Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/5012/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/5012/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (суддя Врона О.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС-СЕРВІС» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, - в с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРІУС-СЕРВІС» звернулося до суд з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів: № UA100070/2021/000082/2 від 05.03.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2021/00102; № UA100070/2021/000087/2 від 09.03.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2021/00107; № UA100070/2021/000092/2 від 12.03.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2021/00113; № UA100070/2021/000093/2 від 12.03.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2021/00114; № UA100070/2021/000095/2 від 12.03.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2021/00116. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «СІРІУС-СЕРВІС» (Покупець) та Іноземною компанією VEGA TRADE COMPANY LIMITED, LTD (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт від 26.12.2020 № 2612/20, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товари відповідно до інвойсу. Ціна Контракту визначається загальною вартістю товару відповідно до інвойсів. Якщо інше не передбачено Інвойсом, ціна Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м. Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010. У березні 2021 року на адресу Позивача надійшли товари відповідно до INVOICE: № VT175110003/21 від 30.01.2021; № VT160511685/21 від 24.01.2021; № VT160511689/21 від 30.01.2021; № VT160511687/21 від 25.01.2021; № VT160511688/21 від 02.02.2021. Для здійснення митного оформлення товару декларантом було подано електронні митні декларації: № UA 100070/2021/315044 від 05.03.2021 на суму 29065,04 доларів США; № UA100070/2021/315351 від 09.03.2021 на суму 13549,08 доларів США; № UA 100070/2021/315678 від 12.03.2021 на суму 23259,87 доларів США; № UA 100070/2021/315679 від 12.03.2021 на суму 16031,00 доларів США; № UA100070/2021/315739 від 12.03.2021 на суму 42505,98 доларів США відповідно. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом на підставі Контракту та інвойсів за кожною партією товару. ЕМД № UA 100070/2021/315044 від 05.03.2021 підтверджується, що до останньої було надано: декларацію митної вартості № 3738; пакувальний лист PACKING LIST № VT 175110003/21 від 30.01.2021; рахунок-фактуру INVOICE № VT175110003/21 від 30.01.2021; коносамент BILL OF LADING № MRFB21012884 від 30.01.2021; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 15347 від 03.03.2021; документ про походження товару INVOICE № VT175110003/21 від 30.01.2021; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-404 від 05.03.2021; комерційну пропозицію OFFER б/н від 30.01.2021; контракт № 2612/20 від 26.12.2020; лист № 0503/1 від 05.03.2021 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. До ЕМД № UA100070/2021/315351 від 09.03.2021 додано: декларацію митної вартості № 3747; пакувальний лист PACKING LIST № VT160511685/21 від 24.01.2021; рахунок-фактуру INVOICE № VT160511685/21 від 24.01.2021; коносамент BILL OF LADING № ZJSM21010437 від 24.01.2021; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 15217 від 07.03.2021; документ про походження товару INVOICE №VT160511685/21 від 24.01.2021; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-414 від 09.03.2021; комерційну пропозицію OFFER б/н від 24.01.2021; контракт № 2612/20 від 26.12.2020; лист № 0903/1 від 09.03.2021 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. З ЕМД № UA100070/2021/315678 від 12.03.2021 було подано: декларацію митної вартості № 3755; пакувальний лист PACKING LIST № VT 160511689/21 від 30.01.2021; рахунок-фактуру INVOICE № VT 160511689/21 від 30.01.2021; коносамент BILL OF LADING № GOI21011208 від 30.01.2021; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 15534 від 11.03.2021; документ про походження товару INVOICE № VT 160511689/21 від 30.01.2021; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-426 від 12.03.2021; комерційну пропозицію OFFER б/н від 30.01.2021; контракт № 2612/20 від 26.12.2020; лист № 1203/1 від 12.03.2021 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. До ЕМД № UA100070/2021/315679 від 12.03.2021 було додано: декларацію митної вартості № 3756; пакувальний лист PACKING LIST № VT 160511687/21 від 25.01.2021; рахунок-фактуру INVOICE № VT160511687/21 від 25.01.2021; коносамент BILL OF LADING № WMS210124401 від 25.01.2021; міжнародну товарно-транспортну накладну № 15480 від 10.03.2021; документ про походження товару INVOICE № VT160511687/21 від 25.01.2021; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500110/2021/000542 від 11.03.2021; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-425 від 12.03.2021; комерційну пропозицію OFFER б/н від 25.01.2021, контракт № 2612/20 від 26.12.2020; лист № 1203/2 від 12.03.2021 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Разом з ЕМД № UA100070/2021/315739 від 12.03.2021 було подано: декларацію відповідності від 12.03.2021; декларацію митної вартості № 3761; пакувальний лист PACKING LIST № VT 160511688/21 від 02.02.2021; рахунок-фактуру INVOICE № VT 160511688/21 від 02.02.2021; коносамент BILL OF LADING № WMS21013223 від 02.02.2021; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 15482 від 10.03.2021; документ про походження товару INVOICE № VT160511688/21 від 02.02.2021; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-428 від 12.03.2021; комерційну пропозицію OFFER б/н від 02.02.2021; контракт № 2612/20 від 26.12.2020; лист № 1203/4 від 12.03.2021 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Під час митного контролю митний орган дійшов висновку, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, про що відповідними листами повідомлено декларанта та запропоновано надати додаткові документи протягом 10 днів. Позивач повідомив про неможливість подання додаткових документів у встановлений термін, що стало підставою для прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товарів з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є предметом оскарження в даній адміністративній справі. В обґрунтування таких рішень митний орган зазначив, що подані для митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме: не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до місця призначення; надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям; висновки Дніпропетровської ТПП не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості. Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваних рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Статтею 52 передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Неподання декларантом інших запитуваних митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Щодо висновку митного органу про неподання декларантом достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до місця призначення, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідна інформація в повній мірі підтверджується документами, поданими для митного оформлення товарів, оформленими відповідно до умов Контракту, яким визначено, зокрема, що ціна на товари встановлюються в доларах США на умовах поставки в редакції Інкотермс-2010. За умовами Інкотермс-2010 поставка CPT означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце. Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця доставки. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що поставка товару була здійснена на умовах СРТ-Одеса, про що письмово домовилися сторони договору шляхом складання відповідних інвойсів, що свідчить про покладання обов`язку з доставити товару на продавця. Також самими умовами Контракту визначено, що вартість Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження). Крім того разом з контрактом позивачем було надано до митного органу комерційні пропозиції щодо придбання товару за відповідною ціною, інвойси, міжнародні ТТН, які дають можливість в повній мірі встановити дійсну вартість товару. Посилання відповідача, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не свідчить про недостовірність зазначених у названих документах даних, адже чинне законодавства не містить застереження щодо обов`язкової форми комерційної пропозиції. Не подання декларантом під час митного оформлення товару документів, які підтверджують оплату товару, свідчить про відсутність такої оплати, проте вказане не суперечить умовам контракту. При цьому суд апеляційної інстанції констатує, що митний орган не наділений повноваженнями перевіряти правомірність включення до договору тих чи інших умов та витребовувати додаткові документи, не передбачені договором та законом. Додатковим доказом обґрунтованості заявленої декларантом митної вартості товару, за висновком суду апеляційної інстанції, є висновки ТПП, які необґрунтовано не взяті до уваги митним органом в якості належного доказу заявленої ціни товару. Доводи митного органу, що висновки ТПП не можуть бути враховані, адже експертом взято інформацію з мережі інтернет щодо продукції без врахування технічних характеристик товару, є формальними та необґрунтованими, адже самими митним органом не було перевірено технічні характеристики товарів, взятих при визначені митної вартості за резервним методом. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають можливість визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Суд апеляційної інстанції зазначає, що досліджені в судовому засіданні первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом. Крім того митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а також не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року в адміністративній справі № 160/5012/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 28 квітня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 28 квітня 2022 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров