Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/7369/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/7369/24 пров. № А/857/37683/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року (ухвалене головуючим суддею Біньковська Н.В. у м. Івано-Франківську) у справі № 300/7369/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову в призначенні пенсії №092950016447 від 16.08.2024, прийняте на заміну рішення про призначення пенсії №092950016447 від 03.07.2024; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити виплату пенсії по інвалідності, призначеної з 13.03.2024, з дати припинення її виплати; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії по інвалідності, призначеної з 13.03.2024, з дати поновлення її виплати, із урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у період з 13.03.2024 по 05.07.2024 отримувала пенсію по інвалідності, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності від 16.08.2024 у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу та встановлено переплату. Стверджувала, що збіг усіх відомостей у прізвищі, імені та по-батькові у дипломі та свідоцтві про укладення шлюбу, окрім однієї букви «и», «і» у прізвищі « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 » свідчить про наявність помилки у написанні прізвища і не спростовує дійсність наданих їй документів для призначення пенсії. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.08.2024 №092950016447. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 про призначення пенсії по інвалідності та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що періоди роботи позивача з 15.01.1980 по 15.10.1981 та з 01.01.1982 по 15.01.1982 у Снятинському «Райпобуткомбінаті» підлягають зарахуванню до страхового стажу. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 20.05.2024 у віці 63 років звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.05.2024 №092950016447 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не враховано періоди роботи з 15.08.1979 по 15.12.1979 та з 15.01.1980 по 15.01.1982 згідно довідок про заробітну плату №655/04-01 від 17.09.2021, №656/04-01 від 17.09.2021, виданих архівним відділом №2 Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, з 02.09.1991 по 15.03.1996 згідно довідки №460/02-12 від 10.05.2024, виданої Комунальною установою «Трудовий архів» Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, оскільки ці періоди можливо зарахувати до страхового стажу після надходження результатів зустрічної перевірки та питання призначення пенсії за віком буде розглянуто за умови подання відповідної заяви. 25.06.2024 позивач повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.07.2024 позивачу призначено пенсію по інвалідності з 13.03.2024. В подальшому, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.08.2024 №092950016447 (на заміну рішення про призначення пенсії від 03.07.2024) відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності. Зазначено, що страховий стаж позивача становить 10 років 08 місяців 01 день. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1976 по 01.07.1979, оскільки диплом серії НОМЕР_1 видано па прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає свідоцтву про одруження НОМЕР_2 заявниці, у якому дошлюбне прізвище, зазначено як « ОСОБА_3 ». Для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку про період та форму навчання, видану на підставі первинних документів, а також період роботи з 15.01.1980 по 15.10.1981 та з 01.01.1982 по 15.01.1982 згідно акту зустрічної перевірки №0900-1104-1/5229 від 17.06.2024, довідки про заробітну плату 656/04-01 від 17.09.2021, оскільки згідно акту зустрічної перевірки у відомостях працівників Снятинського "Райбуткомбінат" за 1980-1982 роки заявниця значиться як ОСОБА_4 , що не відповідає її паспортним даним. Для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку, видану на підставі первинних документів. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 22.08.2024 повідомило позивача про те, що у пенсійній справі ОСОБА_1 встановлена переплата пенсії в сумі 12570,16 грн за період 13.03.2024 по 31.07.2024. Згідно поданих документів право на пенсійну виплату відсутнє у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулась з позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування(надалі також - Закон №1058-IV). Відповідно до статті 1 зазначеного Закону пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Згідно з статтею 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченогостаттею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Відповідно до абзацу 28 частини 1 статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону. За змістом частини 1 статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Відповідно до розрахунку Пенсійного органу стаж роботи позивача становить 10 років 08 місяців 01 день. До страхового стажу роботи зараховано такі періоди роботи: з 15.08.1979 по 15.12.1979, з 21.11.1982 по 20.11.1985, з 22.07.1986 по 21.07.1989, з 23.11.1989 по 02.09.1991, з 15.09.1991 по 15.10.1991, з 15.04.1992 по 15.03.1994, з 01.05.1994 по 15.05.1994, з 15.11.1994 по 15.12.1994. з 15.02.1995 по 15.05.1995, з 15.01.1996 по 15.03.1996. За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV). Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення(надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків. Пунктами 3, 17 18, 23 - 25 вказаного Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку. Відтак, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637. Пенсійний орган в оскаржуваному рішенні зазначив, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1976 по 01.07.1979, оскільки диплом серії НОМЕР_1 видано па прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає свідоцтву про одруження НОМЕР_3 позивачки, у якому дошлюбне прізвище, зазначено як « ОСОБА_3 ». Відповідно до підпунктів «з», «и», пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 (в редакції, чинній у період навчання позивача), було передбачено, що до загального стажу роботи зараховується навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічного навчання та в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, а також навчання у вищих учбових закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.). Згідно з пунктом "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення"до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 31.05.1961 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даними копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 12.09.1981 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали шлюб 12.09.1981. На першій сторінці світлокопії паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого Снятинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 25.12.1996, у графі прізвище, ім`я, по-батькові зазначено ОСОБА_1 , а на другій сторінці вказано (російською мовою) ОСОБА_7 . Як зазначено в дипломі серії НОМЕР_1 від 27.07.1979 ОСОБА_8 в 1976 році вступила та в 1979 році закінчила повний курс середнього професійно-технічного училища №3 м. Чернівці та здобула професію кравця по пошиву чоловічого, жіночого та дитячого одягу і загальну середню освіту. Рішенням екзаменаційної комісії від 25.08.1979 ОСОБА_8 присвоєно кваліфікацію кравця по пошиву чоловічого, жіночого та дитячого одягу. Диплом видано 27.07.1979. Так, у дипломі дійсно вказано прізвище позивача « ОСОБА_2 », що не відповідає відомостям свідоцтва про шлюб, де зазначено дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_3 ». Колегія суддів зазначає, що на час заповнення поданих позивачем документів, в тому числі, диплому, усі відомості вносились двома мовами, російською та українською, а саме здійснювався переклад з російської мови на українську. Відтак можна дійти висновку, що перекладаючи дошлюбне прізвище позивача з російської на українську навчальним закладом було зазначено саме « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_3 ». Суд апеляційної інстанцій вважає, що не може впливати на достовірність зазначених даних та не може не підтверджувати факт навчання позивача помилка в перекладі прізвища у дипломі. Відтак пенсійний орган формально підійшов до виконання своїх обов`язків щодо вирішення питання призначення пенсії позивачу, без врахування в сукупності наявних в матеріалах заяви про призначення пенсії документів та безпідставно не взяв до уваги відомості диплому, оскільки жодних аргументів про те, що вказаний диплом стосується іншої особи, а не позивача не наведено. Отже, відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1976 по 01.07.1979 згідно диплому. Щодо періодів роботи з 15.01.1980 по 15.10.1981 та з 01.01.1982 по 15.01.1982, суд зазначає наступне. Крім цього в оскаржуваному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 15.01.1980 по 15.10.1981 та з 01.01.1982 по 15.01.1982 згідно акту зустрічної перевірки №0900-1104-1/5229 від 17.06.2024, довідки про заробітну плату №656/04-01 від 17.09.2021, оскільки згідно акту зустрічної перевірки у відомостях працівників Снятинського "Райбуткомбінат" за 1980-1982 роки значиться ОСОБА_4 , що не відповідає паспортним даним позивача. Як вже зазначалось вище, на першій сторінці світлокопії паспорта громадянина України у графі прізвище, ім`я, по-батькові зазначено ОСОБА_1 , а на другій сторінці вказано (російською мовою) ОСОБА_7 . Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у спірному випадку слід врахувати, що за змістом архівної довідки Архівного відділу №2 Коломийської районної державної адміністрації від 17.09.2021 №655/04-01 у відомостях працівників Снятинський «Райпобуткомбінат» за серпень грудень 1979 року значиться ОСОБА_8 . З архівної довідки Архівного відділу №2 Коломийської районної державної адміністрації від 17.09.2021 №656/04-01 слідує, що у відомостях працівників «Снятинський «Райпобуткомбінат» за період з січня 1980 року по жовтень 1981 року та за січень 1982 року значиться ОСОБА_4 . Відповідно до архівної довідки Архівного відділу №2 Коломийської районної державної адміністрації від 17.09.2021 №657/04-01 у відомостях працівників Снятинський «Райпобуткомбінат» за листопад-грудень 1989 року, січень-червень, серпень-грудень 1990 року, січень-серпень 1991 року значиться ОСОБА_8 . Згідно з даними архівного витягу з наказу №62 Снятинського «Райпобуткомбінату» від 26.08.1991 Архівного відділу №2 Коломийської районної державної адміністрації від 17.09.2021 №679/04-01 у зв`язку із реорганізацією комбінату перевести на роботу в малі підприємства з передачею трудових книжок з 02.09.1991 до орендного колективу «Калина», зокрема, ОСОБА_8 . Крім цього, за змістом акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.06.2024 №0900-1104-1/5227 в архівному відділі Коломийської районної державної адміністрації сум нарахованої заробітної плати за період з 01.08.1979 по 31.12.1979 у Снятинському «Райпобуткомбінаті» ОСОБА_1 , які відображені у архівній довідці від 17.09.2021 №655/04-01, перевіркою встановлено, що архівна довідка відповідає первинним документам. Відповідно до акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.06.2024 №0900-1104-1/5229 в архівному відділі Коломийської районної державної адміністрації сум нарахованої заробітної плати за період з 01.01.1980 по 31.01.1982 ОСОБА_9 , які відображені у архівній довідці від 17.09.2021 №656/04-01, у відомостях по нарахуванню заробітної плати за 1980 1982 роки по Снятинському «Райпобуткомбінату» заробітна плата ОСОБА_10 за період з 01.01.1980 по 31.01.1982 складала у 1980 році за даними довідки та перевірки в січні - 187,56 крб, у лютому 242,75 крб, в березні 196,54 крб, у квітні 157,53 крб, в травні - 216,82 крб, у червні - 209,97 крб, у липні - 269,30 крб, в серпні 204,27 крб, у вересні 201,65 крб, в жовтні 198,89 крб, у листопаді 213,34 крб, в грудні 277,19 крб; у 1981 році за даними довідки та перевірки склала в січні 186,55 крб, у лютому 267,88 крб, в березні 151,19 крб, у квітні 56,64 крб, у травні 111,00 крб, в червні 161,25 крб, у липні 108,90 крб + 18,06 крб, в серпні 83,70 крб, у вересні 49,45 крб, в жовтні 3,15 крб, за листопад-грудень 1981 року відомості відсутні. В 1982 році заробітна плата за січень місяць становила 5,69 крб. Відповідно до акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.06.2024 №0900-1104-1/5228 в архівному відділі Коломийської районної державної адміністрації сум нарахованої заробітної плати за період з 01.11.1989 по 31.08.1991 у Снятинському «Райпобуткомбінаті» ОСОБА_1 , які відображені у архівній довідці від 17.09.2021 №657/04-01, перевіркою встановлено, що архівна довідка від 17.09.2021 №657/04-01 відповідає первинним документам. Відповідно до акту перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.06.2024 №0900-1104-1/5109 в архівному відділі Коломийської районної державної адміністрації сум нарахованої заробітної плати за період з 01.01.1991 по 31.03.1996 у ГТзОВ «Калина» ОСОБА_1 , які відображені у архівній довідці від 10.05.2024 №460/02-12, вказано, що згадана архівна довідка також відповідає первинним документам. Відтак колегія суддів повторно зазначає, що помилка у перекладі дошлюбного прізвища позивача « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 » та невірного зазначення по-батькові « ОСОБА_10 » замість « ОСОБА_11 » в довідці №656/04-01 від 17.09.2021, не може не підтверджувати факт роботи позивача та впливати на достовірність зазначених даних. Також, в архівній довідці Архівного відділу №2 Коломийської районної державної адміністрації від 17.09.2021 №655/04-01 вказано обидва прізвища позивача через дефіс («Пись-Ліщук»). Відповідно до наведених довідок слідує, що одразу після завершення навчання у професійно-технічному училищі №3 м. Чернівці позивач почала працювати у Снятинському «Райпобуткомбінаті». Починаючи із серпня 1979 року по серпень 1991 року (враховуючи описані вище у довідках та розрахунку стажу перерви у періодах роботи) позивач працювала у Снятинському «Райпобуткомбінаті». З 02.09.1991 ОСОБА_12 було переведено до орендного колективу «Калина». З наведеного суд апеляційної інстанції зазначає, що як до 15.01.1980 так і після 15.01.1982 саме позивач працювала у Снятинському «Райпобуткомбінаті». Помилкове зазначення у довідці дошлюбного прізвища та по-батькові позивача, не може позбавляти останню права на зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи. Відтак, формальні неточності в документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Отже, періоди роботи позивача у Снятинському «Райпобуткомбінаті» з 15.01.1980 по 15.10.1981 та з 01.01.1982 по 15.01.1982 підлягають зарахуванню до страхового стажу . З вище наведеного колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.08.2024 №092950016447 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, є протиправне та підлягає скасуванню. Крім цього оскільки, що суд не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до дискреційних повноважень такого суб`єкта владних повноважень, зокрема й вираховувати страховий стаж, який дає право на пенсію, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити виплату пенсії по інвалідності, призначеної з 13.03.2024, з дати припинення її виплати та здійснити виплату пенсії по інвалідності, призначеної з 13.03.2024, з дати поновлення її виплати, із урахуванням раніше виплачених сум, задоволенню не підлягають. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. З наведеного слідує, що після реєстрації 25.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заяви позивача, пенсійним органом, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Відтак, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 25.06.2024 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 300/7369/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець О. І. Мікула