Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/6445/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2022 року м. Хмельницький Справа № 676/6445/21 Провадження № 33/4820/326/22 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Якимець М.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Пілінського С.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2022 року,- в с т а н о в и в: Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2022 року,- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого лікарем, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн.20 коп. судового збору. За постановою суду, ОСОБА_1 24 жовтня 2021 року о 04 год. 27 хв. в м.Кам`янець-Подільський по вул.Героїв Небесної Сотні,41, Хмельницької області, керував транспортним засобом Renault Kangoo,д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме:різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням дозволених технічних засобів фіксування такого стану на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив вимоги п 2.5. Правил дорожнього руху України, тобто ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що постанова суду є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, не є доказом на доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.Особа, яка його склала несе тягар доказування. У матеріалах справі відсутнє направлення на проведення огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Працівники поліції письмове направлення йому не вручали. Долучений до протоколу відеозапис не може бути належним доказом, оскільки його було вчинено на особистий телефон поліцейського ОСОБА_2 , а не за допомогою нагрудної камери працівників поліції. Працівники поліції не надали доказів на підтвердження того, що на момент зупинки автомобіля ОСОБА_1 існували підстави для його зупинки. Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримався зазначених вимог закону. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. За змістом п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння. Відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом першої інстанції. Зокрема, відомостями із: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №165916 від 24 жовтня 2021 року, з якого вбачається, що цього ж дня о 04 год.27 хв. ОСОБА_1 в м.Кам`янець-Подільський по вул.Героїв Небесної Сотні,41, Хмельницької області, керував транспортним засобом Renault Kangoo,д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме:різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням дозволених технічних засобів фіксування такого стану на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив вимоги п 2.5. Правил дорожнього руху України, тобто ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується відеоматеріалами, наданими працівниками поліції. З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається зафіксований рух автомобіля Renault Kangoo,д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду службового автомобіля. На вимогу поліцейських зупинити транспортний засіб водій автомобіля не відреагував, при цьому звернув на прибудинкову територію багатоповерхового будинку виїхав на тротуар. Після того як автомобіль зупинився він почав скочуватися заднім ходом у зв`язку з чим здійснив наїзд на службовий автомобіль патрульних. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 . З відеозапису вбачається, що працівники поліції пропонували пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому закладі охорони здоров`я, проте останній від проходження такого огляду відмовився. Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова від проходження огляду, що і стало підставою для складання протоколу. Під час апеляційного розгляду порушень в діях поліцейських вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року, та порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено. Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст.ст. 256 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наведеного апелянтом припущення. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші, обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами. За таких обставин, суд повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідив докази у справі та відповідно до ст.252 КУпАП дав їм належну правову оцінку. Що стосується недопустимості відеозапису події як доказу винуватості ОСОБА_1 , оскільки такий записаний на особистий телефон працівника поліції, то такі твердження не заслуговують на увагу суду. Підстав для визнання відеозапису недопустими доказом немає, оскільки він отриманий поліцейським відповідно до вимог ст.40 Закону України «Про Національну поліцію». Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення. Як вбачається із даних диску, який наданий працівниками поліції, на такому зафіксовані шість файлів відеозапису, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи. Більше того, на відеозаписі зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. За таких обставин безпідставними є посилання апелянта на те, що відеозапис створений за допомогою відеокамери особистого мобільного телефону працівника поліції є недопустимим доказом, оскільки вказаний відеозапис виконаний поліцейським з власного мобільного телефону є електронним документом, а тому є допустимим доказом та оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В разі згоди на проходження огляду на стан сп`яніння направлення поліцейського на огляд мало б залишатись в медичному закладі, відтак, за відсутності бажання пройти огляд в медичному закладі, за відсутності правових підстав для примусового його доставлення в медичний заклад, відсутність в матеріалах справи направлення поліцейського про направлення ОСОБА_1 для проведення огляду в медичному закладі (від проходження якого апелянт відмовився), не вказує про недотримання поліцейськими вимог відповідної Інструкції. Посилання на те, що працівниками поліції безпідставно було зупинено його автомобіль, підлягають відхиленню, оскільки вказані обставини не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. При цьому в процесі ні судового, ні апеляційного розглядів не здобуто переконливих даних незаконності таких дій працівників поліції, не надано таких і особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності. З відеозапису, доданого до матеріалів справи видно, як працівник поліції повідомляв ОСОБА_1 , що причиною зупинки транспортного засобу було порушення останнім ПДР. Крім того, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан. З цього часу на території Хмельницької області встановлена комендантська година з 23:00 до 05:00 год. та у зв`язку із цим заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень у цей час. Патрулям надано право перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Зібрані та досліджені судом першої інстанції докази, які є належними та допустимими, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, давали суду прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального чи матеріального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було. Таким чином всі наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та закриття провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП апеляційний суд не вбачає, постанова суду є законною та обгрунтованою. Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні. Керуючись ст.ст. 294 КУпАП, суддя,- п о с т а н о в и в: Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду С.Д. Бережний