LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4802161/15802/13-ц

від 01.06.2022 ·

Справа № 161/15802/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т. М. Провадження № 22-ц/802/582/22 Категорія: 39 Доповідач: Здрилюк О. І. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2022 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Здрилюк О.І., суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К., секретар судового засідання - Черняк О.В., з участю представника заявника - ОСОБА_1 , представника боржника - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескроу Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_3 , поданою від його імені представником ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2022 року, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ескроу Капітал» звернулося до суду із зазначеною заявою, яку мотивує тим, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2013 року звернуто стягнення на житловий будинок з огорожею та земельною ділянкою під будинком, що знаходиться у АДРЕСА_1 , з початковою ціною 378 442 грн., який належить на праві власності ОСОБА_3 , у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0201/0507/88-312 від 04 травня 2007 року у розмірі 759082, 26 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» 3441 грн. судового збору. Рішення суду набрало законної сили і на його виконання 03 березня 2014 року були видані виконавчі листи. Ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року у справі замінено сторону стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Ескроу Капітал». Виконавчий лист стосовно боржника перебував на примусовому виконанні і постановою державного виконавця від 24.02.2017 повернуто попередньому стягувачу, який згідно складеного акта отримав лише постанову, без оригінала виконавчого листа. Оскільки виконавчий лист відсутній як у попереднього стягувача, так і у відділі виконавчої служби, то він є втраченим. Строк, встановлений для пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, оскільки Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», на підставі якого було повернуто попередньому стягувачу виконавчий лист, втратив свою чинність лише у 2021 році. Ураховуючи наведене, заявник просив видати дублікат виконавчого листа №161/15802/13-ц, виданого 03.03.2014 Луцьким міськрайонним судом Волинської області про звернення стягнення на житловий будинок з огорожею та земельною ділянкою під будинком, що знаходиться у АДРЕСА_1 , з початковою ціною 378 442 грн., який належить на праві власності ОСОБА_3 , у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0201/0507/88-312 від 04 травня 2007 року у розмірі 759082,26 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2022 року заяву задоволено. Видано дублікат виконавчого листа у справі №161/15802/13-ц, провадження №2/161/4498/13, виданого Луцьким міськрайонним судом 05 грудня 2013 року про звернення стягнення на житловий будинок з огорожею та земельною ділянкою під будинком, що знаходиться у АДРЕСА_1 , з початковою ціною 378 442 грн., який належить на праві власності ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0201/0507/88-312 від 04 травня 2007 року у розмірі 759082 грн. 26 коп. перед ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 від імені боржника ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи і порушення норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та прийняти нове судове рішення - про відмову у задоволенні заяви. У відзиві на апеляційну скаргу заявник ТОВ «Ескроу Капітал», посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні представник боржника апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просить її задовольнити. Представник заявника апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення. Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав. Із матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 05 грудня 2013 року звернуто стягнення на житловий будинок з огорожею та земельною ділянкою під будинком, що знаходиться у АДРЕСА_1 , з початковою ціною 378 442 грн., який належить на праві власності ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0201/0507/88-312 від 04 травня 2007 року у розмірі 759082 грн. 26 коп. перед ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (т.1 а.с.81-82). 03.03.2014 на виконання вищевказаного рішення суду видано виконавчий лист, який відповідно до постанови заступника начальника Другого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області від 24.02.2017 перебував на примусовому виконанні та повернуто стягувачу - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (т.1 а.с.173-174). Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 01.10.2021 замінено стягувача у справі ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на ТОВ «Ескроу Капітал» (т.1 а.с.140-141). Із акта ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» від 03.04.2017 вбачається, що при розпакуванні конверта, надісланого Другим відділом ДВС міста Луцьк не виявлено оригінала виконавчого листа, виданого у справі №161/15802/13-ц, а повідомленням Другого відділу ДВС у місті Луцьку від 19.10.2021 №68214 стверджується, що оригінал виконавчого листа в органи державної виконавчої служби для примусового виконання стягувачем після 24.02.2017 не пред`являвся і на виконанні не перебуває (т.1 а.с.177, 178). Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведеним стверджується та обставина, що виконавчий лист, виданий на підставі заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 05.12.2013 у даній справі втрачено. Згідно з вимогами пункту 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд при постановленні оскаржуваної ухвали обмежився лише актом попереднього стягувача та повідомленням органу державної виконавчої служби і не зажадав інших доказів щодо втрати виконавчого листа - відхиляються апеляційним судом з таких підстав. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що заборгованість за кредитним договором добровільно погашена боржником, або ж що заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 05.12.2013 виконано, або ж, що виконавчий лист, виданий на підставі цього рішення суду перебуває на примусовому виконанні. Протилежних доказів, які б спростовували вимоги заявника боржник не подав. Видача дубліката виконавчого листа пов`язана із строком пред`явлення його до виконання. Із постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.02.2017 вбачається, що виконавчий документ повернуто відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» з тих підстав, що Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборонено звертати стягнення на дане іпотечне майно, оскільки кредит був наданий в іноземній валюті та площа даного майна не перевищує 140 кв.м. Іншого нерухомого майна, належного боржнику, не виявлено (т.1 а.с.174). Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 та ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення (ч.ч. 1, 2, 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Відповідно до ч.ч. 1, 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року №1381-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386; 2020 р., № 38, ст. 279; із змінами, внесеними Законом України від 16 вересня 2020 року № 895-IX) втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом. Закон №1381-IX від 13.04.2021 набрав чинності 23.04.2021. Відповідно Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність 23.09.2021. З урахуванням підстав повернення державним виконавцем виконавчого документа стягувачеві постановою від 24.02.2017 та положень ч. 5 ст. 37 і ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк повторного пред`явлення цього виконавчого документа до виконання не сплив, оскільки триває до 23.09.2024. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виходячи з наведеного, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи і не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_3 , подану від його імені представником ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - суддя Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»