Постанова 4814 № 537/4590/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/4590/19 Номер провадження 22-ц/814/1525/20Головуючий у 1-й інстанції Сьоря С. І. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Абрамова П.С., Суддів: Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І., розглянувши в порядку письмового письмовому провадженні в м. Полтаві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2020 року, ухвалене без участі сторін під головуванням судді Сьорі С.І., - В С Т А Н О В И В: короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції: 28 жовтня 2019 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом на загальну суму 127450 гривень 52 копійки та судові витрати в сумі 1921,00 грн.. Вказував, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем був укладений кредитний договір №б/н від 05 липня 2010 року, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 19000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. При укладенні договору у формі заяви анкети , позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписані ним Анкета - заява, «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» та «Тарифи Банку» складають договір між ОСОБА_1 та банком, що підтверджується його підписом у заяві. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Взяті на себе зобов`язання позичальник ОСОБА_1 не виконує. Станом на 31 серпня 2019 року його заборгованість перед банком складає : 18399 грн. 47 коп. заборгованість за тілом кредиту; 109051 грн. 05 коп. заборгованості за відсотками. Вмотивовуючи тим, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом, позивач просив з відповідача на стягнути заборгованість у розмірі 127450 грн. 52 коп. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2020 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 05 липня 2010 року в розмірі 18399 гривень 47 копійок та 277 гривень 34 копійки сплаченого судового збору. В задоволенні позовних вимог і іншій частині відмовлено. короткий зміст вимог апеляційної скарги : З даним рішенням не погодився позивач АТ КБ «ПриватБанк» та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу : Вказує на те, що не може бути взята до уваги правова позиція Верховного Суду, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, оскільки відповідачем не оспорювалися і не заперечувалися умови договору, договір не визнавався недійсним, не оспорений факт його укладення. Відповідач, підписуючи анкету-заяву, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Вважає, що суд неналежним чином дослідив докази, надані позивачем у підтвердження своїх позовних вимог. Посилається на правові висновки Верховного суду у справі № 923/760/18, у якій вказано, що жодного підпису відповідача під публічно розміщеними Умовами та правилами закон не вимагає. Аналогічні висновки зробив Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2019 року в справі №642/5533/15-ц, та постанові від 19 вересня 2019 року в справі №127/7543/17, у постанові від 23 грудня 2019 року в справі №375/250/18. Також вказує на те, що окрім анкети-заяви відповідачем у той же день підписано довідку про умови кредитування в якій визначена базова відсоткова ставка та порядок нарахування пені і штрафів. У додатках до апеляційної скарги апелянт надав копію цієї довідки. Вважає, що висновки місцевого суду містять в собі нехтування принципами платності кредитного договору та наносять істотну шкоду усім споживачам банківських послуг, банку та у цілому порушують стабільність функціонування фінансового сектору держави, оскільки кредитна операція здійснюється за рахунок залучених грошових коштів. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи: Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» у якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2020 року залишити без змін. Підстави вмотивовує тим, що надані позивачем Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору. Нараховані позивачем суми вважає неправомірними та такими, що не відповідають нормам Закону України «Про захист прав споживачів» (ч. 2 ст. 18 Закону), оскільки всупереч принципу добросовісності є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків його, як споживача, внаслідок непропорційно великої суми компенсації коштів. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини: Судом встановлено, що 05 липня 2010 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанк. ( а.с.8) Місцевий суд встановив, що підписана відповідачем анкета-заява не містить умов щодо нарахування відсоткових ставок, та штрафних санкцій, а умови та правила надання банківських послуг в ПАТ КБ « Приватбанк» не містять підпису позичальника. Встановивши заначений факт, місцевий суд дійшов висновку про необхідність стягнення доведеного розміру заборгованості за тілом кредиту, яке становить 18399 грн. 47 коп. Рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції: Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Тобто, зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до положень статей 526, 530, 1046, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Згідно чинного законодавства визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Місцевий суд вірно встановив, що узгоджена між сторонами заява анкета не містить умов щодо сплати відсотків та штрафних санкцій ( а.с.8) Долучений до матеріалів справи Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та з Умов та Правил надання банківських послуг не свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати відсотків та штрафів у зазначеному в ньому розмірах. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом , тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. У відповідності з вимогами ст.ст. 12, 81 Цивільно процесуального Кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. У додатках до апеляційної скарги позивачем надано довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки (а.с. 135), яка підписана позичальником ОСОБА_1 Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» не доведено наявність об`єктивних причин, які призвели до неможливості виконання ним вимог процесуального закону. Апеляційний суд вважає, що прийняття на стадії апеляційного розгляду нового доказу порушить вимоги ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Заперечення апелянта щодо неврахування судом позиції Верховного Суду в складі колегії суддів касаційного господарського суду в справі №923/760/18 постанова від 08 липня 2019 року, у якій суд дійшов висновку про відсутність вимог закону щодо підпису боржника Умов та правил надання банківських послуг, оскільки вона не узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. Вимоги позивача про стягнення відсотків чи неустойки мають бути підтвердженні належними доказами, зокрема умовами кредитного договору, яких, підписана відповідачем анкета-заява, не містить. Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували. У відповідності з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2020 року. Підстави для зміни та розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не встановлено. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції скарги компенсації не підлягають. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - залишити без задоволення. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2020 року -залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя : П.С. Абрамов Судді: С.М. Бондаревська Л.І. Пилипчук