Постанова 4801 № 127/6421/21

Справа № 127/6421/21 Провадження № 33/801/498/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В. Доповідач: Медвецький С. К. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : 27 лютого 2021 року о 02:00 год по вул. Порика, 14 в м. Вінниці, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Geely», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9 «а» ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився лікарем-наркологом в КП «ВОНД «Соціотерапія» в м. Вінниці. Результат огляду - 1,14 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. При винесенні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, оскільки вона не керувала транспортним засобом і у матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані які підтверджують керування транспортним засобом. Крім цього, розгляд справи судом першої інстанції здійснено у її відсутність, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості надати в судовому засіданні свої пояснення та користуватися іншими правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд приходить до таких висновків. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Установлено, що 27 лютого 2021 рок о 02:00 год по вул. Порика, 14 в м. Вінниці, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Geely», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9 «а» ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився лікарем-наркологом в КП «ВОНД «Соціотерапія» в м. Вінниці. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0667, складеним 27 лютого 2021 року о 02:25 год лікарем КП ВОНД «Соціотерапія», ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду - 1,14 проміле. З рапорта поліцейського взводу № 1 роти № 1 УПП у Вінницькій області Волошина А. М. слідує, що під час несення служби в складі екіпажу «Юнкер 102» спільно із старшим сержантом лейтенантом поліції ОСОБА_2 , по вул. Порика, 14 ними був зупинений автомобіль «Geely», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 за порушення правил ПДР. Під час спілкування з водієм у останньої було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим їй було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що вона погодилася. Згідно з висновком лікаря КП «ВОНД «Соціотерапія», ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а. с. 3). Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з пунктом 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі за змістом - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Відповідно до пункту 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Згідно з пунктом 5 розділу ІХ Інструкції у разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння). З матеріалів справи слідує, що огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився в КП «ВОНД «Соціотерапія» протягом двох годин з моменту виявлення правопорушення. Результат огляду - 1,14 проміле. ОСОБА_1 була ознайомлена з результатами огляду на стан сп`яніння, про що свідчить її підпис у висновку. Судом було оглянуто матеріали відеофіксації з нагрудної камери працівника поліції під час виявлення правопорушення та під час проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, яке мало місце 27 лютого 2021 року. З указаного відеозапису слідує, що працівниками поліції був зупинений автомобіль «Geely», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . У ході спілкування з водієм, працівники поліції пояснили причину зупинки транспортного засобу та виявили типові зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння. На запитання чи вживала водій алкогольні напої, ОСОБА_1 повідомила, що вживала. Також з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 за власною згодою пройшла освідування на стан алкогольного сп`яніння у КП «ВОНД «Соціотерапія». Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно встановив обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , надав належну оцінку доказам в їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров?я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов?язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп?яніння. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Посилання заявниці на те, що суд першої інстанції порушив її право на захист, не повідомивши її про час та дату засідання, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості надати в судовому засіданні свої пояснення та користуватися іншими правами, передбаченими ст. 268 КУпАП не заслуговують на увагу з огляду на наступне. З матеріалів справ слідує, що судовий розгляд відклався неодноразово з метою забезпечення належного права на захист правопорушниці. Справа призначалась судом до розгляду 06.04., 22.04., 17.05. та 24.05.2021. Розгляд справи відкладався саме з ініціативи ОСОБА_1 та її представника. При розгляді справи в суді першої інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Ткачук Б. О. був присутній та представляв інтереси своєї довірительки. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Разом з тим, стаття 6 не може тлумачитися як надання сторонам справи автоматичного права на отримання певної форми надіслання судових документів, наприклад, рекомендованим листом. Європейський суд з прав людини зауважив, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05 лютого 2004 року). У рішенні від 07.07.1989 року по справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що учасники справи зобов`язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, права ОСОБА_1 , передбачені ст. ст. 7, 33, 268 КУпАП не були порушені. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_1 мала можливість надати пояснення при перегляді справи, однак двічі не з`явилася на розгляд справи без поважних причин, і це, свідчить про незацікавленість правопорушниці надавати такі пояснення особисто. Її інтереси в апеляційному суді представляв адвокат Ткачук Б. О. Посилання заявниці в апеляційній скарзі на те, що вона не керувала транспортним засобом під час прибуття працівників поліції, спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та рапортом, а також тим, що остання погодилася пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я і при спілкування з працівниками поліції не заперечувала факт керування транспортним засобом. Інші обставини, на які посилається заявниця, зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням, підтвердження в ході апеляційного перегляду справи не знайшли та висновків суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, суд першої інстанції, відповідно до ст. 245 КУпАП, у повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення є правильним та достатнім і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду С.К. Медвецький