Постанова Дніпровський апеляційний суд № 2-4014/10

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2347/22 Справа № 2-4014/10 Суддя у 1-й інстанції - Зінченко А. С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 травня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., за участю секретаря Піменової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Казанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м.Одеса) Каленко Альони Вікторівни, заінтересовані особи: Казанський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альони Вікторівни у виконавчому провадженні №20896919 за виконавчим листом №2-4014, виданим 19.07.2010 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини у межах суми за один місяць та зобов`язати головного державного виконавця Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альону Вікторівну поновити виконавче провадження та зобов`язати її вчинити передбачені законом виконавчі дії. В обгрунтування скарги посилається на те, що 19.07.2010 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №2-4014/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.05.2010 та до досягнення дитиною повноліття. 19.07.2010 на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист, який підлягав негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць. 21.01.2021 головним державним виконавцем Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альоною Вікторівною у виконавчому провадженні №20896919 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) у межах суми платежу за один місяць винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням. Скаржник вважає вказану постанову незаконною, оскільки стягнення за виконавчим листом необхідно проводити до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття. Тому просить скасувати оскаржувану постанову та зобов`язати державного виконавця поновити провадження та вчинити всі необхідні виконавчі дії (а.с.1-5). Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Казанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м.Одеса) Каленко Альони Вікторівни, заінтересовані особи: Казанський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 - відмовлено (а.с.55-56). Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким його скаргу задовольнити в повному обсязі (а.с.59-65). Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом 1 інстанції встановлено, що 9.07.2010 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №2-4014/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.05.2010 та до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць. 19.07.2010 року до набрання рішенням законної сили, на виконання вказаного рішення в частині негайного виконання, видано виконавчий лист, який підлягав негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання зазначений до 19.07.2013 року, так як виконавчий лист виданий в частині негайного виконання. В той час, як строк пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення аліментів, після набрання рішенням законної сили, відповідно до діючого законодавства становить - до досягнення дитиною повноліття. Судове рішення не оскаржувалося, набрало чинності 30.07.2010 року. Виконавчий лист про стягнення аліментів після набрання чинності рішенням суду стягувачу не видавався, заяв на видачу зазначеного виконавчого листа заявником не подавалось. В провадженні головного державного виконавця Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альони Вікторівни перебувало виконавче провадження №20896919 за виконавчим листом №2-4014, виданим 19.07.2010 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини у межах суми платежу за один місяць. 21.01.2021 року головним державним виконавцем Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альоною Вікторівною у виконавчому провадженні №20896919 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) у межах суми платежу за один місяць винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням. Відмовляючи у задоволені вимог скарги, суд 1 інстанції виходив із того, що 19.07.2010 року судом ухвалено рішення про стягнення аліментів, яким допущенно негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць. На виконання цього рішення в частині негайного виконання 19.07.2010 видано виконавчий лист, який підлягав негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць. Виконавчий лист після набрання рішенням законної сили на весь період стягнення (до досягнення повноліття дитиною) стягувач не отримував. Державний виконавець виконав судове рішення в тій частині, як зазначено у виконавчому листі від 19.07.2010 року рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць. Іншого виконавчого документа стягувач не отримував та не направляв на виконання до відповідної виконавчої служби. Також судом 1 інстанції роз`яснено заявнику її право отримати відповідно до вимог діючого законодавства виконавчий лист у справі №2-4014/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на весь період стягнення (до досягнення повноліття дитиною), та пред`явити його до виконання в строк до досягнення дитиною повноліття. Однак із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може, виходячи з наступного. Так, згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. . За змістом ст. ст. 383, 384 ЦПК України, ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Стаття 387 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржуванні рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця Казанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м.Одеса) Каленко А.В. щодо закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням по виконавчому провадженні №20896919 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) у межах суми платежу за один місяць, оскільки вважає, що стягнення за виконавчим листом необхідно проводити до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 264 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують. Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Елементом належної судової процедури, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, є принцип "рівності вихідних умов" [27] або як його ще називають принцип "рівності сторін" [25, с.59] і принцип змагальності [13, с. 176]. Принцип "рівності вихідних умов" (рівності сторін) вимагає надати кожній стороні можливість представити свою справу в умовах, які не дають їй значних переваг перед її опонентом, а принцип змагальності означає, що сторони мають право знайомитися зі всіма доказами або запереченнями, що залучені до справи, висловлювати свою думку про їх наявність, зміст і достовірність у відповідній формі та у відповідний час, у разі необхідності - у письмовій формі та заздалегідь. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були допущені порушення норм процесуального права, які визначають порядок розгляду даного питання, оскільки суд 1 інстанції не перевірив та не встановив обставини на які посилається скаржник в своїй скарзі на дії державного виконавця Казанського РВ ДВС Південного МУ МЮ (м.Одеса) Каленко А.В., не дослідив матеріали виконавчого провадження, тобто обставини справи не були враховані при постановленні ухвали, що призвело до не повного встановлення фактичних обставин по справі й порушення норм процесуального права. Враховуючи, вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції допустив порушення норм процесуального права й дійшов передчасного висновку щодо відмови у задоволенні вимоги скарги у повному обсязі, що в силу п. 3 ч. 3 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: