LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4821707/3114/21

від 10.06.2022 ·

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/221/22 Справа № 707/3114/21 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Смоляр О. А. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2022 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бицюка О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП , - в с т а н о в и в: Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 11.05.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 09.10.2021 о 01 год. 30 хв., в с.Геронимівка по вул.Вернигори, керував автомобілем марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9. а) Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння проводився в установленому законом порядку в КНП «ЧОНД», висновок №560. Не погоджуючись з постановою суду вважаючи її незаконною ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 11.05.2022 та за результатами розгляду прийняти нову постанову. Апеляційні вимоги мотивував тим, що приймаючи постанову суд лише перерахував документи які долучені до матеріалів працівниками поліції і при цьому не навів мотивів чому саме ці матеріали є доказами його вини та відхилив інші докази. На думку апелянта справа по суті фактично не розглядалась, оскільки суд не розглянув по суті клопотання його захисника щодо закриття стосовно нього - ОСОБА_1 даної справи та не надав йому і його захиснику слова в судовому засіданні, обмежившись лише з`ясуванням питання чи визнає він себе винним. Апелянт вважає, що працівниками поліції при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення щодо нього були допущені порушення ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р.) Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р.), Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, що свідчить про те, що такий огляд на стан сп`яніння є недійсним. Зокрема, працівники поліції його не повідомляли, що бесіда ведеться за допомогою фіксації бодікамери, не пропонували йому пройти освідування на стан сп`яніння, не запрошували свідків, на освідування до лікаря його не возили, не оформляли письмове направлення на огляд до медичного закладу, і не ознайомлювали його з протоколом про адмінправопорушення складеного відносно нього. Апелянт наголошує, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо нього за ч.1 ст.130 КупАП не зазначено жодного доказу його вини, не залучено свідків, відсутня відеофіксація, а висновок №560 лікаря ЧОНД складено з порушенням закону, а тому вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та зазначений медичний висновок лікаря повинні бути визнані недопустимими доказами, оскільки вони отримані з істотним порушенням вимог закону. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бицюка О.М., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно положень ст.280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. У відповідності до вимог п.2.9. а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особам в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи. Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №154304; - даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №560 від 09.10.2021 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані сп`яніння, внаслідок вживання амфетаміну; - актом хіміко-токсилогічних досліджень №551 від 09.10.20221року; - письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.10.2021 року, згідно яких останній, пояснив, що йому було запропоновано працівниками поліції пройти медичний огляд з метою виявлення у нього наркотичного сп`яніння, на що він погодився та здав аналізи в КНП «ЧОНД». Згідно сукупності досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, судом вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. З вказаних підстав не заслуговують на увагу твердження апелянта про формальний розгляд справи та ненадання йому та його представнику права висловити свою позицію в судовому засіданні щодо обставин справи, оскільки останній та його представник мали можливість до винесення постанови надати до суду свої пояснення або інші документи, які на його думку підтверджують невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, і вони висловили свою позицію в судовому засіданні про що вказано в постанові суду. Враховуючи вище викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції вжито всіх заходів для повного та всебічного розгляду справи та унеможливлення порушення процесуальних прав ОСОБА_2 , а також здійснено всі дії для розгляду справи в строки, передбачені ст.38 КУпАП та притягнення особи правопорушника до відповідальності. Вимогами ч.2-6 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вказані вимоги також закріплені Розділом ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853. Як вбачається з матеріалів справи автомобіль марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 09.10.2021 о 01 год. 30 хв. у с.Геронимівка по вул.Вернигори (протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №154304, а 01 год. 50 хв. цього ж дня був проведений медичний огляд ОСОБА_1 у КЗ «ЧОНД» згідно якого встановлено діагноз - стан сп`яніння внаслідок вживання амфетаміну, висновок №560 (а.с.7). З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та те що його огляд проведений працівниками поліції на стан сп`яніння є недійсним, оскільки проведений без дотримання ряду інструкцій якими визначено такий огляд, є безпідставними, та спростовуються матеріалами справи. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Будь-які інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки доказів, які б об`єктивно могли спростувати його причетність до вказаного правопорушення та винуватість, суду не надано. Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 липня 1997 року). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20 травня 2010 року). Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП судом першої інстанції встановлені цілком вірно. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними та перевіреними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, та які узгоджуються між собою та у своєму взаємозв`язку і у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 . Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника є розмірним до вчиненого і справедливим. Враховуючи обставини справи, вважаю, що постанова судді Черкаського районного суду Черкаської області від 11.05.2022 відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»