Постанова 4801 № 131/306/22

Справа № 131/306/22 Провадження № 33/801/405/2022 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю. Доповідач: Медвецький С. К. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2022 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : 03 квітня 2022 року о 05:20 год по вул. Незалежності у м. Іллінці водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім цього, ОСОБА_1 03 квітня 2022 року о 05:00 год у м. Іллінці по вул. Незалежності перебував в громадському місці, чим порушив громадський порядок, встановлений комендантською годиною під час воєнного стану. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство. Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а відтак, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю та застосував адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП в межах санкції за більш серйозне правопорушення із числа вчинених. 20 травня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а обставини викладені в постанові суду першої інстанції не відповідають дійсності. Указує, що не погодився поїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки лікар нарколог КНП «Іллінецька міська лікарня» у неділю не працює і такий огляд вимагав тривалого часу. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд приходить до таких висновків. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Установлено, що 03 квітня 2022 року о 05:20 год по вул. Незалежності у м. Іллінці водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи слідує, що відмову водія ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння зафіксовано інспектором РПП СПД №1 ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Олегом Семеновим відповідно до положень ст. 266 КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року. DVD диск з відеозаписом є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційним судом досліджено DVD диск з відеозаписом. З наданого працівниками поліції відеозапису слідує, що під час спілкування працівників поліції з водієм, в останнього були виявлені типові зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано йому пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння. На указану пропозицію працівників поліції водій відмовився, що було зафіксовано на камеру працівника поліції. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тому апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що водій не погодився пройти огляд, оскільки в лікарні не було лікаря-нарколога не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння. У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. У такому випадку дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП. Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, визначеного КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про протиправність дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу . Відповідно до положень п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 в установленому Законом порядку дії працівників поліції не оскаржував та протиправність дій працівників поліції не довів. Наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини у вчинені ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 1 ст. 130 кваліфіковані правильно, тому твердження заявника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП висновків суду не спростовують. Ураховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування щодо нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційна скарга не містить доводів на спростовування наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено ст. 173 КУпАП, а в силу вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу виключно в межах доводів апеляційної скарги. Отже, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду С. К. Медвецький