Постанова Вінницький апеляційний суд № 131/1680/19

Справа № 131/1680/19 Провадження № 33/801/248/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю. Доповідач: Медвецький С. К. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 03 березня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : 03 грудня 2019 року о 21:30 год. в с. Бабин по вул. Польовій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився в Іллінецькій ЦРЛ в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння. Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 03 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Вирішено питання про судовий збір. При постановленні цього судового рішення суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не оспорюючи обставин події, доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та правильності кваліфікації його дій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, призначений на 03 березня 2020 року, у цей час він перебував у м. Києві у зв`язку з необхідністю оформлення паспорта громадянина України. При цьому він був обізнаний лише про призначення розгляду справи на 28 лютого 2020 року, проте у судове засідання з`явитися не зміг, про що повідомив суд та просив розгляд справи відкласти на інший день. 31 березня 2020 року до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав заяву, в якій апеляційну скаргу підтримав та просив розгляд справи провести у його відсутність у зв`язку з оголошенням карантину через поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Судом встановлено, що 03 грудня 2019 року поліцейським СРПП Іллінецького ВП ГУНП у Вінницькій області Гноцем Д. О. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до протоколу серії ОБ № 000061, 03 грудня 2019 року о 21:30 год. в с. Бабин по вул. Польовій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України. Огляд на стан сп`яніння проводився у приміщенні Іллінецької ЦРЛ у присутності двох свідків. Відповідно до пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наявних у протоколі від 03 грудня 2019 року, ОСОБА_1 зазначив, що вживав пиво. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 55 від 03 грудня 2019 року, складеним лікарем Іллінецької ЦРЛ, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду - 1, 46 % (а. с 3). Відповідно до акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» від 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, цей акт складено в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також надали відповідні письмові пояснення. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Так, п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції). Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров?я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов?язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп?яніння. У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О?Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, суд не встановив порушення прав заявників, передбачених ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи слідує, що розгляд справи у суді першої інстанції відносно ОСОБА_1 для забезпечення участі останнього у судовому засіданні відкладався. У судове засідання, призначене на 28 лютого 2020 року, ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду справи на інший день у зв?язку з виїздом до РФ. Указане свідчить про його обізнаність щодо наявності судового провадження стосовно нього, проте останній не цікавився розглядом справи, а тому розгляд справи було проведено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 268 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про закриття справи щодо нього у зв`язку із закінченням строків, визначених у ст. 38 КУпАП. У ст. 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушення - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті. Згідно п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. З протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 серії ОБ № 000061 слідує, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 03 грудня 2019 року. Постанова місцевого суду прийнята 03 березня 2020 року, тобто в межах строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи не спростовують висновків суду про вчинення адміністративного правопорушення та не є безумовною підставою для скасування прийнятої постанови. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян. Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади. Доводи апеляційної скарги не впливають на законність прийнятої постанови, зводяться до незгоди з постановленим судовим рішення та висновків суду не спростовують. При розгляді справи місцевий суд правильно встановив фактичні обставини справи, надав правову оцінку наявним в матеріалах справи і дослідженим у судовому засіданні доказам у відповідності з вимогами ст. 252 КУпАП та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення у зв?язку з цим адміністративного стягнення. Апеляційний суд, погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 03 березня 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду С. К. Медвецький