Ухвала КЦС ВС № б/н

Ухвала Іменем України 08 квітня 2022 року м. Київ провадження № 61-331ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року про забезпечення доказів до подання позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з порушенням права на честь, гідність та ділову репутацію шляхом розповсюдження неправдивої інформації у заявах і скаргах, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась доСаксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із апеляційною скаргою на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року про забезпечення доказів до подання ОСОБА_3 позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, в зв`язку з порушенням права на честь, гідність та ділову репутацію шляхом розповсюдження неправдивої інформації у заявах і скаргах. Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 11 вересня 2020 року направив справу до апеляційного суду. У вересні 2020 року Дніпровський апеляційний суд витребував з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області провадження, однак воно на запит не надійшло. Листами від 17 та 27 листопада 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області повідомив про відсутність у суді провадження за заявою ОСОБА_3 про забезпечення доказів до подання позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із посяганням на честь, гідність і ділову репутацію шляхом розповсюдження неправдивої інформації у заявах та скаргах. Також повідомив, що починаючи із 2010 року у провадженні суду, зокрема судді Ан О. В. справ за позовом ОСОБА_3 не перебувало. Ухвалою від 01 грудня 2020 року Дніпровський апеляційний суд матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року про забезпечення доказів до подання ОСОБА_3 позовної заяви повернув до місцевого суду для вирішення питання щодо відновлення втраченого (знищеного) провадження. Ухвалою від 20 травня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовив у відновленні втраченого судового провадження у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення доказів до подання ОСОБА_3 позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з порушенням права на честь, гідність та ділову репутацію шляхом розповсюдження неправдивої інформації у заявах і скаргах. Ухвалою від 11 жовтня 2021 року Дніпровський апеляційний суд відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року про забезпечення доказів до подання ОСОБА_3 позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, в зв`язку з порушенням права на честь, гідність та ділову репутацію шляхом розповсюдження неправдивої інформації у заявах і скаргах, та повернув апеляційну скаргу заявнику. У грудні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Верховного Суду із касаційною скаргоюна ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, особи, які подали касаційну скаргу, просять скасувати судове рішення, апеляційну скаргу направити для розгляду по суті та постановити окрему ухвалу щодо суду апеляційної інстанції. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять поновити строк на касаційне оскарження. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції особи, які подали касаційну скаргу, отримали 30 листопада 2021 року та подали скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судове провадження у справі не відновлене, що унеможливлює розгляд апеляційної скарги. Відповідно до статті 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина перша статті 494 ЦПК України передбачає, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. Тлумачення частини першої статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачене у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю. Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах міститься в ухвалі Верховного Суду від 18 вересня 2019 року в справі № 522/10541/12 (провадження № 61-23630св18) та інших. Відповідно до частини третьої статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. За відсутності у місцевому суді провадження про забезпечення доказів до подання ОСОБА_3 позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, в зв`язку з порушенням права на честь, гідність та ділову репутацію шляхом розповсюдження неправдивої інформації у заявах і скаргах та чинній ухвалі місцевого суду про відмову у відновленні такого провадження суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість розгляду апеляційної скарги. Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується із наведеним вище висновком Верховного Суду про застосування норми права у подібних відносинах. Крім того, на підставі статті 4 ЦПК України, особа має право звернутися до суду на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Викладені вище обставини не позбавляють ОСОБА_1 і ОСОБА_2 права звернутися до суду першої інстанції з заявою про скасування ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року у порядку частини п`ятої статті 116 ЦПК України. До того ж на підставі частини 6 зазначеної статті, особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов`язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, спричинені у зв`язку із забезпеченням доказів у разі неподання позовної заяви у строк, зазначений у частині п`ятій цієї статті. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не позбавлені права завернутись до суду із заявою про відшкодування можливих збитків, що були їм спричинені у зв`язку із забезпеченням доказів. Зі змісту касаційної скарги, ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Керуючись частиною першою статті 389, статтею 390, частиною другою та четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк касаційного оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року про забезпечення доказів до подання позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з порушенням права на честь, гідність та ділову репутацію шляхом розповсюдження неправдивої інформації у заявах і скаргах. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникам . Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк І. М. Фаловська