Постанова 4814 № 524/10595/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/10595/21 Номер провадження 22-ц/814/823/22Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: судді Хіль Л.М., суддів: Гальонкіна С.А., Бутенко С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Власенка Артема Олександровича діючого в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2022 року ухвалене під головуванням судді Предоляк О.С. (відомості про дату складання повного тексту рішення відсутні) по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И В : У листопаді 2021 року АТ КБ « ПриватБанк» звернулось до суду з вказаним позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 21184,51 грн. В обґрунтування позову вказувало, що відповідно до укладеного договору б/н від 09.06.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який після збільшення становить 17986, 59 грн. Відповідач зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої обов`язки в повному обсязі у терміни і на умовах, передбачених кредитним договором. Вказувало, що свого обов`язку відповідач належним чином не виконала, порушила графік повернення кредиту та сплати процентів в результаті чого утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 21184,51 грн. Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2022 року позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг у вигляді відкриття кредитної лінії б/н від 09.06.2010 року за тілом кредиту у розмірі 17345,09 грн. та у повернення сплаченого судового збору у сумі 1858, 59 грн., а всього 19203,68 грн. В решті позову відмовлено. Не погодилось з вказаним заочним рішенням , його в апеляційному порядку оскаржило АТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, , просило рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення по суті заявлених вимог, а також стягнути судові витрати. В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідач в день отримання кредиту своїм підписом підвердила ознайомлення з основними умовами кредитування, в тому числі і про сплату відсотків за прострочення зобов`язання. Також в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, який підписано відповідачем та в якому чітко зазначені умови кредитування щодо кредитної картки «Універсальна», яку отримала ОСОБА_1 , що підтверджується анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил банківських послуг. Сторони убдучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з`явились. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі учасників справи. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Місцевим судом вірно встановлено, що 09.06.2010 року ШилінаТ.І. підписала Анкету-заяву № б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якої відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Також встановлено, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що в зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за умовами договору та непогашенням кредиту в порядку, визначеному Умовами, станом на 17.10.2021 року утворилась заборгованість в сумі 21184,51 грн., яка складається із заборгованості: за простроченим тілом кредита у розмірі 17354,09 грн.; за простроченими відсотками у розмірі 3839,42 грн. Відмовляючи в задоволенні вимог АТ КБ «Приват Банк» щод стягнення процентів місцевий суд виходив з того, що у анкеті-заяві позичальника процента ставка не зазначена, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки ( пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім того місцевий суд вказував, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці «Умови та правила надання банківських послуг» та « Тарифи Банку» розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними підписуючи заява-анкету про приєднання умов та Правил надання банківських послуг. Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. З анкети -заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що ОСОБА_1 отримала платіжну картку «Універсальна», що підтверджується її підписом( а.с.20 на звороті). Матеріали справи свідчать, що в анкеті-заяві позичальника від 09.06.2010 року відсоткова ставка за кредитом не зазначена, однак паспорт споживчого кредиту про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 30 днів пільгового періоду, який підписано особисто відповідачем містить таку інформацію. Цей паспорт споживчого кредиту містить домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а саме 43,2% річної процентної ставки. Згідно розрахунку наданого АТ КБ « ПриватБанк» заборгованість за простроченими відсотками складає 3839,42 грн. Оскільки сторонами було погоджено, зокрема проценту ставку, що підтверджується належними та допустими доказами, а саме підписом ОСОБА_1 , слід стягнути з останньої відсотки за користування кредитом у розмірі 3839,41 грн. Вказного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 року у справі № 284/157/20-ц. З таких обставин заочне рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в цій частині. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції за 1 вимогу майнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн. Оскільки позов задоволено повністю слід стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 2270 грн. за подачу позовної заяви. Також підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 619,71 грн., оскільки вказану суму банк мав сплатити при подачі апеляційної скарги зважаючи на оскарження рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» ,- задовольнити. Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування кредитом, а також в частині розподілу судових витрат, - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк" 3839,42 грн. заборгованості за простроченими процентами. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк 2270 грн. судового збору за подачу позовної заяви. В іншій частині заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2022 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк" 619,71 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Л.М. Хіль Судді: С.А. Гальонкін С.Б. Бутенко Повний текст постанови складено 03.05.2022 року