Постанова 4814 № 524/5413/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/5413/20 Номер провадження 22-ц/814/1056/22Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Триголова В.М. Суддів: Дорош А.І., Лобова О.А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 січня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2020 Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 27 серпня 2014 року між банком та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Оскільки відповідач своїх зобов`язань належним чином не виконувала, станом на 15 червня 2020 утворилася заборгованість у розмірі 165 542,37 грн, яка складається з: 101 753,19 грн заборгованість за тілом кредита; 34 232,10 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 29 557,08 грн пеня. Позивач просив суд, з урахуванням заяви про зміншення позовних вимог, стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 135985,29 грн та судового збору у розмірі 2483,14 грн. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 сіцчня 2022 року позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк" ПриватБанк" 101 753 грн. 19 коп. - заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.08.2014 року станом на 15.06.2020 року та 1858,13 грн. судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила відповідач, подавши апеляційну скаргу через свого представника. У поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що місцевим судом безпідставно задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки банком у супереч умов договору проводилось списання коштів на погашення процентів за договором з коштів тіла кредиту, у зв`язку з чим утворилась заборгованості. Також, звертає увагу на те, що банк у односторонньому порядку підвищував процентну ставку за користування кредитом. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України судове рішення підлягає апеляційному перегляду в частині вимог які судом задоволено, тобто в межах поданої відповідачем апеляційної скарги, в іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 січня 2022 року не переглядається. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п.2,3 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Як вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2014 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, та отримала платіжну картку. 31.01.2017 кредитний ліміт збільшено до 30 500 грн. У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала у зв`язку з чим станом на 19.02.2020 відповідач має заборгованість в розмірі 135 985,29 грн, яка складається з 101 753,19 грн- заборгованість за тілом кредиту; 34 232,10 грн -заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України. Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, місцевий суд виходив з доведеності обставин укладення між сторонами кредитного договору, та порушення відповідачем умов цього договору щодо повернення кредитних коштів. Проте, з таким висновком місцевого суду не можна погодитися, враховуючи наступне. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України). Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Так, звертаючись до суду з цим позовом банк подав до суду заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, витяг з умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, виписку з рахунку, довідку щодо встановлення кредитного ліміту та строку дії карток. З доданих банком виписки з рахунку та розрахунку заборгованості встановлено, що при нарахуванні заборгованості за кредитним договором до графи залишок після операції були включені: комісія за обслуговування, відсотки за використання кредитного ліміту, пеня за прострочку кредиту, які не були передбачені умовами підписаної позивачем заяви приєднання до умов та правил. Разом з тим, визначена позивачем сума заборгованості за тілом кредиту (заборгованість за простроченим тілом кредиту) у розмірі 101753,19 грн не підтверджена належними доказами. З поданої банком виписки по рахунку за період з 27.08.2014 року до 15.06.2020 року вбачається, що станом на 19.04.2016 року у відповідача була відсутня заборгованість за даним кредитним договором. В період з 20.04.2016 року по 30.09.2019 року відповідачем було сплачено (перераховано, поповнено готівкою у терміналі самообслуговування, списано банком з іншого рахунку позичальника) 86571,73 грн. Згодом, 23.10.2020 року відповідачем внесено кошти на погашення заборгованості у розмірі 29557,08 грн. При цьому у вказаний період відповідачем було використано 69721,68 кредитних коштів. Таким чином, доводи відповідача про відсутність належним чином обґрунтованої підстави для стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту є обґрунтованими та заслуговують на увагу суду. За змістом частин першої, третьої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з випискою по рахунку, наданою позивачем, позичальник користувалась кредитними коштами та повністю сплатив заборгованість перед банком відповідно до умов підписаної між сторонами анкети-заяви від 27.08.2014 року. У постанові Верховного Суду від 14.04.2022 року у справі № 944/3046/20 наведено правовий висновок, згідно якого доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Таким чином, виписка з карткового рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом відсутності заборгованості відповідача за тілом кредиту. З матеріалів справи вбачається, що за спірний період позичальник за рахунок кредитних коштів отримувала готівку у банкоматі та відділенні банку, купував товари та перераховував кошти на інші рахунки, здійснювала оплату згідно договорів. Разом з тим, шляхом перерахунку коштів на картку відповідач повернула кредитні кошти. Крім того, банк здійснював автоматичне погашення заборгованості шляхом перерахування (списання) коштів з іншої картки відповідача. Вказані обставини підтверджені випискою по рахунку за період з 27.08.2014 по 23.10.2020. (т. 1 а.с. 214-220, т. 2 а.с. 44-73) Отже, що позивач не подав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених у справі вимог, зокрема, не долучив обґрунтованого розрахунку заборгованості. З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 101753,19 грн. не підлягає задоволенню. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Здійснюючи розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, колегія суддів виходить з наступного. Оскільки у задоволенні заявлених у справі вимог відмовлено повністю, то відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача. Отже, з позивача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2787,20 грн за подання до суду апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 січня 2022 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 101753 грн. 19 коп. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 101753 грн. 19 коп. - відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2787 грн. 20 коп (дві тисячі сімсот вісімдесят сім грн. 20 коп.) В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 січня 2022 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: В.М. Триголов Судді : А.І. Дорош О.А. Лобов