Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/26443/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/26443/21 Провадження № 33/4820/153/22 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Якимець М.О., захисника Гандзьошина М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року,- в с т а н о в и в: Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , не працюючого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн.20 коп. судового збору. За постановою суду, ОСОБА_1 29.10.2021 року о 19 год. 00 хв., в м. Хмельницький по вул. П`ятисотинець, 66, керував транспортним засобом «Renault Logan», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник Хома С.В. просять оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначають, що постанова суду є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджував, що внаслідок неналежного та неповного дослідження усіх обставин справи суд першої інстанції залишив поза увагою грубі порушення процедури проведення огляду водія на стан сп`яніння та процедуру оформлення протоколу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу. Зауважував, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські не роз`яснили йому його права та обов`язки, чим порушили його право на захист. Крім того справу було розглянути без його участі. Вказує, що він не відмовлявся та не ухилявся від проходження огляду на стан сп`яніння. Працівниками поліції не роз`яснили йому, що він має право пройти огляд на стан сп`яніння у інший спосіб, ніж за допомогою приладу «Drager». Водночас, суд не дослідив, що його добровільна згода проїхати до медичного закладу для проходження огляду, написання заяви, проходження медичного огляду та відбору біологічного матеріалу виключають його винуватість в порушенні вимог п.2.5 ПДР. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення неналежно оформлено, а тому суд мав його повернути на доопрацювання. У протоколі не зафіксовано ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду, а сама відмова від проходження огляду на стан сп`яніння за відсутності його ознак, не утворює складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відеозапис події вважає не допустимим доказом, оскільки він не є безперервним. Також матеріали справи не містять доказів щодо його відсторонення від керування автомобілем. У акті огляду на стан алкогольного сп`яніння не вказана дата і час його складання, а також назва приладу за допомогою якого проводився огляд. Просив призначити судово-токсилогічну експертизу на вирішення якої поставити питання: чи наявний алкоголь в зразках біологічного середовища (крові) ОСОБА_1 . Також просив викликати та допитати свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Заслухавши пояснення захисника Гандзьошина М.В., який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримався зазначених вимог закону. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За змістом п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння. Відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом першої інстанції. Зокрема, відомостями із: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №049169 від 29 жовтня 2021 року, з якого вбачається, що того ж дня, о 19 год. 00 хв., в м. Хмельницький по вул. П`ятисотинець, 66 ОСОБА_4 керував транспортним засобом «Renault Logan», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується відеоматеріалами, наданими працівниками поліції. З наявного в матеріалах справи відеозапису видно, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля «Renault Logan», н.з. НОМЕР_1 . Під час розмови з працівниками поліції був з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Також з відеозапису вбачається, що працівники поліції пропонували неодноразово пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому закладі охорони здоров`я, проте останній від проходження такого огляду відмовився. Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова від проходження огляду, що і стало підставою для складання протоколу. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи викладене, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими, на увагу не заслуговують і спростовуються вищезазначеними доказами. Розглядаючи справу суд першої інстанції прийшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №049169 від 29.10.2021 року відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а відтак правомірно відмовив у задоволенні клопотання про повернення адміністративних матеріалів на доопрацювання. Під час розгляду справи в судді першої інстанції інтереси ОСОБА_1 представляв захисник Хома С.В., який подавав відповідні клопотання, приймав участь у розгляді справи, тому доводи апеляційної скарги щодо порушення права на захист та розгляд справи у його відсутність спростовуються матеріалами справи. Варто відмітити, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 була надана можливість дати пояснення по суті справи, роз`яснені йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими він скористався, проте жодних аргументів чи доказів, що спростували б висновки місцевого суду, в ході апеляційного розгляду справи ним наведено не було. Що стосується недопустимості відеозапису події як доказу винуватості ОСОБА_1 оскільки такий записаний не безперервно, то такі твердження не заслуговують на увагу суду. Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення. Як вбачається із даних диску, який наданий працівниками поліції, на такому зафіксовані відеозаписи, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи. На відеозаписі видно, як 29.10.2021 року працівниками поліції був зупинений автомобіль «Renault Logan», н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого був водій ОСОБА_1 , який відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Даний відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, ознак фальсифікації та фабрикації не містить. А тому, місцевий суд обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В поліцейських були відсутні правові підстави для примусового доставлення особи для проведення огляду в медичному закладі після того, коли він відмовився від огляду на місці зупинки. Тому такі доводи апеляційної скарги, як підстави для висновку, що поліцейськими не дотримано порядку направлення водія для проведення огляду, не можуть бути враховані, зважаючи, що з переглянутого відеозапису видно, що він відмовився від проходження огляду і в медичному закладі. Відсутність в справі даних про відсторонення водія від керування транспортним засобом вказує лише на відсутність таких даних та жодним чином не спростовує доведеного факту керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого законодавством порядку. Крім того з відеозапису вбачається, що транспортний засіб був переданий, для подальшої експлуатації, особі, яка представилась сином ОСОБА_1 . Апеляційний суд вважає, що в суду першої інстанції не було необхідності виклику та допиту свідків, присутніх під час огляду, з приводу обставин огляду, зафіксованих на відео. Тому такі твердження апелянта щодо неповноти судового розгляду не можуть бути враховані судом, як підстава для скасування постанови суду з цих підстав. Не наведено підстав для виклику та допиту цих свідків апелянтом і в апеляційному суді, зважаючи, що обставини, на які вказував ОСОБА_1 , чітко зафіксовані на відеозаписі. Доводи апеляційної скарги про порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 є безпідставними, бо останній узагалі відмовився від проходження такого огляду. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Таким чином всі наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду у справи, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та закриття провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП апеляційний суд не вбачає, постанова суду є законною та обгрунтованою. Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні. Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя,- п о с т а н о в и в: Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду С.Д. Бережний