Постанова Черкаський апеляційний суд № 707/259/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/159/22 Справа № 707/259/22 Категорія: ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАПГоловуючий у І інстанції Тептюк Є. П. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 травня 2022 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Гречаника Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої головою Сагунівської сільської ради, визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП , - в с т а н о в и в: Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496 грн. 20 коп. Як встановлено судом першої інстанції, будучи сільською головою Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», порушила вимоги встановлені п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», при наявному у неї реальному конфлікті інтересів зумовлено видала розпорядження №2 від 15.01.2021 року» Про зупинення дії рішення ради», у якому зазначено: «зупинити рішення Сагунівської сільської ради від 11.01.2021 року «Про зняття премії в розмірі 45% на лютий місяць 2021 року сільському голові ОСОБА_1 »» чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2022 року скасувати та закрити провадження у справі. Одночасно ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови. В апеляційній скарзі посилається на те, що постанову винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому суд не повністю з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що спричинило необґрунтоване застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що так як розпорядження стосувалося питання преміювання лише за лютий 2021 року, відповідно строк на накладення стягнення повинен обчислюватися з дня вчинення правопорушення, тобто, з дня винесення розпорядження №2 від 15.01.2021, а не з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, в зв`язку із чим провадження у справі підлягало закриттю відповідно до п.7 ст.247, ст.38 КУпАП. Апелянт зазначає, що вищезазначене розпорядження не призвело до виплати їй премії за лютий місяць 2021 року та яке винесено лише з метою захисту інтересів працівників сільської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких також було знято премію. Отже, нею не завдано майнової шкоди бюджету громади, а також в неї був відсутній умисел у вчиненні правопорушення, оскільки вона намагалася лише дотримуватися вимог закону та не допускати порушення трудових прав працівників, зокрема, законодавства про працю. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, прокурора Гречаника Р.І. про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2022 ОСОБА_1 була присутня у судовому засіданні місцевого суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно неї та яка, відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, мала право оскаржити постанову протягом десяти днів з дня її винесення. Разом з тим, 24.02.2022 Верховною радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи воєнний стан з 24.02.2022, що значно ускладнило в реалізації права на захист ОСОБА_1 , в тому числі на подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови від 23.02.2022 не пропущений. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, обов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до ч.1 ст.172-7 КУпАП неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів -тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.2 ст.172-7 КУпАП вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з приміткою до статті 172-7 КпАП України суб`єктом правопорушень за цією статтею є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Крім того, в пункті 2 Примітки визначено, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що вина останньої є доведеною та підтверджується матеріалами справи, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП підтверджується дослідженими судом належними і допустимим доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення № 43/2022 від 21.12.2022, згідно якого, ОСОБА_1 будучи сільською головою Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за порушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону при наявному у неї реальному конфлікті інтересів зумовленого видала розпорядження №2 від 15.01.2021 року «Про зупинення дії рішення ради», у якому зазначено: «зупинити рішення Сагунівської сільської ради від 11.01.2021 року «Про зняття премії в розмірі 45% на лютий місяць 2021 року сільському голові ОСОБА_1 »», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП; - протоколом про адміністративне правопорушення № 42/2022 від 21.12.2022, згідно якого, ОСОБА_1 будучи сільською головою Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за порушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів зумовленого виданням нею розпорядження №2 від 15.01.2021 року «Про зупинення дії рішення ради», у якому зазначено: «зупинити рішення Сагунівської сільської ради від 11.01.2021 року «Про зняття премії в розмірі 45% на лютий місяць 2021 року сільському голові ОСОБА_1 »», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП; - копією постанови №58 від 26.10.2020 голови Сагунівської сільської територіальної виборчої комісії О.В.Луговської «Про визнання голови обраним», якою ОСОБА_1 обрано на посаду Сагунівського сільського голови; - копією попередження про обмеження, пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби, встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції» щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби, з яким ОСОБА_1 ознайомлена 03.08.2016; - копією рішення Сагунівської сільської ради №4-6/VIII від 11.01.2021 «Про зняття премії на лютий місяць 2021 року сільському голові ОСОБА_1 та працівникам сільської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 »; - копією розпорядження Сагунівської сільської ради від 15.01.2021 №2 «Про зупинення рішення сільської ради», яким, зупинено рішення Сагунівської сільської ради від 11.01.2021 «Про зняття премії в розмірі 45% на лютий місяць 2021 року сільському голові ОСОБА_1 », як таке, що не відповідає чинному законодавству та вирішено розглянути 18.01.2021 на п`ятій сесії Сагунівської сільської ради повторно питання від 11.01.2021 «Про зняття премії в розмірі 45% на лютий місяць 2021 року сільському голові ОСОБА_1 ». Контроль за виконанням даного розпорядження ОСОБА_1 залишено за собою. Дослідивши вищезазначені докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП та про наявність в її діях їх складу, а саме, неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» закріплено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. На підставі ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Потенційний конфлікт інтересів наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є , зокрема, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі і депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови. Із матеріалів справи вбачається та достовірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 , будучи головою Сагунівської сільської ради в період виконання своїх посадових обов`язків, в порушення п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжила заходів щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів та не повідомила Національне агентство про наявність реального конфлікту інтересів під час винесення розпорядження №2 від 15.01.2021 «Про зупинення дії рішення ради», чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП. Крім того, голова Сагунівської сільської ради ОСОБА_1 , в період виконання своїх обов`язків, в порушення п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», в умовах реального конфлікту інтересів прийняла рішення та вчинила дії щодо зупинки рішення про зняття премії в розмірі 45% на лютий 2021 року відносно себе, чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП. Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами у справі. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Враховуючи викладені обставини, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд не повністю з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що спричинило необґрунтоване застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що розпорядження не призвело до виплати їй премії за лютий місяць 2021 року та яке винесено лише з метою захисту інтересів працівників сільської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких також було знято премію, отже, нею не завдано майнової шкоди бюджету громади, а також в неї був відсутній умисел у вчиненні правопорушення, оскільки вона намагалася лише дотримуватися вимог закону та не допускати порушення трудових прав працівників, зокрема, законодавства про працю. Вважаю зазначені доводи апелянта неспроможними, оскільки зазначенні обставини не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог ЗУ «Про запобігання корупції», як особи, яка є суб`єктом, на який поширюється дія цього Закону, і як наслідок притягнення до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП. На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції вірно встановлено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, а отже доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не підлягають до задоволення. Неприйнятними є доводи ОСОБА_1 про те, що так як розпорядження стосувалося питання преміювання лише за лютий 2021 року, відповідно строк на накладення стягнення повинен обчислюватися з дня вчинення правопорушення, тобто, з дня винесення розпорядження №2 від 15.01.2021, а не з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, в зв`язку із чим провадження у справі підлягало закриттю відповідно до п.7 ст.247, ст.38 КУпАП, так-як ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону, а саме, ч.2 ст.38 КУпАП. Згідно ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Враховуючи, що дане правопорушення є триваючим, а тому місцевим судом накладено адміністративне стягнення в межах ст.38 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.ст.33-36 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2022 року є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її скасування, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба