Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/159/14 (924/48/19)

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2022 року Справа № 924/159/14 (924/48/19) Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М. , суддя Дужич С.П. при секретарі судового засідання Кужель Є.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2021р. (повний текст - 16.12.2021р.) у справі №924/159/14 (924/48/19) (суддя Виноградова В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр", м.Хмельницький до Хмельницької міської ради, м.Хмельницький за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: - Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна", м.Хмельницький - приватного підприємства "Ріо-Агро", м.Хмельницький - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейк20", м.Хмельницький - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейк холдер", м.Хмельницький - Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдер-плас", м.Хмельницький про визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради №60 від 14.12.2018р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" (в межах справи №924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр") за участю представників: позивача - Ткач Я.С. ВСТАНОВИВ: ТОВ "Октант-Центр" звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Хмельницької міської ради, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Хмельницької міської ради №60 від 14.12.2018р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі", посилаючись на те, що оспорюваним рішенням відповідач припинив право постійного користування земельною ділянкою позивачу, чим, на думку позивача, порушив його права. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2019р. у позові ТОВ "Октант-Центр" до Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради №60 від 14.12.2018р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. апеляційну скаргу ТОВ "Октант-Центр" задоволено частково зі скасуванням рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2019р. у справі №924/48/19. Справу №924/48/19 передано до Господарського суду Хмельницької області для нового розгляду по суті в межах справи №924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр". Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020р. у справі №924/48/19 (в межах справи №924/159/14) у позові ТОВ "Октант-Центр" до Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради №60 від 14.12.2018р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" - відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020р. апеляційну скаргу ТОВ "Октант-Центр" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020р. у справі №924/48/19 - без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2021р. у справі №924/48/19 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020р. та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020р. у справі №924/48/19 (№ 924/159/14) скасовано. Справу №924/48/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області в межах справи №924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр". Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2021р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Октант-Центр до Хмельницької міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна", Приватного підприємства "Ріо-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейк20", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейк холдер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдер-плас", про визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради №60 від 14.12.2018р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" (в межах справи №924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Октант-Центр). Визнано незаконним та скасовано рішення Хмельницької міської ради №60 від 14.12.2018р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі". Не погоджуючись з прийнятим рішенням Хмельницька міська рада звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не виконав вказівки, висловлені у постанові від 15.07.2021р., якою було передано справу на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. Суд в обов`язковому порядку мав дослідити, чи наявне порушення, невизнання чи оспорення оскаржуваним рішенням цивільних прав чи охоронюваних законом інтересів ТОВ «Октант-Центр», яким чином скасування зазначеного рішення міської ради сприятиме відновленню такого порушеного права та як воно вплине на права інших осіб, які є учасниками даної справи. Суд першої інстанції протиправно порушив існуючий принцип цілісності об`єкту нерухомого майна з земельною ділянкою, на якій він розміщений. Звертає увагу, що на час прийняття оскаржуваного рішення Хмельницької міської ради на земельній ділянці по вул.Озерній, 20 не було об`єктів нерухомості, які належали б позивачу на праві власності, тим самим доказів на підтвердження цього суду не надано. Позиція суду суперечить принципу «єдиної юридичної долі». Скаржник вважає, що в момент переходу права власності на всі об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці позивач позбувся законного інтересу та права, а отже втратив матеріально-правову заінтересованість щодо даної земельної ділянки. Звертає увагу, що ТОВ «Озерна», яке набуло право власності на об`єкти нерухомого майна, неодноразово зверталось до керівництва ТОВ «Октант-Центр» з вимогою передати земельну ділянку, що належить на праві постійного користування боржнику - ТОВ «Октант-Центр», на що отримувало негативну відповідь. Зазначає, що з урахуванням системного аналізу змісту статей 141, 143 Земельного кодексу України, можна зробити висновок, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав, встановлених ст.141 Земельного кодексу України, проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. На підставі викладеного скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2021р. у справі №924/48/19 та відмовити в позові ТОВ «Октант-центр» до Хмельницької міської ради в повному обсязі. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/159/14(924/48/19) у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2021р. у справі №924/159/14(924/48/19). Розгляд апеляційної скарги призначено на 03 березня 2022 р. об 10:30год. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Павлюк І.Ю., судове засідання у справі №924/159/14 (924/48/19) 03 березня 2022р. об 10:30год. не відбулося. Ухвалою від 22.03.2022р. розгляд апеляційної скарги призначено на 29 березня 2022 р. об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4(ВКЗ). 28.03.2022р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр» надійшов відзив на апеляційну скаргу (лист від 25.03.2022р.). Позивач вважає, що рішення Хмельницької міської ради №60 від 14.12.2018р. є незаконним, таким, що порушує права ТОВ «Октант-Центр» на користування земельною ділянкою та підлягає скасуванню. Зазначає, що приписи статті 141 Земельного кодексу України не передбачають такої підстави для примусового припинення права землекористування, як набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, на що посилається позивач, а відтак чинне законодавство не передбачає можливості припинення права користування земельною ділянкою в примусовому порядку за вказаними обставинами. Стверджує, що перехід до інших осіб (третіх) права власності на будівлі та споруди, які розміщені на спірній земельній ділянці, не може бути підставою для припинення права постійного користування всією земельною ділянкою (всією площею). Аналогічної думки з даного приводу дійшла і колегія суддів Вищого господарського суду України у справі №923/279/16. Також позивач зазначає, що після переходу права власності на розташоване на спірній земельній ділянці нерухоме майно до нових власників, саме останнім належить право вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім`я в установленому законом порядку. Доказів звернення осіб, заінтересованих в оформленні прав на земельні ділянки, на яких розташоване набути ними майно, до відповідача із відповідними заявами, клопотаннями станом на час прийняття рішення не подано. Зазначає, що у Хмельницької міської ради відсутні повноваження щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою На підставі викладеного просить суд поновити позивачу строк для подання письмового відзиву і прийняти даний відзив до свого розгляду; рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2021р. у справі №924/48/19 (924/159/14) залишити без змін, а апеляційну скаргу Хмельницької міської ради - без задоволення; обов`язок зі сплати судового збору залишити за стороною апелянта. Ухвалою суду від 29.03.2022р. заяву судді Павлюк І.Ю. про самовідвід у справі №924/159/14(924/48/19) - задоволено. Відведено суддю Павлюк І.Ю. від участі у справі №924/159/14(924/48/19). Матеріали справи №924/159/14(924/48/19) передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст.32 ГПК України. Ухвалою від 31.03.2022р. прийнято апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2021р. у справі №924/159/14 (924/48/19) до провадження у новому складі суду та призначено розгляд апеляційної скарги на 21 квітня 2022р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4(ВКЗ). Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2022р. автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/159/14(924/48/19) у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М., суддя Дужич С.П. 08.04.2022р. (вх.№2179/22) від скаржника надійшла відповідь на відзив, в якій Хмельницька міська рада зазначає, що відзив на апеляційну скаргу представника ТОВ «Октант-Центр» не містить жодних аргументів на спростування викладеного в апеляційній скарзі Хмельницької міської ради, та не може братися до уваги. Оскаржуване рішення Хмельницької міської ради прийняте на підставі пункту «е» ст.141 Земельного України в редакції, чинній на час прийняття оспореного рішення, який чітко містить підстави припинення, а саме - набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Зазначає, що з урахуванням системного аналізу змісту статей 141, 143 Земельного кодексу України, можна зробити висновок про те, що за наявності підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади місцевого самоврядування. Стверджує, що позивач свідомо оминає, яким саме чином порушено його право оскаржуваним рішенням Хмельницької міської ради і яким чином воно відновиться у випадку скасування такого рішення, якщо він не володіє об`єктами нерухомого майна на земельній ділянці по вул.Озерній,

20. На підставі викладеного Хмельницька міська рада зазначає, що в повній мірі підтримує подану апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2021р. у справі №924/48/19 та відмовити в позові ТОВ «Октант-центр» до Хмельницької міської ради в повному обсязі. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 21.04.2022р. представник позивача просив суд відкласти розгляд апеляційної скарги з метою урегулювання спору у позасудовому порядку. Представник відповідача підтримав дане клопотання. Ухвалою від 21.04.2022р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 19 травня 2022 р. об 11:00год. У судовому засіданні 19.05.2022р. представники сторін повідомили про неможливість урегулювання спору у позасудовому порядку. Представник Хмельницької міської ради підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Представник ТОВ "Октант-Центр" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Ухвалою від 19.05.2022р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.06.2022р. об 10:00год. 31.05.2022р. (вх.№3251/22) на адресу суду від Хмельницької міської ради надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги. У поясненнях відповідач зазначає, що представником позивача перекручується та суб`єктивно надається оцінка позиції суду касаційної інстанції, висловленій в постанові від 15.07.2021р. у даній справі. Зазначає, що на сьогодні позивач не є власником жодного об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці по вул. Озерній, 20, власниками об`єктів нерухомого майна є треті особи. Також скаржник вважає, що дана справа повинна розглядатись судами в безпосередньому поєднанні двох складових компонентів - чи наявне порушене право позивача та чи наявне у нього право власності на об`єкт нерухомого майна на земельній ділянці. Враховуючи вищевикладене, Хмельницька міська рада підтримує подану апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2021р. у справі №924/48/19 та відмовити в позові ТОВ «Октант-центр» до Хмельницької міської ради в повному обсязі. У судовому засіданні 02.06.2022р. представник ТОВ "Октант-Центр" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції залишити без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2021р. у справі №924/48/19, а апеляційну скаргу Хмельницької міської ради - без задоволення. Інші учасники провадження у судове засідання не з`явилися, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися у встановленому законом порядку. Враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду учасників справи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, явка учасників справи обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у даному судовому засіданні. З огляду на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022р. та з метою надання доступу до судочинства, суд вважає поважними причини пропуску строку, а тому приймає до уваги поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу. Розглядом матеріалів справи встановлено: Згідно Державного акту на право постійного користування землею, виданим Закритому акціонерному товариству "Октант", останньому надано в постійне користування 1,9 га землі згідно з планом землекористування під виробничу базу по виробництву технологічного устаткування для текстильної промисловості на підставі рішення виконкому Хмельницької міської Ради народних депутатів від 12.10.2000р. №876. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів за №1084 від 14.12.2000р. До акту додано план зовнішніх меж відповідної земельної ділянки, отриманої товариством в постійне землекористування. Як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.03.2004р. за Закритим акціонерним товариством "Октант" на праві приватної власності зареєстровано адміністративно-виробничі приміщення пл.1332,2 кв.м за адресою: м.Хмельницький, вул.Озерна, 20 (на підставі свідоцтва про право власності від 11.03.2002р.). Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.05.2005р. Закритому акціонерному товариству "Октант" на праві колективної власності належали адміністративно-комунальні приміщення загальною площею 3035,0 кв.м, розташовані у м.Хмельницькому по вул.Озерній,

20. Вищевказані відомості щодо приміщень відображені також в Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.10.2021р. В обґрунтування обставин переходу права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці по вул.Озерна, 20 у м.Хмельницькому, яке перебувало в іпотеці ПАТ "ВТБ Банк", до ОСОБА_1 позивачем зазначалось про відступлення ПАТ "ВТБ Банк" свого права вимоги за договорами іпотеки товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг", яке, у свою чергу, відступило права вимоги за іпотечними договорами ОСОБА_1 , який у подальшому звернув стягнення на майно. Наведене відображено у рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.2016р. у справі №686/12265/16-ц (залишеному без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 06.03.2017р., постановою Верховного Суду від 03.04.2019р.), яким, зокрема відмовлено у позові до товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги; ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.10.2019р. у справі №924/159/14, якою відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки в межах справи №910/9450/18 (про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК Факторинг") та рішенні Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2019р. у справі №924/922/18 (залишеному без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019р. та постановою Верховного Суду від 07.05.2020р.), яким, відмовлено у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Октант-центр". В матеріалах справи наявна копія акта прийому-передачі від 09.03.2016р., у якому зазначено про передання ОСОБА_1 та прийняття ТОВ "Озерна" майна - адміністративно-виробничих приміщень загальною площею 1332,20 кв.м та адміністративно-комунальних приміщень загальною площею 3035 кв.м, які розташовані у АДРЕСА_1 , а також копію протоколу №2 від 10.03.2016р. загальних зборів учасників ТОВ "Озерна", згідно з яким вирішено внести до статутного капіталу ТОВ "Озерна" адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1332,20 кв.м у АДРЕСА_1 ; затвердити сформовану та внесену засновником ТОВ "Озерна" ОСОБА_1 частку вартістю 5000000 грн, що відповідає 99,98% статутного капіталу ТОВ "Озерна", яка складається з приміщень, адміністративно-виробничих приміщень площею 3035 кв.м та площею 1332,2 кв.м, загальною площею 4367,2 кв.м, що знаходяться у АДРЕСА_1 . Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №153940732 від 25.01.2019р., 04.10.2021р., 20.10.2021р., за адресою: м.Хмельницький, вулиця Озерна, будинок 20 знаходяться об`єкти нерухомості площею 3035 м.кв. (право власності зареєстроване 04.03.2016р. на підставі заяви від 04.03.2016р. №1812, виданої приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Оксанюк А.А.) та площею 1332,2 м.кв. (право власності зареєстроване 10.03.2016р. на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 09.03.2016 між ТОВ "Озерна" та ОСОБА_1 ), які належить ТОВ "Озерна". Також в матеріалах справи наявна копія інвентаризаційного опису необоротних активів від 07.06.2016р. №9 ТОВ "Октант-центр", складеного в.о. директора, помічником директора, представником кредиторів та кредитором, згідно з яким по вул.Озерна, 20 у м.Хмельницькому наявне незавершене будівництво балансовою вартістю 1175018,00 гривень. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.10.2021 за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради 29.10.2018 зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:16:007:0112 площею 1,0479 га та 6810100000:16:007:0113 площею 0,8521 га на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (дата реєстрації ділянок 22.03.2018р.). Рішенням 27-ої сесії Хмельницької міської ради від 14.12.2018р. №60 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" вирішено припинити право постійного користування ЗАТ "Октант" (правонаступник ТОВ "Октант-Центр", ідентифікаційний код 30145299) земельними ділянками загальною площею 1,9 га, в тому числі: земельною ділянкою площею 1,0479 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0112 та земельною ділянкою площею 0,8521 га кадастровий номер 6810100000:16:007:0113 по вул.Озерній, 20 в місті Хмельницькому. У рішенні, зокрема вказано, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру земельні ділянки площею 1,0479 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0112 та площею 0,8521 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0113 по вул.Озерній, 20 віднесені до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02). Право постійного користування земельними ділянками належить ЗАТ "Октант-Центр". Згідно з відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: ЗАТ "Октант", ідентифікаційний код 30145299 - припинено юридичну особу як суб`єкт 06.07.2012р.; ТОВ "Октант-Центр", ідентифікаційний код 30145299 є правонаступником ЗАТ "Октант", 06.03.2014р. порушено справу про банкрутство. При цьому відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з 04.03.2016р. приміщення, адміністративно-комунальні приміщення загальною площею 3035 кв.м. та з 10.03.2016р. приміщення, адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1332,2 кв.м. в м.Хмельницькому по вул. Озерній, 20 належать на праві власності ТОВ "Озерна", код ЄДРПОУ 40296074. В адресованому ТОВ "Октант-Центр" листі від 19.12.2018р. Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради позивача повідомлено, що керуючись пунктом "е" статті 141 ЗК України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенням 27-ої сесії Хмельницької міської ради від 14.12.2018р. №60 ЗАТ "Октант" (правонаступник ТОВ "Октант-Центр", ідентифікаційний код 30145299) припинено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 1,9 га, в тому числі: земельною ділянкою площею 1,0479 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0112 та земельною ділянкою площею 0,8521 га кадастровий номер 6810100000:16:007:0113 по вул.Озерній, 20 в місті Хмельницькому. Серед додатків зазначено рішення 27-ої сесії Хмельницької міської ради від 14.12.2018р. №60. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №160392741 від 21.03.2019р., за адресою: м.Хмельницький, вулиця Озерна, будинок 20 знаходяться об`єкти нерухомості (нежитлові приміщення площею 117,0 м.кв., площею 270,3 м.кв., площею 706,7 м.кв., будівля охорони площею 75,9 м.кв., складське приміщення площею 29,4 м.кв.), які 28.02.2019р. зареєстровані на праві приватної власності за ПП "Ріо-Агро" на підставі актів приймання-передачі нерухомого майна від 24.12.2018р. і 26.02.2019р. між ПП "Ріо-агро" та ТОВ "Октант-центр", договору про спільну забудову від 28.12.2012р. між ПП "Ріо-агро" та ТОВ "Октант-центр", декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 12.02.2019. В якості земельних ділянок місця розташування об`єктів нерухомості вказано земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:16:007:0112 та 6810100000:16:007:0113. Також Інформація містить відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:16:007:0113 площею 0,8521 га, що з 29.10.2018р. перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (дата реєстрації земельної ділянки 22.03.2018р.). Згідно актів прийому-передачі від 19.04.2019р.: - Приватне підприємство "Ріо-агро" (учасник ТОВ "Лейк холдер") відповідно до статуту та протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ "Лейк холдер" від 18.04.2019р. передало до статутного капіталу ТОВ "Лейк холдер", а ТОВ "Лейк холдер" прийняло до свого статутного капіталу майно, що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Озерна, 20, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 270,3 кв.м (зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1778694268101); нежитлове приміщення загальною площею 117,0 кв.м (зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1778699168101); - Приватне підприємство "Ріо-агро" (учасник ТОВ "Лейк20") відповідно до статуту та протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ "Лейк20" від 18.04.2019р. передало до статутного капіталу ТОВ "Лейк20", а ТОВ "Лейк20" прийняло до свого статутного капіталу майно, що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул. Озерна, 20, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 706,7 кв.м (зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1778689268101); будівлю охорони загальною площею 75,9 кв.м (зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1778683468101); - Приватне підприємство "Ріо-агро" (учасник ТОВ "Холдер-плас") відповідно до статуту та протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ "Лейк20" від 18.04.2019р. передало до статутного капіталу ТОВ "Лейк20", а ТОВ "Лейк20" прийняло до свого статутного капіталу майно, що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Озерна, 20, а саме: складське приміщення загальною площею 29,4 кв.м (зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1778562368101). Акти містять відмітки про їх нотаріальне посвідчення. 19.04.2019р. на підставі актів приймання-передачі від 19.04.2019р. за ТОВ "Лейк холдер" зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 270,3 кв.м (реєстраційний номер 1778694268101) та нежитлове приміщення загальною площею 117,0 кв.м (реєстраційний номер 1778699168101); за ТОВ "Лейк20" зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 706,7 кв.м (реєстраційний номер 1778689268101) та нежитлове приміщення загальною площею 75,9 кв.м (реєстраційний номер 1778683468101); за ТОВ "Холдер-плас" зареєстровано право приватної власності на складське приміщення загальною площею 29,4 кв.м (реєстраційний номер 1778562368101), земельні ділянки місця розташування яких: 6810100000:16:007:0112 та 6810100000:16:007:0112 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.10.2021р., від 26.09.2020р.). Рішенням Хмельницької міської ради від 17.02.2021р. №55 "Про надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання юридичним особам згоди на відновлення меж земельних ділянок, надання дозволу на поділ земельних ділянок та втрату чинності пункту рішення міської ради" доручено управлінню земельних ресурсів та земельної реформи замовити технічні документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок згідно з додатком 3, зокрема: по вул. Озерній, 20 земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:16:007:0112 (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) загальною площею 10479 м. кв. на ділянки №1 площею 4495 м.кв. та №2 площею 5984 м.кв. (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості); після розроблення технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок подати їх на затвердження Хмельницькій міській раді. У постанові від 15.07.2021р. у справі №924/48/19 Верховний Суд, передаючи справу №924/48/19 на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області в межах справи №924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр", аналізуючи положення ст.ст.92, 120, 122, 123, 141, 142-149 Земельного кодексу України, ст.377 ЦК України щодо постійного користування земельною ділянкою, порядку набуття права користування земельною ділянкою особою, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду на цій земельній ділянці, вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або користування із земель державної чи комунальної власності, припинення права постійного користування, з огляду на спірні правовідносини, попередні висновки суду у цій справі, зазначив, що обмежившись посиланням на те, що позивачем не доведено наявність об`єктів власності (нерухомого майна) на спірних земельних ділянках, дійшовши висновку про відсутність у позивача порушеного права з прийняттям Хмельницькою міською радою рішення №60, суди не дослідили підстави набуття третіми особами права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на спірних земельних ділянках, порядок припинення права постійного користування за Державним актом на право постійного користування землею та площу земельної ділянки, щодо якої (площі) у позивача припинилося право її постійного користування, а також повноваження міської ради з питання припинення права постійного користування землею (наданого на підставі Державного акту на право постійного користування землею) саме на підставі статей 120, 141 ЗК України, з урахуванням приписів Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування", з посиланням на відповідні норми. Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив, додаткових пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 15.07.2021р. у даній справі, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне: Згідно ч.ч.1,4 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування Як встановлено ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Як встановлено ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди. Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018р. у справі №903/857/18, від 20.08.2019р. у справі №911/714/18. Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2019р. у справі №914/73/18, від 14.01.2020р. у справі №910/21404/17. Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Хмельницької міської ради №60 від 14.12.2018р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі", посилаючись на його неправомірність та порушення прав позивача як користувача земельної ділянки. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України). Нормами ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Згідно ч.1 ст.84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Відповідно до ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). За визначенням ст.2 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Як встановлено ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Як вбачається з матеріалів справи, Закритому акціонерному товариству "Октант", правонаступником якого є позивач, на підставі рішення виконкому Хмельницької міської Ради народних депутатів від 12.10.2000р. №876 надано в постійне користування 1,9 га землі згідно з планом землекористування під виробничу базу по виробництву технологічного устаткування для текстильної промисловості, про що видано Державний акт на право постійного користування землею від 14.12.2000р. Приписами ст.7 Земельного кодексу України, чинного на час надання спірної земельної ділянки у постійне користування, було встановлено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям. Приписами ч.1 ст.10 Земельного кодексу України до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території віднесені, зокрема передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу. Право постійного користування регламентується статтею 92 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за визначенням частини першою якої право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст. 95 Земельного кодексу України). Згідно ч.3 ст.126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Як було встановлено, позивачу на праві постійного користування надано 1,9 га землі відповідно до Державного акта на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №1084 від 14.12.2000р. Відповідно до витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.03.2004р. та від 23.05.2005р. позивачу на праві власності належали адміністративно-виробничі приміщення площею 1332,2 кв.м та адміністративно-комунальні приміщення загальною площею 3035,0 кв.м, розташовані у м. Хмельницькому по вул. Озерній,

20. Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.05.2005р. позивачу на праві колективної власності належали адміністративно-комунальні приміщення загальною площею 3035,0 кв.м, розташовані у м. Хмельницькому по вул. Озерній,

20. Рішенням відповідача №60 від 14.12.2018р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" припинено право постійного користування ЗАТ "Октант" (правонаступник ТОВ "Октант-Центр") земельними ділянками загальною площею 1,9 га, в тому числі: земельною ділянкою площею 1,0479 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0112 та земельною ділянкою площею 0,8521 га кадастровий номер 6810100000:16:007:0113 по вул.Озерній, 20 в місті Хмельницькому. Рішення мотивоване положеннями ст. 120, п. "е" ст. 141 Земельного кодексу України та перебуванням розміщеного на земельних ділянках нерухомого майна у власності іншої особи - ТОВ "Озерна". Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018р. у справі №923/466/17, від 05.11.2019р. у справі №906/392/18, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 цього Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України. Згідно зі ст.141 Земельного України в редакції, чинній на час прийняття оспореного рішення, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Ця позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що з комплексного аналізу наведених положень земельного законодавства вбачається, що право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві. При цьому, такі підстави умовно можна поділити на дві категорії, а саме: в добровільному порядку (за заявою чи згодою користувача) і в примусовому порядку (позасудовому за рішенням уповноваженого органу, та судовому). Докази добровільної відмови відповідача від права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,9га, посвідченого Державним актом на право постійного користування землею від 14.12.2000р., на час прийняття спірного рішення, в матеріалах справи відсутні, як і докази щодо примусового припинення права користування позивача земельною ділянкою - відповідного рішення уповноваженого органу та рішення суду в порядку ст.ст.143-149 Земельного кодексу України. При цьому, оспорене рішення мотивоване положеннями ст.120, п."е" ст.141 Земельного кодексу України та перебуванням розміщеного на земельних ділянках нерухомого майна у власності іншої особи - ТОВ "Озерна". З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, слідує, що об`єкти нерухомого майна, які належали позивачу та розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 6810100000:16:007:0112 та 6810100000:16:007:0113, на час прийняття оспореного рішення перейшли у власність ТОВ "Озерна" (04.03.2016р. та з 10.03.2016р.). У подальшому майно, яке розташоване на спірних земельних ділянках, перейшло до ПП "Ріо-Агро" (28.02.2019р.), ТОВ "Лейк холдер", ТОВ "Лейк20", ТОВ "Холдер-плас" (19.04.2019р.). Відповідно ст.120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оспореного рішення) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим). Як встановлено ст.377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків). За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019р. у справі №921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. За своїм змістом зазначені вище статті Земельного та Цивільного кодексів України спрямовані на попередження правової невизначеності у випадку відчуження об`єктів нерухомого майна. Разом з тим, прийняття рішення про припинення права постійного користування відчужувача майна безпосередньо впливає на підставу перебування такої земельної ділянки у набувача майна, оскільки його право базується саме на юридичному титулі попереднього власника нерухомого майна. Матеріали справи не містять доказів щодо визначення сторонами, зокрема, позивачем та ТОВ "Озерна" кадастрових номерів, розміру земельних ділянок, права на які перейшли у зв`язку з переходом права власності на розміщене на них нерухоме майно, як це передбачено ст.377 ЦК України. Як вірно враховано судом першої інстанції, після переходу права власності на розташоване на спірній земельній ділянці нерухоме майно до нових власників, саме останнім належить право вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім`я в установленому законом порядку (

позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12.10.2016р. у справі №6-2225цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №263/6022/16-ц та у постанові Верховного Суду від 20.02.2020р. у справі №909/108/19). Відповідно до ч.5 ст.116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Так, за змістом статей 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час прийняття оспореного рішення, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до ст.123 вказаного Кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Як вірно зазначено судом першої інстанції, із аналізу чинних на час виникнення спірних правовідносин норм, якими передбачено припинення права користування земельною ділянкою у разі набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (ст.141 Земельного кодексу України), врегульовано порядок набуття права користування земельною ділянкою особою, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду на цій земельній ділянці (ст.120 Земельного кодексу України, ст.377 ЦК України), порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування (ст.ст.122, 123 Земельного кодексу України), слідує, що саме по собі набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, та припинення в силу закону права користування земельною ділянкою у попереднього правовласника не є достатньою підставою для самостійного прийняття органом місцевого самоврядування рішення про припинення такого права користування із визначенням обсягу припинених прав. З положень ст.123 Земельного кодексу України у відповідній редакції убачається, зокрема, необхідність звернення зацікавленої в одержанні земельної ділянки особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у якому, з-поміж іншого зазначається орієнтовний розмір земельної ділянки та додається письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.12.2018р. у справі №910/18560/16 перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення. Верховний Суд у постанові від 01.12.2020р. у справі №921/99/18 зазначив, що у контексті спірних правовідносин (позов про припинення права постійного користування земельною ділянкою; визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) положення частини 5 статті 116 та статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України (щодо переходу права на земельну ділянку, яка перебувала саме на праві постійного користування, у зв`язку з набуттям юридичної особою права власності на майновий комплекс, а також визначення розміру такої земельної ділянки з врахуванням того, що на ній розташований лише майновий комплекс) необхідно застосовувати таким чином: "Набуття юридичними особами приватного права у визначеному законодавством порядку права приватної власності на майновий комплекс, який включає об`єкти нерухомого майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу закону, договору, рішення суду, інших обставин, що мають юридичне значення, та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови постійного землекористувача від вказаних земель. При цьому, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я права користування земельною ділянкою в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній". Як свідчать матеріали справи, доказів звернення осіб, зацікавлених в оформленні прав на земельні ділянки, на яких розташоване набуте ними майно, до Хмельницької міської ради із відповідними заявами, клопотаннями станом на час прийняття оспореного рішення не було подано. А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем всупереч положенням ст.19 Конституції України, ст.ст.122, 123 Земельного кодексу України самостійно прийнято рішення про припинення права постійного користування позивача без достатніх для того підстав (звернення осіб, зацікавлених в отриманні земельної ділянки чи її частини, або відмови користувача земельної ділянки від права користування земельною ділянкою чи її частиною), при цьому, не приймаючи до уваги наявність правових підстав для переходу в силу приписів ст.141 Земельного кодексу України права користування позивача земельними ділянками з огляду на набуття права власності на розташовані на них об`єкти нерухомого майна іншими особами, Посилання відповідача на положення ст.12 Земельного кодексу України, ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", як на підтвердження повноважень щодо прийняття оспореного рішення, судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги, оскільки реалізація вказаних повноважень відповідно до ст.19 Конституції України повинна здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на вищенаведене місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що рішення Хмельницької міської ради №60 від 14.12.2018р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" є незаконним та підлягає скасуванню. З приводу твердження відповідача про непорушення оспореним рішенням прав позивача, суд першої інстанції вірно зазначив, що дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018р. у справі №923/466/17, від 05.11.2019р. у справі №906/392/18). Верховний Суд у п.55 постанови від 15.07.2021р. у цій справі також вказав на недостатність посилання судів на те, що позивачем не доведено наявність об`єктів власності (нерухомого майна) на спірних земельних ділянках, для висновку про відсутність у позивача порушеного права з прийняттям Хмельницькою міською радою оспореного рішення. Відповідно до ч.1 ст.316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. При цьому судовому захисту підлягають не лише порушені права, а й інтереси особи. Зокрема, поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004р. у справі №1-10/2004, згідно з яким поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Відповідно до ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. З огляду на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги наявні у справі докази, колегія суддів вважає вірним висновок Господарського суду Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення Хмельницької міської ради №60 від 14.12.2018р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі". За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі. При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії"). В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду. На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2021р. у справі №924/159/14(924/48/19) залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 06.06.2022р. Головуючий суддя Саврій В.А. Суддя Тимошенко О.М. Суддя Дужич С.П.