Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/11781/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/11781/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року (м. Дніпро, суддя Врона О.В.) у справі № 160/11781/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, - встановив: У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового стажу позивачки період навчання з 01.09.80 року по 25.06.86 рік в Дніпродзержинському індустріальному інституті ім. Арсенічева на денній формі навчання на технологічному факультеті за спеціальністю "Електропривів та автоматизація промислових установок" та провести перерахунок. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позовну заяву задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 145/03-08/18 від 18.08.2020 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 період її навчання з 01.09.80 року по 25.06.86 рік в Дніпродзержинському індустріальному інституті ім. Арсенічева на денній формі навчання на технологічному факультеті за спеціальністю "Електропривів та автоматизація промислових установок"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути питання про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно її заяви від 17.08.200 року, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні, та зарахованого періоду навчання ОСОБА_1 цим судовим рішенням. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року виправлено описку щодо дати заяви про перерахунок пенсії, зазначеної у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду 31.05.2021 по справі № 160/11781/20, а саме з "від 17.08.200 року" на від "17.08.2020 року". Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з боку позивача не встановлено порушень, які б відповідно до чинного законодавства було б підставою для не зарахування до її трудового стажу спірного періоду, а на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Крім того, суд зазначив про необхідність виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком та враховуючи дискрецію пенсійного органу в питаннях призначення пенсії. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарги відповідача мотивована, зокрема тим, що вимога позивачки про зарахування до загального трудового стажу періоду навчання позивачки з 01.09.80 по 25.06.1986 в Дніпродзержинському індустріальному інституті ім. Арсенічева в адміністративному судочинстві є передчасною та задоволенню не підлягає, судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми порядку № 637 та підсудність розгляду спору, адже якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігається з ім`ям, по батькові та прізвищем особи за паспортом, факт належності цього документа може бути встановлено в цивільному судочинстві. З цих підставі, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористалась, відзив на апеляційну скаргу відповідача до суду не подала. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що позивачка є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 . Починаючи з 25.07.2020 року позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії за віком. Згідно матеріалів пенсійної справи загальний страховий стаж позивачки зараховано по 13.08.2019 року та складає: 31 рік 5 місяців 5 днів. 17.08.2020 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за віком. Рішенням відділу з питань перерахунків пенсії № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.08.2020 року N 145/03-08/18 на заяву позивачки від 17.08.2020 року було відмовлено в проведенні допризначення, оскільки в архівній довідці від 12.08.2020 року № 11-12-138 про навчання, виданій Дніпровським Державним Технічним Університетом, зазначене ім`я особи не збігається з ім`ям за паспортом та свідоцтвом про народження. Крім того, у довідці присутня описка, а саме дата наказу екзаменаційної комісії по захисту дипломних проектів записано 25.06.88 року замість 25.06.86 року. Не погоджуючись з цією відмовою відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії за віком з підстав не зарахування до стажу періоду її навчання, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав. Правомірність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивачки є предметом судового розгляду у даній справі. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Водночас, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Також, суд зазначив, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітників, а отже, не може впливати на його особисті права. Крім того, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Також, суд першої інстанції вказав, що з метою ефективного захисту прав позивачки, слід вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 145/03-08/18 від 18.08.2020 року про відмову в перерахунку пенсії позивачки, а також зобов`язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу позивачки період її навчання з 01.09.80 року по 25.06.86 рік в Дніпродзержинському індустріальному інституті ім. Арсенічева на денній формі навчання на технологічному факультеті за спеціальністю "Електропривід та автоматизація промислових установок". Крім того, оскільки призначення та обрахунок/перерахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу, суд першої інстанції вказав за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати спірний період навчання позивача до загального трудового стажу роботи та повторно розглянути питання про перерахунок пенсії позивачки, згідно її заяви від 17.08.2020 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом рішенні, та зарахованого періоду навчання цим судовим рішенням. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Згідно вимог ст. 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника. Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі №663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі №242/2536/16-а. Відповідно до приписів п. 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року N 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. В свою чергу, Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 висловлена позиція, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення. Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а також висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Колегією суддів встановлено зі змісту копії трудової книжки позивачки, яка долучена до матеріалів справи, що позивачка насправді у період з 01.09.80 року по 25.06.86 року навчалась в Дніпродзержинському індустріальному інституті ім. Арсенічева на денній формі навчання на технологічному факультеті за спеціальністю "Електропривід та автоматизація промислових установок". Також, вищевказаний висновок підтверджується у сукупності наявними в матеріалах справи дипломом НОМЕР_2 , свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 від 04.08.2020 року, яке видане повторно та засвідчує зміну прізвища позивачки з ОСОБА_2 на ОСОБА_10, архівною довідкою 11-12-138 від 12.08.2020 року. Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, вищевказаний висновок підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи, а саме: дипломом НОМЕР_2 , виданим 27.06.1986 року, реєстраційний N 312, ОСОБА_4 (російською мовою - ОСОБА_5 ), в тому що вона в 1980 році вступила до Дніпродзержинського ордена Трудового Червоного Прапора індустріального інституту ім. М.І. Арсеничева і в 1986 році закінчила повний навчальний курс названого інституту за спеціальністю "Електропривід та автоматизація промислових установок", рішенням державної екзаменаційної комісії від 18 червня 1986 року ОСОБА_4 присвоєно кваліфікацію інженера-електрика; свідоцтвом про народження № НОМЕР_4 , від 26 лютого 1961 року Дніпродзержинським Баглійським рай ЗАГС, про те, що (російською мовою) " ОСОБА_5 ", народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпродзержинськ, про що в книзі записів гражданського стану про народження зроблено відповідний актовий запис N 180; свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 виданого повторно 04.08.2020 року, Заводським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про те, що 24.11.79 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , зареєстрували свій шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис N 1482, після державної реєстрації" шлюбу, а прізвище чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_10; архівною довідкою № 11-12-138 від 12.08.2020 року видану Дніпровським Державним Технічним Університетом, де зазначено, що в документах архівного фонду Дніпровського державного технічного університету (перейменований з 27.02.2017 року на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 07.10.2016 року № 1209, раніше Дніпродзержинський державний технічний університет перейменований на основі наказу N 147 від 18.05.94 року з Дніпродзержинського індустріального інституту ім. М.І. Арсенічева ) значиться ОСОБА_5 /російська мова/, особова справа N 17299. "На основании Положения о подготовительных отделениях, а также решения приемной комиссии /протокол N 2 от 15 ноября 1979г./ по отбору абитуриентов на подготовительное отделение зачислить слушателем подготовительного отделения /дневная форма обучения/ ОСОБА_5 "; приказ N 163-03 от 26.11.79г. "На основании решения приемной комиссии института и в соответствии с "Положением о подготовительных отделениях при вузах" утвержденном приказом Минвуза СССР N 712 от 26.09.69г.и инструктивными письмами Минвуза СССР И-23 от 13.05.79г. и И-36 от 03.10.77г. зачислить на первый курс (дневного отделения) ДИИ выпускника подготовительного отделения ОСОБА_5 на технологический факультет по специальности "Электропривод и автоматизация промышленных установок"; приказ N 106-04/2 от 26.07.80г.; "На основании результатов вступительных экзаменов, в соответствии с Правилами приема в высшие учебные заведения СССР на 1980 г. и решения приемной комиссии (протокол N 27 от 22.08.80г.) зачислить на дневное обучение в число студентов первого курса по специальности "Электропривод и автоматизация промышленных установок" технологического факультета гр.ЭП-80-1д ОСОБА_5 "; Приказ N 128 от 22.08.80г; "Студентке второго курса дневного отделения технологического факультета ОСОБА_5 гр. ЭП-80-1д предоставить академический отпуск до 01.09.82 г. по уходу за грудным ребенком"; приказ N 178-04/2 от 05.12.81г.; Восстановить в число студентов второго курса дневного отделения технологического факультета ОСОБА_5 на специальность "Электропривод и автоматизация промышленных установок" гр. ЭП-80-1д с началом занятий 1 сентября 1982г."; приказ N 145-04/2 от 23.08.82г.; "На основании решения Государственной экзаменационной комиссии по защите дипломных проектов выпуска специалистов 1986г. присвоено звание инженера-электрика и выдан диплом по специальности "Электропривод и автоматизация промышленных установок" (по дневной форме обучения), (протоколы ГЭК N 42 от 25.06.86г. ОСОБА_5 "; приказ N 67-03/2 от 25.06.86г.; диплом НОМЕР_2 . Регистрационный N 312 підпис ректору університету, підпис завідуючого архіву, трудовою книжкою НОМЕР_5 , від 04.09.78 році на ім`я ОСОБА_8 (російською мовою - ОСОБА_9 , де на сторінках 4-5 значиться записи "п. 4. 1.12.1979 Зачислена на подготовительное отделение ДИИ, пр. 163-03 от 26.11.79г; П. 5. 26.07.80 зачислена студенткой первого курса дневного отделения, пр. 106-04 уч от 26.07.80" на сторінках 6-7 внесено запис відділом кадрів Дніпродзержинського виробничого об`єднання "АЗОТ" п. 10 01.09+.1980 по 18.06.86 студентка Дніпродзержинського ордена Трудового червоного прапора індустріальний інститут ім. М.І. Арсенічева, диплом НОМЕР_2 . З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем дійсно не допущено порушень, які б відповідно до чинного законодавства могли бути підставою для не зарахування до її трудового стажу спірного періоду. Водночас, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Відтак, враховуючи приписи ч.2 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивача, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 145/03-08/18 від 18.08.2020 року про відмову в перерахунку пенсії позивачці. Крім того, на думку колегії суддів, дійсно призначення та обрахунок/перерахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу, у зв`язку з чим, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати спірний період навчання позивача до загального трудового стажу роботи та повторно розглянути питання про перерахунок пенсії позивачці, згідно її заяви від 17.08.2020 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом, та зарахованого періоду навчання судовим рішенням. Водночас, колегією суддів встановлено, що доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції підсудності розгляду спору взагалі жодним чином необґрунтовані відповідачем, а отже ці доводи апеляційним судом відхиляються. Крім того, оскільки предметом судового розгляду у цій справі є саме правомірність дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо перерахунку пенсії позивачки, на цей спір поширюється юрисдикція адміністративних судів. В свою чергу, доводи відповідача про можливість встановлення в цивільному судочинстві факту належності документа ніяким чином не спростовують законність рішення суду першої інстанції, а отже ці доводи також відхиляються апеляційним судом. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення. Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 160/11781/20 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя О.М. Панченко суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко