Постанова 4811 № 465/4115/20

Справа № 465/4115/20 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 22-ц/811/296/22 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Копняк С.М., суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В., секретар судового засідання - Юзефович Ю.І., з участю - апелянта ОСОБА_1 , представник апелянта адвоката Крета О.І., позивачки ОСОБА_2 , представника позивачки адвоката Кривошей О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за сплатою аліментів та неустойки (пені) за сплатою аліментів, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зарахування добровільно сплачених сум у рахунок аліментів та звільнення від сплати аліментів, В С Т А Н О В И В: в липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася в суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за сплатою аліментів та неустойки (пені) за сплатою аліментів. Позов мотивовано тим, що між нею та відповідачем 08.06.1996 року було зареєстровано шлюб, який рішенням суду був розірваний. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що діти знаходяться на її утриманні та проживають разом із нею. Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 18 серпня 2008 року призначено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частини доходів платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дати подання заяви і до досягнення повноліття дитини. Однак, відповідач тривалий час аліменти не сплачував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість по сплаті аліментів та неустойки (пені) за період з 2008 року до 2020 року, у розмірі 1 978 344,12 грн., яку відповідач у добровільному порядку виплатити відмовився. З урахуванням зазначених обставин позивач просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів та неустойки (пені) у розмірі 1 978 344,12 грн. В жовтні 2021 року відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , з участю третьої особи: державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кушнарьова Є.О. про зарахування добровільно сплачених сум у рахунок аліментів та звільнення від сплати аліментів, у якій просив суд зарахувати добровільно сплачену у період з вересня 2016року по вересень 2019 року суму у розмірі 112 191,00 грн. у рахунок аліментів на користь ОСОБА_2 на доньку ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно за рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 18.08.2008 року, та звільнити його від сплати вищезазначених аліментів у вказаній сумі. Заяву мотивує тим, що починаючи з вересня 2016 року по жовтень 2019 року він сплатив добровільно на рахунок стягувача ОСОБА_2 аліменти у загальному розмірі 112 191, 00 грн. на доньку ОСОБА_4 , що підтверджується виписками з його карткового рахунку. Державним виконавцем під час складання розрахунку безпідставного не враховано банківські виписки про виплату ним у період з 2008 року по серпень 2019 року аліментів на суму 112 191, 00 грн., які були сплачено ним. Зі слів державного виконавця, йому стало відомо, що перераховані ним щомісячні платежі за період з вересня 2016 року по серпень 2019 року не є аліментами, а нібито, є додатковою допомогою, хоча він вважає, що це були аліменти. Стверджує, що заборгованість перед позивачем у нього повністю відсутня. Зазначає, що він не повідомляв виконавчу службу щомісячно про сплату аліментів на виконання рішення суду, оскільки регулярно сплачував аліменти та додатково допомагав своїм дітям, і не знав, що стягувач ОСОБА_2 у примусовому порядку звернеться до виконавчої служби та повідомить, що він нічого взагалі не сплачує. Рішенням Шевченківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за сплатою аліментів та неустойки (пені) за сплатою аліментів, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 81 633 грн 52 коп. та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 81 633 грн 52 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи: Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про зарахування добровільно сплачених сум у рахунок аліментів та звільнення від сплати аліментів, відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі покликається на те, що, на його думку, суд безпідставно стягнув з нього заборгованість по аліментах за період з 28.07.2008 року по 31.07.2014 року, оскільки він вже сплатив аліменти за вказаний період, і це буде подвійним стягненням аліментів, і як наслідок, допустив неправильний розрахунок пені. Зазначає, що ОСОБА_2 у січні 2018 року подала до виконавчої служби заяву на примусове стягнення з нього аліментів, зазначивши, що заборгованість виникла з серпня 2016 року, а отже про наявність будь - якої заборгованості з 2008 року по липень 2016 року не зазначала, оскільки її не існувало. Крім того, позивач ОСОБА_2 не заперечила, що вона отримала аліменти на дітей з 28.07.2008 року по 31.07.2014 року в повному обсязі. Звертає увагу і на те, що ним до суду першої інстанції подавалось клопотання про витребування копій матеріалів виконавчого провадження №55764419 за виконавчим листом № 2-4089 від 18.08.2008 року, разом з тим воно залишилось нерозглянутим. Вказані матеріали мають суттєве значення для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення, оскільки в них наявні докази, якими спростовуються доводи позивача про наявність заборгованості з виплати аліментів. Стягнувши заборгованість за аліментами, суд поклав на апелянта подвійний тягар, поставивши у нерівне становище іншу його дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Що ж стосується рішення суду про відмову в задоволенні зустрічного позову, зазначає, що на картковий рахунок відповідача ОСОБА_2 перераховані аліменти на дочок з 2016 року по серпень 2019 року на суму 112 191 гривень, що підтверджується виписками з банківського рахунку. Те, що вказані грошові кошти надсилались стягувачу ОСОБА_2 саме як аліменти на утримання дітей ґрунтується на тому, що він та стягувач разом не проживали, його місцем проживання є м. Харків, а стягувача ОСОБА_2 - м. Львів. Окрім того, він проживає з іншою жінкою - ОСОБА_6 , з якою у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син - ОСОБА_5 . Також, донька ОСОБА_4 з липня 2015 року по вересень 2016 року проживала разом із апелянтом в м. Харків, що підтверджується відомостями з Харківської гімназії № 152 про її навчання та письмовою заявою доньки ОСОБА_3 про надання батьком матеріальної допомоги та відсутності претензій до нього зі сплати аліментів. Отже, він не ухилявся та не ухиляється від сплати аліментів на дітей. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 не доведено, що кошти, які перераховані апелянтом були необхідні як додаткові витрати на утримання дітей. Просить скасувати рішення Шевченківського районного суду Львівської області від 28 грудня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та задовольнити повністю позовні вимоги ОСОБА_1 . В квітні 2022 року апеляційним судом отримано відзив представника ОСОБА_2 - адвоката Тимчій О.М. Такий вмотивовано тим, що суд першої інстанції при розгляді справи взяв до уваги розрахунок заборгованості, наданий державним виконавцем, наявний в матеріалах справи. Цей розрахунок на момент ухвалення рішення Шевченківським районним судом м. Львова був чинним, тому правомірно був використаний для розрахунку сум, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 . Крім того, наявність заборгованості зі сплати аліментів уже була предметом судового розгляду з ініціативи ОСОБА_1 (оскарження розрахунку заборгованості, зробленого державним виконавцем) і судом підтверджена наявність такої заборгованості. Просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , відмовити повністю, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позовів, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого. За приписами частин першої третьої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з перчин, що об`єктивно не залежали від нього. Судом установлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 08.06.1996 року було укладено шлюб, який рішенням суду було розірвано. У цьому шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 18.08.2008 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітків (доходів) платника аліментів, починаючи з 04 липня 2008 року і до досягнення повноліття дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Дані обставини визнаються учасниками справи, суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності, а відтак, за приписами частини першої статті 82 ЦПК України такі доказуванню не підлягають. 16 лютого 2018 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кушнарьовим Євгенієм Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55764419, на підставі виконавчого листа №2-4089, виданого 18.08.2008 року Харцизьким міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітків (доходів) платника аліментів, починаючи з 04 липня 2008 року і до досягнення повноліття дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. 23 жовтня 2019 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кушнарьовим Євгенієм Олександровичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №55764419, на підставі виконавчого листа №2-4089, виданого 18.08.2008 року Харцизьким міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітків (доходів) платника аліментів, починаючи з 04 липня 2008 року і до досягнення повноліття дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.08.2019 року становить 114 572, 52 грн. Згідно повторного розрахунку заборгованості по аліментах державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кушнарьова Євгенія Олександровича, відповідно до виконавчого листа № 2-4089 від 18.08.2008 року за період з 04.07.2008 року по 31.03.2020 року у ВП №55764419, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів складає 84145,81 грн. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та стягуючи з відповідача на її користь заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 81 633, 52 грн та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в такому ж розмірі, місцевий суд вважав, що на час звернення до суду з позовом відповідач ОСОБА_1 мав заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 84 145,81 грн, що підтверджувалось відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи. Однак, станом на 30 вересня 2021 року така становить 81 633, 52 грн, обов`язок по сплаті аліментів є не виконаний та протермінований, а відтак виникло право на стягнення як заборгованості по сплаті аліментів у цьому розмірі, так і пені за прострочення сплати аліментів. З урахуванням вимог частини третьої статті 195, статті 196 СК України здійснив розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів і на підставі даного розрахунку прийшов до висновку, що оскільки у ОСОБА_1 виникла заборгованість по аліментах у розмірі 81 633 грн 52 коп., відповідно до стягнення підлягає і неустойка (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується лише частково, з огляду на таке. Відповідно до статей 51 Конституції України, 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно із статтею141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Частиною першою статті 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Ухиленням від сплати аліментів необхідно вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо). Згідно з статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України). Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин. Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України). Системне тлумачення вказаних норм дає підстави дійти висновку, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості. Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19, провадження № 61-16670сво19. Відповідач не заперечує, що обізнаний про рішення Харцизького міського суду Донецької області від 18.08.2008 року, яким стягнуто з нього на користь позивача аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітків (доходів) платника аліментів, починаючи з 04 липня 2008 року і до досягнення повноліття дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Згідно із постановою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)». В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав суду належним чином засвідчену копію ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2022 року, яка згідно даних ЄДРСР не оскаржувалась і 01 березня 2022 року набрала законної сили. З такої вбачається, що Красноармійським міськрайонним судом Донецької області розглянуто скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Основ`янсько - Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кушнарьова Євгенія Олександровича щодо складення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 відповідно до виконавчого листа № 2-4089 від 18.08.2008 року за період з 04.07.2008 року по 30.10.2021 року у виконавчому провадженні № 55764419. Вирішено скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Основ`янсько - Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кушнарьова Євгенія Олександровича задовольнити частково: - визнати неправомірними дії державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Кушнарьова Євгенія Олександровича щодо складення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 відповідно до виконавчого листа № 2-4089 від 18.08.2008 року за період з 04.07.2008 року по 30.10.2021 року у виконавчому провадженні № 55764419 та скасувати його; - визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кушнарьова Євгенія Олександровича про розшук майна ОСОБА_1 від 16.08.2021 року у виконавчому провадженні № 55764419, зокрема, автомобіля Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова/рами) НОМЕР_2 . В задоволенні іншої частини скарги відмовлено. На виконання вимог цієї ухвали державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів, з якого вбачається, що за період з 04 липня 2008 року по 31 грудня 2021 рік така становить 49 301 грн 34 коп. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що не погоджується із розрахунком заборгованості, проведеним державним виконавцем на виконання вимог ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2022 року, однак наміру оскаржувати таку ухвалу, розрахунок не має. Просить зарахувати 49 301 грн 34 коп. в рахунок погашення розміру заборгованості зі сплати аліментів. Дослідивши надані ОСОБА_1 докази, а саме, копію ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2022 року, розрахунок заборгованості по аліментах державного виконавця за період з 04 липня 2008 року по 31 грудня 2021 року, з`ясувавши розмір несплачених аліментів за кожним із періодичних платежів, установивши строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, колегія суддів вважає такий розрахунок дійсним та бере його до уваги. Відтак, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Рішення ж суду першої інстанції слід змінити. А саме слід зменшити розмір заборгованості по сплаті аліментів, станом на 31 грудня 2021 року, стягнувши такий з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в розмірі 49 301 грн 34 коп. У зв`язку із зменшенням розміру аліментів до 49 301 грн 34 коп., з урахуванням приписів частини першої статті 196 СК Українитаку ж суму слід стягнути в рахунок погашення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Оскільки первісний позов задоволено частково, змінено розмір стягуваних аліментів, відповідно і розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, з визначеним державним виконавцем розміром заборгованості апелянт ОСОБА_1 хоч і не погодився, однак із скаргою на дії державного виконавця не звернувся, відтак, позовні вимоги його зустрічної позовної заяви по суті вже вирішені, тому рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В решті ж рішення суду слід залишити без змін. Вказаним слід визнати доводи апеляційної скарги частково обґрунтованими та таку задовольнити частково, як і заявлені позовні вимоги. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З урахуванням вищенаведеного, те, що ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору на підставі частини 1 пункту 3 статті 5 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи часткове задоволення вимог апеляційної скарги, підлягають стягненню із ОСОБА_1 в дохід держави 986, 03 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції. Крім того, слід компенсувати за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_1 575, 31 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 376, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року в частині частково задоволених позовних вимог ОСОБА_2 , змінити, стягнувши з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість по сплаті аліментів, станом на 31 грудня 2021 року у розмірі 49 301 грн (сорок дев`ять тисяч триста одну) 34 коп. та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 49 301 грн (сорок дев`ять тисяч триста одну) 34 коп. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року в частині вирішення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави 986 грн (дев`ятсот вісімдесят шість) 03 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції. Компенсувати за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 575 грн (п`ятсот сімдесят п`ять) 31 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 10 травня 2022 року. Головуючий С.М. Копняк Судді: С.М. Бойко А.В. Ніткевич