Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/7621/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2022 року м. Хмельницький Справа № 676/7621/21 Провадження № 33/4820/175/22 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Якимець М.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Чорноморця В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2022 року,- в с т а н о в и в: Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2022 року, з урахуванням постанов цього ж суду про виправлення описок від 01 лютого 2022 року та від 11 лютого 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , не працюючої, одруженої, на утриманні одна неповнолітня дитина, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути ОСОБА_1 на користь держави 496 грн.20 коп. судового збору. За постановою суду, ОСОБА_2 26 грудня 2021 року о 00 год. 20 хв. по вул.Підзамецька,1 в с.Зіньківці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області керувала автомобілем «AUDI A6», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) і в порушення вимог пункту 2.5 ПДР, відповідно до якого «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій», відмовилися від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що постанова суду є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що на момент приїзду поліцейських автомобіль перебував у нерухомому стані, а її знаходження у салоні автомобіля не підтверджує факт керування ним у стані алкогольного сп`яніння. Не погоджується з посиланням суду на пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки вони різняться із тими поясненнями, які дані свідки давали працівникам поліції на місці події. Крім того через конфлікт який виник між нею та цими свідками, останні мали підстави для того, щоб надати неправдиві свідчення проти неї. Вказувала, що дійсно 25.12.2021 року близько 21 години вона керуючи автомобілем «AUDI A6» потрапила у кювет. Зрозумівши, що самостійно вибратися не зможе, вона залишила автомобіль на місці події та пішла додому, де під час вечері вживала спиртні напої. Повернувшись до автомобіля за особистими речами помітила неподалік двох незнайомих чоловіків в стані алкогольного сп`яніння, ними виявилися ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , з якими у неї виник конфлікт. Один з цих чоловіків забрав у неї ключі від автомобіля та намагався витягнути її з салону авто. Про неправомірні дії вказаних осіб вона повідомляла на телефону лінію чергової частини. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним та допустимим доказом, оскільки містить неправдиві відомості, зокрема, від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального приладу на місці зупинки вона не відмовлялась. При цьому їй не повідомляли якої марки та моделі спеціальний пристрій, який буде використовуватися. Більше того такий пристрій був відсутній у працівників поліції на місці події. Що стосується її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, то працівники поліції застосувавши до неї фізичне насильство примусили її до такої відмови під відео фіксацію, при цьому місце де проводилась відео зйомка не встановлено. Крім того направлення для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння їй не видавалось. Під час розгляду справи факт її незаконного затримання підтвердила і її мати, проте такі покази залишилися поза увагою суду. Разом з тим працівники поліції не роз`яснили їй права та не надали можливості зв`язатися із захисником. Стверджує, що відеозапис не може бути належним доказом, оскільки не є безперервним. Вважає його змонтованим, оскільки перший відео файл містить невірну дату, другий містить інформацію з мобільного телефону, а не з боді - камер поліцейських, що є порушенням Інструкції №1026 від 18.12.2018 року, а тому не може бути належним доказом у справі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Чорноморця В.В., які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримався зазначених вимог закону. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. За змістом п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння. Відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Хоча ОСОБА_1 винною себе не визнала, її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом першої інстанції. Зокрема, відомостями із: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №489897 від 26 грудня 2021 року, з якого вбачається, що того ж дня, о 00 год. 20 хв. по вул.Підзамецька,1 в с.Зіньківці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області керувала автомобілем «AUDI A6», номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Відмовилась пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу «Драгер» та в медичному закладі чим порушила вимоги пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - рапортом оперативного чергового відділення поліції №1 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 26 грудня 2021 року , з якого вбачається, що на лінію «102» цього ж дня о 00 год. 24 хв. від ОСОБА_3 та о 00 год.30 хв. від ОСОБА_4 надійшли повідомлення про те, що у с.Зіньківці водійка автомобіля «AUDI A6», номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння допустила з`їзд у кювет та має намір самостійно виїхати з кювету; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем «AUDI A6», номерний знак НОМЕР_2 , 26 грудня 2021 року о 00 год. 20 хв. по вул. Підзамецька,1 в с.Зіньківці Кам`янець-Подільського району. Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується відеоматеріалами, наданими працівниками поліції. З наявного в матеріалах справи відеозапису видно, що ОСОБА_1 перебувала за кермом автомобіля«AUDI A6». Під час розмови з працівниками поліції була з явними ознаками алкогольного сп`яніння, поводила себе зухвало, хаотично змінювала свої покази щодо обставин події та керування нею автомобілем, висловлювала погрози в сторону працівників поліції та свідків. Також з відеозапису вбачається, що працівники поліції пропонували неодноразово пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому закладі охорони здоров`я, проте остання від проходження такого огляду відмовилась, продовжувала поводити себе зухвало. Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова від проходження огляду, що і стало підставою для складання протоколу. Посилання ОСОБА_1 на те, що на момент означеної події вона автомобілем не керувала, тому не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не заслуговують на увагу суду. Такі показання розцінюються судом як спроба ОСОБА_1 уникнути відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в суді першої інстанції підтверджували, що були присутніми під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, про що засвідчили в письмових поясненнях. Також дані свідки підтверджували, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння та вона намагалась продовжувати рух на автомобілі, про що вони повідомили на телефону лінію «102». Показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є послідовними, останні попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, вони узгоджуються з іншими матеріалами справи, тому підстави недовіряти показанням цих свідків відсутні. Що стосується недопустимості відеозапису події як доказу винуватості ОСОБА_1 , оскільки такий записаний не безперервно, то такі твердження не заслуговують на увагу суду. Підстав для визнання відеозапису недопустими доказом немає, оскільки він отриманий поліцейським відповідно до вимог ст.40 Закону України «Про Національну поліцію». Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення. Як вбачається із даних диску, який наданий працівниками поліції, на такому зафіксовані відеозаписи із різних технічних пристроїв, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи. Той факт, що автомобіль не був безпосередньо зупинений поліцейськими, не дають підстави для іншого висновку, ніж зроблений судом першої інстанції, позаяк зібрані докази в сукупності дали підстав для висновку, що до зупинки ОСОБА_1 керувала автомобілем з ознаками вживання алкоголю. В разі згоди на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння направлення поліцейського на огляд, мало б залишитись в медичному закладі, відтак, за відсутності бажання пройти огляд в медичному закладі, за відсутності правових підстав для примусового його доставлення в медичний заклад, відсутність в матеріалах справи направлення поліцейського про направлення ОСОБА_1 для проведення огляду в медичному закладі (від проходження якого апелянт відмовилась) не свідчить про недотримання поліцейським вимог Інструкції. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вимагала надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу Drager, за допомогою якого вона би мала проходити огляд на стан сп`яніння у матеріалах справи не міститься. Під час апеляційного розгляду порушень в діях поліцейських вимог «Інструкції», та порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено. Інформації щодо оскарження дій поліцейських, апелянт не надала, а відтак її доводи про те, що вона відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння внаслідок застосування до неї неправомірних дій, є безпідставними. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального чи матеріального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було. Таким чином всі наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та закриття провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП апеляційний суд не вбачає, постанова суду є законною та обгрунтованою. Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні. Керуючись ст.ст. 294 КУпАП, суддя,- п о с т а н о в и в: Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду С.Д. Бережний