Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/11128/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2022 року справа №200/11128/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 р. у справі № 200/11128/21 (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУПФУ), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії №057150009563 від 26.07.2021; зобов`язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 №1-р/2020 з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 20 липня 2021 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд: визнав протиправним та скасував рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії №057150009563 від 26.07.2021 ОСОБА_1 ; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.07.2021 про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням положень п.б ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (в редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020), з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання з 01.09.1986 по 20.02.1990 в Маріупольському електромеханічному технікумі, з урахуванням висновків суду; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. В іншій частині позову відмовив. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в зобов`язанні Головне управління Пенсійною фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 20 липня 2021 року, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, а саме зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020. з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 20 липня 2021 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що до спірних правовідносин застосовано норму матеріального права, закріплену у пункті 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції станом на день винесення рішення, а також не визнано трудовий стаж у період з 01 вересня 1986 року по 20 лютого 1990 року у період навчання в Маріупольському електромеханічному технікумі. Суд першої інстанції, встановлюючи обставини (файли) та нормативні підстави, якими обґрунтовувалися позовні вимоги позивачем жодним чином не мотивував та не визнав за позивачем права на отримання пенсії па пільгових умовах. При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України покладають на суд такий обов`язок. У даному випадку виконано всі умови, визначені Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, ефективним способом правового захисту порушеного права позивача на пенсію буде саме зобов`язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах. Тобто, такий спосіб захисту, який в подальшому унеможливлюватиме відповідачу за формальних підстав відмовити позивачу у призначенні пенсії. Чим заощадить для позивача час та грошові кошти для звернення до суду з наступним позовом для захисту свого конституційного права. Саме такого способу захисту порушених прав позивача як найбільш ефективного, саме у вигляді зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, було застосовано Верховним Судом у типовій справі №360/3611/20 за тотожних правовідносин. Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дане судове рішення прийнято колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України згідно паспорту НОМЕР_1 , виданого Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 26 вересня 1996 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 . 20.07.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення/перерахунок пенсії. Рішенням відповідача №057150009563 від 26.07.2021 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання позивача з 01.09.1986 по 20.02.1990 у зв`язку з невідповідністю прізвища до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 18.07.2017 №00018375733 ( ОСОБА_2 ). Одночасно повідомлено, що в довідці про період навчання від 16.06.2021 №488 наявні розбіжності, а саме: зазначено початок періоду навчання - 01.09.1990, а закінчення 01.03.1990. Вказано, що дата з якої позивач має право на пенсійну виплату 05.07.2026. 09 липня 1971 році в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис про народження ОСОБА_3 за №775, про що видано свідоцтво про народження НОМЕР_3 . В матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00018375733, з якого вбачається запис про реєстрацію актового запису про шлюб та містяться відомості про дружину: прізвище до державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , 06 червня 1996 укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про що зроблено відповідний запис №308. Відповідно до диплому НОМЕР_5 позивач в 1986 вступила до Маріупольського електромеханічного технікуму, в 1990 закінчила курс по спеціальності експлуатація, ремонт і енергопостачання міське електротранспорту. Рішення Державної кваліфікаційної комісії від 20 лютого 1990 року. Згідно довідки від 16 червня 2021 №488, видану Маріупольським електромеханічним технікумом, про те, що позивач навчалась Маріупольському електромеханічному технікумі за спеціальністю Експлуатація, ремонт і електропостачання міського електротранспорту з 01.09.1990 - наказ №100 від 23.08.1986 по 01.03.1990 - наказ №37 від 01.03.1990. По закінченню технікуму видано диплом НОМЕР_5 (реєстраційний номер НОМЕР_6 ). В трудовій книжці НОМЕР_7 від 06.06.1990 міститься запис про те, що позивач до вступу в ОРС комбіната Азовсталь навчалась в Маріупольському електромеханічному технікумі (диплом НОМЕР_5 від 01.03.1990). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Щодо вимог про зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплати позивачу пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України. Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі врегульовано нормами Конституції України, нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII та Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1058-ІV. Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII (у редакції від 02 березня 2015 року № 213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Судом першої інстанції вірно було взято до уваги те, що до внесення змін Законом № 213 у статтю 13 Закону №1788 було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. Отже, призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом № 1058-IV. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, доповнено розділом XIV-1 «ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН». 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах». Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII, у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Рішенням Конституційного суду України від 23.01.2020р. № 1-р/2020 «У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VIII»: - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII; - стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам; б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Конституційний суд України у зазначеному рішенні зробив висновок про те, що норми ст.13, ч.2 ст.14, пункти «б» «г» статті 54 Закону № 1788 (зі змінами, які були внесені до нього) і якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій ст. 8 Конституції України, та порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність. Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Таким чином з 23.01.2020 (моменту прийняття цього рішення КСУ) існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII та п. 2 ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII. Суд та субєкт владних повноважень повинні застосувати найбільш сприятливу для позивача норму права, тобто у даному застосуванню підлягає положення пункт «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII у редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020. Як вбачається з матеріалів справи, позивач просила призначити їй пільгову пенсію за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020, з 21.07.2020. Проте, судом зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.07.2021 про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням положень п.б ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (в редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020), з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання з 01.09.1986 по 20.02.1990 в Маріупольському електромеханічному технікумі, з урахуванням висновків суду. Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Відповідно до статті 45 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846. Відповідно до п. 4.1, 4.3 Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права. Судом першої інстанції не було враховано, що повноваження державних органів не є дискреційними у даному випадку, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Матеріали справи свідчать, що станом на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, позивач досягла віку (50 років) необхідного для призначення пенсії та мала необхідний пільговий стаж, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14). Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Суд вважає що повним та ефективним поновленням порушеного права в цій частині буде зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 20.07.2021 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Дана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2021 року по справі № 360/3611/20 щодо розгляду зразкової справу за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке є правонаступником Управління ПФУ в Попаснянському районі Луганської області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання призначити пенсію, за апеляційною скаргою управління ПФУ на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву про призначення пільгової пенсії за віком з врахуванням позиції суду у рішенні з прийняттям нової постанови в цій частині, а саме зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити з 20 липня 2021 року пільгову пенсію за віком на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пунктом 4 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 р. у справі № 200/11128/21 скасувати в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) від 20.07.2021 про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням положень п.б ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (в редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020), з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періоду навчання з 01.09.1986 по 20.02.1990 в Маріупольському електромеханічному технікумі, з урахуванням висновків суду. Позов в цій частині задовольнити в повному обсязі. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРОПУ 13486010) призначити ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), з 20 липня 2021 року, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 №1-р/2020, на підставі заяви про призначення пенсії від 20.07.2021. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 р. у справі № 200/11128/21 - залишити без змін. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРОПУ 13486010) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 15 червня 2022 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді І.Д. Компанієць А.В. Гайдар