Ухвала КАС ВС № 815/7279/15

УХВАЛА 20 травня 2022 року Київ справа №815/7279/15 адміністративне провадження №К/990/7558/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., у порядку підготовки до касаційного розгляду справи №815/7279/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Одеської митниці Державної фіскальної служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зорі Про», Дочірнє підприємство «Контейнерний термінал «Одеса» Компанії Ейч Ейч Ел Ей Інтернешнл ГмбХ», Товариство з обмеженою відповідальністю «МСК-ІВТ» про визнання протиправними дій, УСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України, Одеської митниці Державної фіскальної служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зорі Про», Дочірнє підприємство «Контейнерний термінал «Одеса» Компанії Ейч Ейч Ел Ей Інтернешнл ГмбХ», Товариство з обмеженою відповідальністю «МСК-ІВТ», про визнання протиправними дії митниці, які полягають у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого на підставі протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 №0201/50000/15, №0202/50000/05, №0203/50000/15 майна, яке належить позивачу, на склад митного органу та стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми матеріальної шкоди у розмірі 4758247,82грн, у тому числі: 3133179,49грн реальні збитки для виготовлення дошки обрізної, 1362052,37грн витрати на виробництво дошки обрізної, 369450,04грн витрати на повернення дошки обрізної від Митниці, 453927,85грн сума доходу (без врахування витрат) від реалізації дошки обрізної як технологічних дрів, 1625068,26грн упущена вигода. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Митниці, які полягають у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого майна на підставі протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 №0201/50000/15, №0202/50000/05, №0203/50000/15, яке належить позивачу, на склад митного органу та стягнув з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 3133179,56грн. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди у розмірі 1625068,26грн відмовлено. Постановою Верховного Суду від 18.02.2020 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми матеріальної шкоди у розмірі 3133179,56грн, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 3133179,56грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Одеська митниця 15.03.2022 звернулась з касаційною скаргою або заявою про приєднання до касаційної скарги Державної казначейської служби України до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2022 касаційну скаргу або заяву про приєднання до касаційної скарги залишено без руху для уточнення форми поданого процесуального документа (у формі касаційної скарги або заяви про приєднання до касаційної скарги) та з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали. Вказана ухвала Верховного Суду отримана представником відповідача 29.04.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102935928440. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги або заяви без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків із уточненням, що поданий процесуальний документ за формою є заявою про приєднання до касаційної скарги Державної казначейської служби України та вимогою про відстрочення строку сплати судового збору. Відповідно до статті 336 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, у будь-який час до початку касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи. Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду касаційної інстанції. Так, клопотання про відстрочення строку сплати судового збору мотивовано неможливістю сплати судового збору у відведений судом строк у зв`язку з введенням на території України правового режиму воєнного стану та відсутністю на рахунку Одеської митниці грошових коштів необхідних для такої сплати. На думку відповідача, відсутність бюджетних асигнувань є поважною причиною неможливості сплати судового збору. Разом з тим, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, відповідачем не надано належних доказів на їх підтвердження. Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Одеської митниці перешкоджає сплаті ним судового збору за подання заяви про приєднання до касаційної скарги у даній справі у встановленому законодавством порядку та розмірі. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам митної служби не надано пільг щодо сплати судового збору. Митна служба є державним органом, який утримуються за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Статтею 336 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає заяву про приєднання до касаційної скарги, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору та доказів надсилання копії заяви іншим учасникам справи. Разом з тим, митним органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України. З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для відстрочення сплати судового збору за подання заяви про приєднання до касаційної скарги та зловживання процесуальними правами. Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про приєднання до касаційної скарги Державної казначейської служби України задоволенню не підлягає. На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від митного органу не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Крім того, відповідачем не додано доказів надсилання копії заяви про приєднання до касаційної скарги Державної казначейської служби України іншим учасникам справи, як того вимагають положення частини другої статті 336 КАС України. Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Таким чином, заява Одеської митниці про приєднання до касаційної скарги Державної казначейської служби України за формою не відповідає вимогам статті 336 КАС України, а отже не може бути прийнята та підлягає поверненню без розгляду. Керуючись статтями 167, 248, 332, 336, 355, 359 КАС України, суд - УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про приєднання до касаційної скарги Державної казначейської служби України у справі №640/30300/20. Заяву Одеської митниці про приєднання до касаційної скарги Державної казначейської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021 у справі №815/7279/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Одеської митниці Державної фіскальної служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зорі Про», Дочірнє підприємство «Контейнерний термінал «Одеса» Компанії Ейч Ейч Ел Ей Інтернешнл ГмбХ», Товариство з обмеженою відповідальністю «МСК-ІВТ» про визнання протиправними дій повернути без розгляду. Копію ухвали про повернення заяви про приєднання до касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику копію даної ухвали разом з заявою та доданими матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді В.В. Хохуляк І.Я. Олендер Р.Ф. Ханова