Постанова Черкаський апеляційний суд № 707/575/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження №33/821/233/21 Справа № 707/5775/21 Головуючий по першій інстанції Тептюк Є.П. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2021 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 248287 від 12.03.2021, ОСОБА_1 , 12.03.2021 року о 00 год. 20 хв., у с.Червона Слобода Черкаського району Черкаської області по вул.Чигиринський шлях керував автомобілем «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка мова, почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана ним постанова є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП не відповідає вимогам визначеним ст.256 КУпАП, оскільки він не містить всі необхідні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, інформації щодо його місця проживання зазначено невірно, а саме не зазначено номер квартири, що позбавило суд першої інстанції повідомити його про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, в протоколі у графі, призначеній для зазначення місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, вказано, що водій керував транспортним засобом в с.Червона Слобода по вул.Чигиринський шлях. При цьому точного місця вчинення адміністративного правопорушення, (який саме відрізок дороги по вул.Чигиринський шлях) та ідентифікуючих ознак транспортного засобу, яким нібито керував водій, вказаний протокол не містить. Також протокол містить лише прізвища, імена та по батькові свідків, але не містить їх адреси, що унеможливлює встановлення дійсності існування таких свідків і їх показів. Крім того, в протоколі серії ДПР18 №248287 неправельно зазначено його прізвище, а саме « ОСОБА_1 », хоча протокол складено відносно ОСОБА_1 , роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, при цьому суд першої інстанції нівелюючи нормами чинного законодавства не задовольнив його клопотання про повернення вказаного протоколу на дооформлення. Вважає, що матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не містить жодних доказів, які б могли вказати на те, що ним було вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Разом з тим, апелянт зазначає, що графа «до протоколу додаються» у протоколі про адміністративне правопорушення порожня, а тому не зрозуміло на якій підставі працівником поліції були долучені до матеріалів справи пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дані яких в протоколі відсутні, а їх пояснення не містять посилання на те, що він керував автомобілем, і те що відмовився пройти огляд на стан сп`яніння. Навпаки їхні пояснення викладені на заздалегідь підготовлених бланках. Крім того вказані свідки в судове засідання не викликалися та не допитувалися. Апелянт наголошує, що він на момент спілкування з працівниками поліції автомобілем не керував, а знаходився поблизу автомобіля, а тому та обставина що він знаходився поблизу автомобіля не дає підстав вважати його водієм в розумінні ПДР України, і оскільки він не керував транспортним засобом, не був водієм, тому не мав обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння. Вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про дотримання судом першої інстанції вимог ст.277-2 КУпАП щодо повідомлення його про розгляд справи, і у зв`язку з неповідомленням його про дату та час розгляду справи він був позбавлений можливості надати суду необхідні докази та пояснення під час розгляду справи. Також, апелянт зазначив, що суд в оскаржуваній постанові зазначив, що судовий збір необхідно стягнути з ОСОБА_4 , а не з ОСОБА_1 . В судове засідання, призначене апеляційним судом на 28.05.2021 на 11:00 год. ОСОБА_1 , не з`явився, направивши, 28.05.2021, на електронну адресу апеляційного суду заяву, в якій просив розглядати апеляційну скаргу без його участі. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП. Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 248287 від 12.03.2021, складеного поліцейським СРПП ВПД №1 (м.Черкаси) ЧРУ ОСОБА_5 , про те, що ОСОБА_1 , 12.03.2021 року о 00 год. 20 хв., у с.Червона Слобода Черкаського району Черкаської області по вул.Чигиринський шлях керував автомобілем «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка мова, почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - пояснень від 12.03.2021, отриманих від свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , згідно яких, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря нарколога в ЧОНД м.Черкаси. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, неприйнятними є доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що оскаржувана постанова постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не відповідає вимогам визначеним ст.256 КУпАП, оскільки інформацію щодо його місця проживання зазначено невірно, а саме не зазначено номер квартири, що позбавило суд першої інстанції повідомити його про дату, час та місце розгляду справи та в якому не зазначеного точного місця вчинення адміністративного правопорушення, та ідентифікуючих ознак транспортного засобу, яким нібито керував водій. Вважаю зазначені доводи апелянта неспроможними, так як відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються з її слів (ч.1 ст.256 КУпАП). Тобто, безпосередньо ОСОБА_1 при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, повинен був надати уповноваженим посадовим особам інформацію про його особу, зокрема, щодо місця його проживання. Одночасно з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до місцевого суду подавалося клопотання в якому зазначена адреса АДРЕСА_2 (а.с.8), тоді як в його апеляційній скарзі зазначена адреса АДРЕСА_3 (а.с.15), що на думку суду свідчить про ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. Крім того, судом першої інстанції надана належна оцінка іншій частині доводів ОСОБА_1 , з якою погоджується і суд апеляційної інстанції. Не підлягають до задоволення доводи ОСОБА_1 про те, що протокол містить лише прізвища, імена та по батькові свідків, але не містить їх адреси, що унеможливлює встановлення дійсності існування таких свідків і їх показів, так як адреси свідків зазначені в їх поясненнях, які наявні у матеріалах справи (а.с.2,3). Також не підлягають до задоволення доводи апелянта про те, що не зрозуміло на якій підставі працівником поліції були долучені до матеріалів справи пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дані яких в протоколі відсутні, а їх пояснення не містять посилання на те, що він керував автомобілем, і те що відмовився пройти огляд на стан сп`яніння, які в судове засідання не викликалися та не допитувалися. Як вбачається з матеріалів справи наявність зазначених свідків працівниками поліції зазначена безпосередньо під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та при направленні адміністративної справи на розгляд до місцевого суду в супровідному листі зазначено додатки на 3 арк., а тому зазначені твердження апелянта є безпідставними. Як є безпідставними його твердження, що пояснення не містять посилання про керування ним автомобілем, і те що відмовився пройти огляд на стан сп`яніння, так як спростовуються безпосередньо змістом самих пояснень. Щодо не виклику в судове засідання свідків вважаю за необхідне зазначити, що статтею 272 КУпАП визначено, що як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. З аналізу даної норми слідує, що виклик свідків є правом суду, а не його обов`язком. Тоді як із наявних у матеріалах справи пояснень свідків вбачається, що вони містять всю необхідну для суду інформацію, яка підлягала встановленню по даній справі. Доводи апелянта про те, що протоколі серії ДПР18 №248287 не правильно зазначено його прізвище, а саме « ОСОБА_1 », хоча протокол складено відносно ОСОБА_1 є ніщо іншим як описка, яка, в даному випадку, не спростовує відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 також посилається на те, що матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не містить жодних доказів, які б могли вказати на те, що ним було вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В свою чергу, вважаю дані доводи ОСОБА_1 неприйнятними, оскільки наявні у матеріалах справи докази свідчать протилежне. Неприйнятними є доводи апелянта ОСОБА_1 , що він на момент спілкування з працівниками поліції автомобілем не керував, а знаходився поблизу автомобіля, а тому та обставина що він знаходився поблизу автомобіля не дає підстав вважати його водієм в розумінні ПДР України, і оскільки він не керував транспортним засобом, не був водієм, тому не мав обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки зазначені доводи апелянта фактично зводяться щодо його незгоди із змістом протоколу про адміністративне правопорушення, тоді як сам протокол не містить зауважень ОСОБА_1 щодо його змісту, як передбачає ч.3 ст.256 КУпАП. Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про дотримання судом першої інстанції вимог ст.277-2 КУпАП щодо повідомлення його про розгляд справи, і у зв`язку з неповідомленням його про дату та час розгляду справи він був позбавлений можливості надати суду необхідні докази та пояснення під час розгляду справи. Про те, зазначені доводи є неспроможними, оскільки із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції вжито заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, якому достовірно відомо про перебування на розгляді даної справи в місцевому суді, з приводу чого судом вмотивовано своє рішення. З даними мотивами суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Також слід зазначити, що по даній категорії справи присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою. Крім того, на виконання вимог ст.294 КУпАП, судом апеляційної інстанції вжито заходи до безпосередньої участі в розгляді справи ОСОБА_1 , з наданням можливості надати пояснення по суті складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, який в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі. Не можуть бути самостійною підставою для скасування законного рішення місцевого суду доводи апелянта про, що суд в оскаржуваній постанові зазначив, що судовий збір необхідно стягнути з ОСОБА_4 , а не з ОСОБА_1 , оскільки надана обставина можлива для усунення місцевим судом у судовому рішенні у виді виправлення описки. Дослідивши вказані докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена. Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів. З огляду на викладене, вважаю, що постанова Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба