Постанова 4801 № 127/8350/24

Справа № 127/8350/24 Провадження № 33/801/489/2024 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М. Доповідач: Медвецький С. К. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2024 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К., за участю секретаря судового засідання Литвина С. С., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 01 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 07 березня 2024 року о 11:40 год по вул. Пирогова, 151 А, він керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у КНП ЦТЗ «Соціотерапія ВОР». Результат огляду позитивний (канабіс). Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані наркотичного сп`яніння, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що: судом першої інстанції не досліджено докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення; матеріали справи не містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння; працівники поліції не пояснили підставу зупинки транспортного засобу, що свідчить про незаконність їх дій; порушено порядок його огляду на стан сп`яніння, оскільки лабораторним дослідженням не визначено кількісне вираження (нг/мл) наркотичного засобу та якого саме наркотичного засобу виявлено у його сечі та чи перевищує це значення допустимий пороговий рівень, що є ключовим для встановлення факту та ступеню сп`яніння водія. ОСОБА_1 , будучи повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився та причини неявки суд не повідомив. Частиною другою статті 268 КУпАП встановлено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не є обов`язковою. Відповідно до частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Згідно глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року по справі №11-250сап21. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі особи, яка подала апеляційну скаргу. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Частиною сьомою статті 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Установлено, що 07 березня 2024 року о 11:40 год по вул. Пирогова, 151 А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився в КНП ЦТЗ «Соціотерапія ВОР». Згідно з висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування рід впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 317 від 07 березня 2024 року, ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння унаслідок вживання канабісу. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Відповідно до статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положеннями статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У пункті 1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством. Згідно з пунктом 2.9. «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі за змістом - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Відповідно до пункту 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Згідно з пунктом 5 розділу IX Інструкції у разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння). З матеріалів справи слідує, що медичний огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проведений в КНП ЦТЗ «Соціотерапія». З висновку медичного огляду на виявлення стану сп`яніння слідує, що останній перебував у стані наркотичного сп`яніння унаслідок вживання канабісу. Указані обставини підтверджуються власноручним підписом правопорушника у цьому висновку. З огляду на викладене, огляд проведений відповідно до Інструкції та статті 266 КУпАП. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно встановив обставини вчинення правопорушення водієм ОСОБА_1 , надав належну оцінку доказам в їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Керування транспортним засобом у стані наркотичного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб. Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, указано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, визначеного КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Посилання ОСОБА_1 як на підставу для визнання проведеного огляду недійсним на відсутність у матеріалах справи направлення його на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння до закладу охорони здоров`я не заслуговують на увагу з огляду на таке. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції, з якого слідує, що направлення надається до медичного закладу і є підставою для проведення огляду водія. Складене працівниками поліції направлення було адресоване закладу охорони здоров`я КНП ЦТЗ «Соціотерапія», на підставі якого, у подальшому, лікарем проведено медичний огляд водія ОСОБА_1 та складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 317 від 07 березня 2024 року. Доводи апеляційної скарги про порушення порядку огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, оскільки лабораторним дослідженням не визначено кількісне вираження наркотичного засобу у його сечі та чи перевищує це значення допустимий пороговий рівень є необґрунтованими, оскільки чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп`яніння, тому відсутні підстави вважати недостатніми результати лабораторного дослідження біологічного середовища, які проведені в межах комплексного медичного огляду професійним лікарем, відповідно до вимог Інструкції. Ба більше, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 317 від 07 березня 2024 року ОСОБА_1 у встановленому порядку, відповідно до пункту 14 Порядку, не оскаржувався. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 самостійно повторний огляд в цей день не проходив, зауважень до протоколу від останнього не надійшло. Він власноручно розписався у протоколі. Також не надходило від ОСОБА_1 будь-яких зауважень під час його огляду у закладі охорони здоров`я, результат огляду останній не заперечував, що засвідчив своїм підписом у висновку. ОСОБА_1 мав можливість заявити у суді першої та апеляційної інстанції клопотання про проведення експертизи у справі, однак таким правом не скористався. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо протиправності дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу. Відповідно до положень пунктів 1, 3 частини першої статті 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. З оглянутого відеозапису слідує, що ОСОБА_1 претензій співробітникам поліції, чи незгоди з їх діями не виказував, а також усних чи письмових зауважень до протоколу не надавав. ОСОБА_1 в установленому Законом порядку дії працівників поліції не оскаржував та протиправність дій працівників поліції не довів. Твердження заявник про те, що суд першої інстанції не у повному обсязі з`ясував обставини справи є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи та надав їм належну оцінку. Інші обставини на які посилається заявник зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням, підтвердження в ході апеляційного перегляду справи не знайшли та висновків суду першої інстанції не спростовують. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за частиною першою статті 130 КУпАП кваліфіковані правильно. Ураховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини першої статті 130 КУпАП. Отже постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 01 травня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ