї котельні. Управлінню житлово-комунального господарства Міськради управляючій компанії ТОВ «М-Монтаж» вжити заходів щодо встановлення автономного опалення, зокрема, у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 відповідно до Програми із внесеними змінами. Окрім того, рішенням Міськради від 23 квітня 2019 року №2268 затверджено склад комісії з надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення, Положення про комісію з надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення, Порядок надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення та розміри одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення. Згідно з додатком 4 до цього рішення розміри одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення становлять: 1 кімната - 4500,00 грн, 2 кімнати - 6500,00 грн, 3 кімнати - 8500,00 грн, 4 кімнати - 10500,00 грн. Згодом Міськрадою рішення № 2336 від 23 травня 2019 року, № 2396 від 27 червня 2019 року, № 2576 від 26 вересня 2019 року, № 2634 від 31 жовтня 2019 року за кодом бюджетної програми 6090 «Інша діяльність у сфері житлово-комунального господарства» (Програма встановлення автономного опалення у багатоповерховій забудові міста Калуша на 2019 рік) було зменшено бюджетні призначення по спеціальному фонду (бюджету розвитку) на суму 2 000 000,00 грн, а у подальшому на суму 720 000,00 грн, 139 000,00 грн і 141 000,00 грн. 28 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Міськради із заявою, у якій просив не відключати належну йому квартиру від централізованого опалення та гарячого водопостачання, на яку отримав відповідь за підписом заступника міського голови м. Калуша від 12 червня 2019 року, у якій зазначено, що процес встановлення автономного опалення у квартирах, де послуги з централізованого опалення надавались споживачам від котельні на АДРЕСА_3 , розпочався з моменту надання одноразової матеріальної допомоги згідно з рішенням виконавчого комітету від 29 травня 2019 року за №134 та від 06 червня 2019 року за №137. У подальшому позивач неодноразово впродовж 2019-2021 років звертався до Міськради із заявами, у яких, зокрема, просив вирішити питання щодо встановлення у його квартирі автономного опалення за рахунок місцевого бюджету або виділити йому для цього кошти. На вказані звернення ОСОБА_1 отримував відповіді, у яких йому було роз`яснено порядок надання матеріальної допомоги для встановлення опалення та те що грошові кошти Програми встановлення автономного опалення у багатоповерховій забудові м. Калуша на 2019 рік передані до Програми соціального захисту населення на 2019 рік. ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом, що розглядається, до суду, вважаючи бездіяльність Міськради щодо невстановлення або незабезпечення повного фінансування в розмірі 52976,28 грн встановлення автономного опалення у його квартирі протиправною. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, передусім зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про відсутність протиправної бездіяльності Міськради у питанні встановлення автономного опалення у квартирі ОСОБА_1 . Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За правилами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Аналізу зазначених правових норм дає підстави для висновку, що право на захист виникає у випадку порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів особи, яка звертається за захистом порушеного її права. При цьому визначальним для правильного розуміння суті спірних правовідносин є з`ясування поняття протиправної бездіяльності. В силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційним судом з метою з`ясування зазначеного питання враховуються висновки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17, відповідно до яких протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною необхідно з`ясувати конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків Встановлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття ними рішень та вчинення дій (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №160/6885/19). При цьому відповідно до приписів частини 4 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виходячи із доводів ОСОБА_1 протиправна бездіяльність Міськради полягла у невиділенні позивачу коштів з бюджету м. Калуша у розмірі 52976,28 грн для встановлення автономного опалення та гарячого водопостачання у квартирі, що перебуває у його власності, або непроведенні таких робіт коштом відповідача. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відключення будинку по АДРЕСА_1 від централізованого теплопостачання внаслідок виведення з експлуатації котельні на АДРЕСА_3 , було здійснено у відповідності до рішення Міськради від 23 квітня 2019 року № 2269. Рішеннями Міськради № 1245 від 21 грудня 2017 року і № 2010 від 20 грудня 2018 року з подальшими змінами була затверджена Програма встановлення автономного опалення в багатоповерховій забудові м. Калуша на 2018 рік та 2019 рік. Вказані рішення відповідача, які ОСОБА_1 у рамках справи, що розглядається не оскаржуються, не містять приписів щодо безкоштовного встановлення мешканцям м. Калуша, квартири яких підлягали відключенню від централізованого теплопостачання, автономного опалення та гарячого водопостачання за рахунок коштів місцевого бюджету. При цьому Міськрада рішенням від 23 квітня 2019 року №2268 затвердила Порядок надання одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення та розміри одноразової матеріальної допомоги для встановлення опалення, яке ОСОБА_1 також не оскаржується. Водночас позивач не заперечує того, що він не звертався за отриманням такої матеріальної допомоги, оскільки вважає її розмір недостатнім та наполягає на повній компенсації вартості влаштування автономного опалення та гарячого водопостачання його квартири. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у випадку, що розглядається, протиправної бездіяльності Міськради щодо невиплати ОСОБА_1 коштів з місцевого бюджету у розмірі 52976,28 грн для влаштування автономного опалення і гарячого водопостачання у його квартирі або його безкоштовного влаштування, оскільки жодним чинним локальним нормативним актом Міськради чи загальнодержавним нормативним актом не передбачено фінансування проведення робіт із облаштування автономного опалення та гарячого водопостачання матеріалів у повному обсязі для всіх багатоквартирних житлових будинків, які від`єднано від централізованого теплопостачання. При цьому суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що в силу приписів частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлений права ревізувати чинні акти Міськради, якими було врегульовано питання відокремлення будинку позивача від централізованого теплопостачання та надання матеріальної допомоги для встановлення індивідуального опалення у квартирах, зокрема, позивача. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міськради зобов`язального характеру (виділення коштів з бюджету міста Калуша для встановлення автономного опалення та гарячого водопостачання у житловому приміщенні позивача та стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди) носять похідний характер і їх задоволення можливе лише у випадку визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка є предметом спору. Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі № 300/7071/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк