Ухвала КАС ВС № 520/17783/25

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ справа №520/17783/25 адміністративне провадження № К/990/21056/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П., перевіривши матеріали касаційної скарги Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі №520/17783/25 за позовом Приватного підприємства «ГЛАЗГО-08» до Одеської митниці про скасування рішень, карток відмови, УСТАНОВИВ: Приватне підприємство «ГЛАЗГО-08» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило скасувати рішення щодо класифікації товарів №25UA50050000028-КТ від 30.04.2025; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000416; скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500500/2025/000218/2 від 22.05.2025; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000427. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 по справі №520/17783/25 адміністративний позов Приватного підприємства «ГЛАЗГО-08» до Одеської митниці про скасування рішень, карток відмови задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення щодо класифікації товарів №25UA50050000028-КТ від 30.04.2025. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000416. Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000218/2 від 22.05.2025. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000427. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Приватного підприємства «ГЛАЗГО-08» суму судового збору у розмірі 27760 (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят) грн. 23 коп., витрати на оплату судової товарознавчої експертизи у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., витрати на оплату експертного висновку торгово-промислової палати щодо вартості товару у розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) грн. 00 коп. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 по справі №520/17783/25 залишено без змін. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження. До Верховного Суду 08.05.2026 надійшла касаційна скарга Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі №520/17783/25. Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа. На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано заяву про усунення недоліків, надано уточнену касаційну скаргу, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі №520/17783/25, а у разі неможливості відстрочення - продовжити Одеській митниці строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №600/2302/23-а, від 09.07.2024 у справі №826/15564/17, від 24.10.2023 у справі №380/10416/21. Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Скаржником не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів. Як встановлено зі змісту оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 05.03.2019 у справі №815/143/17, від 09.04.2019 у справі №825/1575/17, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, від 17.04.2018 у справі №815/329/17, від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21, від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 20.07.2023 у справі №640/22572/20, від 09.11.2022 у справі №815/2162/17, від 02.07.2020 у справі №803/916/17. На підставі наявних у справі доказів, в тому числі висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №15/06/2025 від 20.06.2025, судом встановлено, що автоматична штанцювальна машина TD800S не має ріжучих механізмів та функції різання, згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідає вимогам товарної позиції 8441, зокрема підпозиції 8441800000. Судами попередніх інстанцій встановлено, що жодних розбіжностей, наявності ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, не встановлено, адже усі дії щодо ціни підтверджено належними доказами, які містяться у матеріалах справи та надавались митному органу. Дії позивача були послідовним, жодних ознак, які б свідчили про їх невідповідність між собою, не установлено. Відповідачем не підтверджено належними доводами неправильність визначення митної вартості товару позивачем за основним методом, що відповідачем не спростовано, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Крім того, позивачем було надано до матеріалів справи експертний висновок, складений експертом Харківської ТПП № 25-ЦВ/25 від 27.06.2025, відповідно до якого експерт вказав, що ринкова вартість товару дорівнює вартості товару згідно з контрактною документацією. Заперечень чи доказів на спростування вказаного висновку відповідачем до матеріалів справи надано не було. Скаржником такі висновки суду не спростовано, не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм митного законодавства, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження. Верховний Суд зауважує, що, враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Слід зазначити, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Щодо сплати судового збору Одеською митницею зазначено про відсутність можливості надати докази оплати судового збору, так як в умовах воєнного стану у Одеської митниці відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору. Скаржником вказано, що начальник Одеської митниці надав розпорядження Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі №520/17783/25, але бюджетні асигнування на оплату судового збору за подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг тимчасово відсутні. Скаржником заявлено клопотання про відстрочення строку сплати судового збору за подання касаційної скарги по справі №520/17783/25 до винесення рішення по справі або продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 та 2 статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Проте, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору. Верховний Суд зауважує, що обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору. Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто. Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору або продовження строку усунення недоліків касаційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі №520/17783/25. Касаційну скаргу Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі №520/17783/25 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Судді І.А. Васильєва Л.І. Бившева В.П. Юрченко