Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/7321/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/7321/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2022 року м. Київ Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Коротких А.Ю., Єгорової Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), у якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку розміру пенсії позивача, з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 22.07.2021 №33/44/1-Ш-1210/08-1637 та не здійснення виплати пенсійного забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок з 01.12.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 22.07.2021 №33/44/1-Ш-1210/08-1637 та виплатити її з урахуванням проведених платежів. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 04.08.2021 на підставі оновленої довідки станом на листопад 2019 року державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 22.07.2021 № 33/44/1-ІІІ-1210/08-1637. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 21.03.2021 перерахунок і виплату позивачу пенсії на підставі довідки станом на листопад 2019 року державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 22.07.2021 № 33/44/1-ІІІ-1210/08-1637 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 454 гривні. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Не погоджуючись частково з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано те, що він тривалий час не міг фактично отримати від компетентного органу поліції, за місцем роботи, де він працював до моменту звільнення, відповідну оновлену довідку. Апелянт зазначив, що фактично про підвищення суми грошового забезпечення (для перерахунку пенсії) він дізнався наприкінці липня 2021 року. А саме після отримання оновленої довідки. Апелянт наголосив, що його права були порушені з грудня 2019 року, скористатись правом на їх захист він зміг лише з липня 2021 року, а позов до суду подав у вересні 2021 року, тобто в межах 6 місячного строку, встановленого ст.122 КАС України. Апеляційну скаргу також було подано й Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, проте остання була повернута ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 року. Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було подано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві відповідач зазначив, що не визнає вимоги позивача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, і просить відмовити у їх задоволенні. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугою років, відповідно до посвідчення від 01.04.2005 №126/8789. 22.07.2021 позивачу державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» видана довідка №33/44/1-Ш-1210/08-1637 від 22.07.2021 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року за посадою заступник начальника відділу начальник відділення служби ВДСО при УМВС в Черкаській області. 04.08.2021 позивач звернувся до Головного управління ПФУ України в Черкаській області із заявою про проведення перерахунку пенсії із грошового забезпечення згідно з довідкою №33/44/1-Ш-1210/08-1637 від 22.07.2021, виданої державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області». Листом №6166-6075/Ш-03/8-2300/21 від 03.09.2021 відповідач відмовив позивачу зазначивши, що оскільки нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 законної сили Кабінет Міністрів України не приймав та повідомлення від Пенсійного фонду України про наявність підстав для проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких належать до перерахунку, не надходило, підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що з огляду на виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, враховуючи те, що державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» була складена довідка, у відповідача, виникає обов`язок здійснити перерахунок пенсії позивача з 21.03.2021. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, то колегія суддів рішення суду у цій частині не переглядає. Фактично позивач оскаржує рішення суду в частині відмовлених позовних вимог, а саме щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 22.07.2021 №33/44/1-Ш-1210/08-1637, а не з 21.03.2021. Відмовляючи у цій частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи в цій частині, колегія суддів зазначає наступне. Згідно статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19, в якій відступаючи від висновків про те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у соціальних спорах слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період, Ссуд зазначив наступне. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію. Суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається. У спірних правовідносинах права позивача порушені нездійсненням перерахунку його пенсії з 01.12.2019. Для відновлення такого права має значення довідка, яка мала бути видана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області». Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» за отриманням довідки лише у липні 2021 року. Після видачі довідки та отримання у серпні 2021 року відмови у здійсненні перерахунку пенсії, позивач у вересні 2021 року звернувся до суду із позовом, що розглядається у даній справі. Жодних доказів про вжиття позивачем послідовних дій для захисту своїх прав, а саме зверненням до відповідного органу за довідкою та звернення до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії у період з 01.12.2019 у матеріалах справи відсутні. Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, а тому позовні вимоги у контексті протиправної бездіяльності за період з 01.12.2019 до 20.03.2021 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Крім того, у позові та апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування протиправної бездіяльності та вини відповідача за встановленого законодавством алгоритму дій під час перерахунку, сума за період з 01.12.2019 є ненарахованою, звернення позивача датовано 04.08.2021. Строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України, застосовується до спірних правовідносин, а отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву про перерахунок пенсії не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, та свідчить про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, позаяк такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 6 місяців після отримання пенсії. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позов необхідно задовольнити частково. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 240,238, 240, 311,316, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: А.Ю. Коротких Н.М. Єгорова