LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд761/36042/20

від 02.06.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявле…

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/2553/2022 справа №761/36042/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2022 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Фролової І.В., у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 24 червня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, - встановив: 24 червня 2021 року Шевченківським районним судом міста Києва видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 листопада 2020 року і до досягнення дітьми повноліття. 27 липня 2021 року боржник звернулася із заявою про перегляд судового наказу у зв`язку із нововиявленими обставинами, якими уважає той факт, що діти на яких стягнуто аліменти, не проживали разом із стягувачем та не знаходились на його утриманні. Уважає, що вказана обставина є нововиявленою, оскільки не була встановлена судом, а самій ОСОБА_2 не було відомо про видачу наказу, оскільки не брала участь в розгляді заяви, відтак не могла подати свої заперечення. Мотивуючи наведеним, просила суд скасувати судовий наказ Шевченківського районного суду м. Києва від 24.06.2021 року у справі №761/36042/20 у зв`язку із нововиявленими обставинами та постановити судове рішення про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 від 09.11.2020 року. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Постановлено скасувати судовий наказ, виданий Шевченківським районним судом міста Києва від 24 червня 2021 року, справа №761/36042/20, провадження №2-н/761/403/2021 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей з ОСОБА_2 . Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, постановити нову про відмову ОСОБА_2 в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити в силі судовий наказ про стягнення аліментів, виданий 24.06.2021 року Шевченківським районним судом міста Києва у справі №761/36042/20. В апеляційній скарзі посилається на те, що нововиявлені обставини, на які посилається боржник, як на підставу звернення до суду не можуть уважатися такими, оскільки боржник був обізнаний про розгляд справи за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу, однак жодних пояснень не надала. Окрім цього, зазначає, що боржник уводить суд в оману шляхом ствердження, що діти проживали з нею. Звертає увагу, що спочатку боржник стверджував, що в період з листопада 2020 року по лютий 2021 обоє дітей проживали разом із боржником. Згодом боржник вказує про те, що лише один син проживав з нею. Зазначає, що старший син з серпня 2021 року проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 . Звертає увагу, що боржник не позбавлений права у разі видачі судового наказу звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, однак таким правом ОСОБА_2 не скористалась. 25 травня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу адвоката Ярош Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 . Вказує, що доводи додаткових пояснень до апеляційної скарги зводяться до того, що з листопада 2020 року по червень 2021 року обоє дітей проживали з ОСОБА_1 , проте такі твердження є голослівними та не підтверджені жодним доказом. Вказує, що в заяві боржника про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами відсутні ті суперечності, про які стверджує ОСОБА_1 . Зазначає, що під час перегляду за нововиявленими обставинами судових наказів про стягнення аліментів нововиявленими обставинами наявні всі істотні для справи обставини, які не були встановлені та враховані судом під час видачі відповідного судового наказу, незалежно від того були ці обставини відомі заявнику на час розгляду заяви про його видачу. Вказує, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не встановлював фактичні обставини, а саме скільки часу з кожним з батьків проживала кожна дитина. Суд лише констатував наявність спору між батьками щодо місця проживання дітей та дійшов висновку, що в таких умовах видача судового наказу про стягнення аліментів буде суперечити завданням цивільного судочинства. Звертає увагу, що наявність спору із боржником заявник у своїй апеляційній скарзі не заперечує. Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2021 року без змін. У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав. Боржник ОСОБА_2 , а також представник адвокат Ярош Л.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 24.06.2021 року про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника та з яких не убачається спір про право, тобто вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Суд першої інстанції вказав, що з даних правовідносин убачається спір про право, оскільки питання визначення місця проживання дітей між сторонами не вирішено, при цьому право на отримання аліментів має той з батьків з ким проживає дитина. Згідно статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; Згідно частини 2 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів (а.с.1-3). Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі судового наказу на підставі пунктів 3-6 частини 1 статті 165 ЦПК України (а.с.14-15). Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 розглянуто в порядку письмового провадження без виклику учасників справи та задоволено частково. Скасовано ухвалу від 14 грудня 2020 року та повернуто справу для продовження розгляду (а.с. 31 - 33). Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 червня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 в частині стягнення з останньої аліментів не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.39-40). Судовим наказом від 24 червня 2021 року виданим Шевченківським районним судом міста Києва з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 листопада 2020 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.41). Відповідно до частини 1 статті 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. Отже, боржник не мала можливості подати свої заперечення на заяву про видачу судового наказу, оскільки з огляду на специфіку наказного провадження не була обізнана про розгляд такої заяви. Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia) та рішення від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» №2 (Popov v.Moldova № 2), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. При вирішенні питання щодо перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, суду слід враховувати, що у своїй судовій практиці Верховний Суд вказує на те, що під ознаки нововиявлених обставин у справі про стягнення аліментів не підпадають наступні обставини: факт спільного проживання боржника зі стягувачем на час подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів; факт утримання боржником сім`ї, у тому числі й факт перебування сторін у шлюбі; добровільне надання батьком допомоги та утримання дітей за його рахунок; перешкоджання дружиною у здійсненні ним батьківського обов`язку; наявність невирішеного спору між сторонами щодо місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні (справа №264/1739/18 рішення ВС від 18.12.2018, справа №359/3012/18 рішення ВС від 19.11.2018). В цьому випадку платник аліментів повинен ставити питання зменшення розміру (припинення стягнення) аліментів та в деяких випадках - про стягнення безпідставно стягнених коштів (за аналогією з ч. 2 ст. 82 СК України). Однак відповідно до положень статті 181 СК України, за рішенням суду аліменти можуть бути присуджені тому з батьків, з яким проживає дитина. Відтак вирішення питання про стягнення аліментів з одного з батьків залежить від встановлення факту з ким із батьків проживають діти. Встановлення цих обставин впливає на вирішення питання про видачу судового наказу. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердила, що син ОСОБА_5 з 13 червня 2021 року по теперішній час проживає з батьком, проте старший син наразі проживає з нею. Окрім того, триває спір про визначення місця проживання дітей. Отже невирішеність спору між сторонами щодо місця проживання дітей не є підставою для скасування судового наказу за нововиявленими обставинами. Інші обставини ( проживання на час винесення судового наказу другої дитини з матір`ю) також не дають підстав для скасування судового наказу, а можуть бути підставою для зменшення визначеного судом розміру аліментів. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що наведені боржником обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПК України та відповідно не дають підстав для скасування судового наказу, а висновки суду першої інстанції є помилковими. Відповідно до статті 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 24 червня 2021 року - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 08 червня 2022 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»