Постанова Волинський апеляційний суд № 161/1359/16-ц

Справа № 161/1359/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/534/25 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 травня 2025 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., з участю секретаря судового засідання Русинчук М.М. заявника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представника боржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку на його пред`явлення, за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2025 року, В С Т А Н О В И В: 03.03.2025 ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку на його пред`явлення. На обґрунтування вказаної заяви зазначив, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2016 у цивільній справі №161/1359/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, позов задоволено та солідарно стягнуто грошові кошти в розмірі 118527 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 03.02.2016 становить гривні 49 коп., а також 6890 гривень судових витрат по 3445 гривень з кожного. Після набрання рішенням законної сили Луцький міськрайонний суд 20.04.2016 видав виконавчий лист №161/1359/16-ц, на підставі якого відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області 11.05.2016 було розпочато виконавче провадження №51033438. 19.12.2016 виконавцем відділу примусового було винесено постанову якою накладено арешт на майно боржника ОСОБА_6 (постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серія та номер: 51033438 видана 19.12.2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33006046 від 19.12.2016, номер запису про обтяження: 18118545. Вказує, що під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи про зняття арешту з майна, йому стало відомо, що 26.06.2017 державним виконавцем відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області у виконавчому провадженні №51033438 розпочатому 11.05.2016 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з частковим погашенням заборгованості та відсутністю іншого майна на яке можливо звернути стягнення. Строк наступного пред`явлення виконавчого документу до стягнення згідно постанови встановлено до 26.06.2020. Стверджує, що оскільки виконавчий документ у період з 26.06.2017 по даний час він не отримав, то 13.02.2025, через представника, звернувся з запитом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. З відповіді, йому стало відомо, про відсутність архівних провадження в тому числі виконавчого провадження №51033438 від 11.05.2016 у зв`язку із знищенням через завершення терміну його зберігання та неможливістю надання копій документів про направлення та вручення йому виконавчих документів. А тому, заявник, вважає, що оригінал виконавчого листа втрачено. Вказує, що враховуючи, що постанову про повернення виконавчого документу від 26.06.2017 у виконавчому провадженні №51033438 з датою наступного пред`явлення виконавчого документа до стягнення він у передбачений законом спосіб вчасно не отримав, про необхідність звернення з виконавчим документом для здійснення стягнення до 26.06.2020 довідався після залучення його до справи в процесуальному статусі третьої особи на стороні відповідача, вважаю причину пропуску такого процесуального строку звернення з виконавчим документом для стягнення, поважною. На підставі наведеного заявник просить визнати виданий 20.04.2016 року Луцьким міськрайонним судом виконавчий лист №161/1359/16-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошових коштів за позикою в розмірі 118527 доларів США втраченим та видати дублікат втраченого листа, визнати причину пропуску звернення з виконавчим листом Луцького міськрайонного суду від 20.04.2016 №161/1359/16-ц поважною за обставин що не залежали від заявника (стягувача) та поновити строк на його пред`явлення для стягнення. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2025 року в задоволенні заяви відмовлено. В апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши заявника, представника заявника, представника боржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Постановляючи оскаржувану ухвалу та вирішуючи питання можливості видачі дубліката та поновлення строку для його пред`явлення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не доведено факт поважності причин пропуску строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що в свою чергу виключає можливість видачі дубліката даного виконавчого листа. Такі висновку суду відповідають матеріалам справи з дотриманням норм процесуального права , які регулюють спірні правовідносини. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2016 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення суми боргу задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за позикою в розмірі 118527 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 03.02.2016 року становить 3066293 гривні 49 коп, стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 6890 гривень понесених витрат по сплаті судового збору, тобто по 3445 гривень з кожного. Рішення суду набрало законної сили 13.04.2016. 20.04.2016 у справі видано виконавчі листи. Згідно з відповіддю Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.02.2025 №1477, про те, що у відділі виконавчі документи, за якими стягувачем є ОСОБА_1 , а боржником - ОСОБА_4 , в тому числі виконавчий лист по справі №161/1359/16-ц від 20.04.2016, на примусовому виконанні станом на 14.02.2025 не перебувають. Водночас, на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №51033438 з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2016 у справі № 161/1359/16-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за позикою в розмірі 118 527 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом на 03.02.2016 року становить 3 066 293,49 грн та 3 445 грн судового збору. Згідно з відомостей із Автоматизованої системи виконавчого провадження за виконавчим провадженням № 51033438 державним виконавцем 26.06.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». В Автоматизованій системі виконавчого провадження наявна інформація про стягнення коштів на користь стягувача на суму 244 561,00 грн. Згідно відомостей із Автоматизованої системи виконавчого провадження повторно виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2016 у справі №161/1359/16-ц на адресу відділу, а також відділів державної виконавчої служби Волинській області станом на 14.02.2025 не надходив. Паперові матеріали завершеного у виконавчого провадження № 51033438 знищено у зв`язку із завершенням встановленого терміну їх зберігання, у відповідності до Акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 26.02.2021 (а.с.18). Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №51033438) 11.05.2016 було розпочато вказане виконавче провадження (а.с.19). З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2017 державним виконавцем за виконавчим провадженням № 51033438 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому ОСОБА_1 мав право повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», тобто до 26.06.2020 року. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до пункту 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Судовий порядок видачі дубліката та апеляційне оскарження ухвали суду про видачу або відмову в його видачі є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень. Згідно правового висновку викладеного у Постанові Верховного Суду від 22.10.2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18) при вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. У Постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17) від 10.10.2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18) суд аналізуючи п.17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, вказав, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. У частині шостій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Частиною 1 ст. 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Отже, законодавством визначено дві окремі процесуальні дії, такі як отримання дубліката виконавчого документа та поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». Звертаючись до суду з даною заявою заявник посилається на втрату виконавчих листів органами ДВС, оскільки на його адресу жодного виконавчого листа органом ДВС не надсилалось, про необхідність звернення з виконавчим документом для здійснення стягнення до 26.06.2020 заявник довідався після залучення його до справи в процесуальному статусі третьої особи на стороні відповідача. Вказує, що строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа попущений з причин, які не залежали від його волі. Відмова в поновлені строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання тягне за собою фактичне невиконання рішення суду, яке є завершальною частиною розгляду цивільної справи, видача стягувачу дубліката виконавчого листа жодним чином не порушуватиме права боржників та не покладає на них будь-яких додаткових зобов`язань. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом (ст.368 ЦПК України в редакції чинній на момент набрання рішенням законної сили). За аналізом норм права, які регулюють порядок видачі дублікату виконавчого листа, необхідно дійти висновку, що лише у разі втрати оригіналу виконавчого листа, суд може вирішувати питання про видачу його дубліката. Як встановлено судом, що 26.06.2017 державним виконавцем за виконавчим провадженням № 51033438 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», відтак ОСОБА_1 мав право повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», тобто до 26.06.2020 року. У серпні 2016 року було створено АСВП, комп`ютерну програму, яка забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників. Відповідно у стягувача набули можливості отримати відомості про своїх боржників за кредитними договорами, та, відповідно, захисту своїх прав й інтересів у встановленому законом порядку. Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»). Заявник, як на поважну причину пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа №161/1359/16 до виконання, вказував на свою необізнаність про повернення виконавчого листа та на те, що не отримував копії постанови про повернення виконавчого документу при цьому жодних належних та допустимих доказів щодо вказаних обставин не подавав. В судовому засіданні ОСОБА_1 ствердив, що з моменту пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_5 коштів, які визначенні рішенням суду, не цікавився ходом виконавчого провадження, вважаючи, що виконавча служба зобов`язана виконати рішення суду. Судом встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №161/1359/16 було знищено, відтак відділ ДВС з об`єктивних причин не зміг надати інформацію про надсилання чи не надсилання виконавчого листа на адресу заявника. В свою чергу ОСОБА_1 не надав переконливих доказів щодо неотримання повернутого виконавчого документа. З врахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що матеріали справи не містять обґрунтувань та доказів поважності підстав пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, а також існування об`єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до ДВС до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання та ініціювати повторне пред`явлення виконавчого документа. Посилання заявника на відсутність виконавчого листа та незнання стягувача про хід виконавчого провадження не є підставою для видачі виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Зазначені стягувачем обставини не можуть бути визнані, як поважні причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Жодних доказів поважності причин пропуску вказаного строку заявником суду надано не було. Доводи заяви свідчать лише про те, що стягувач фактично не цікавилися ходом виконання судового рішення. Таким чином, відсутні підстави для поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікату виконавчого листа. Поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання за відсутності поважних причин, після спливу 9 років із моменту набрання рішенням законної сили, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності. Обмеження строком можливості пред`явлення виконавчого документа до виконання застосовується із метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією із складових верховенства права. Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження. Таким чином судовим розглядом не встановлена наявність поважних причин пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у його поновленні. Відмова у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання має наслідком і відмову у видачі його дублікату. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування або зміни ухвали суду Керуючись ст. 367, 368, 371, 372, 374, 375, 382, 383, 384, ЦПК України, суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - суддя: Судді: