Постанова 4854 № 420/10294/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/10294/20 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді - Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій, після збільшення позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подання про призначення позивачу пенсії, чим позбавило його права отримувати своєчасно та в повному обсязі пенсію по інвалідності, в обсязі та порядку, передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; - визнати протиправним та скасувати акт №6 про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.11.2019; - визнати протиправним та скасувати акт форми Н5 розслідування нещасного випадку, що стався 25.06.2019 приблизно о 14 год. Шевченківське ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області скласти акт про нещасний випадок 26.06.2019 року зі слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, як такий, що стався з лейтенантом поліції ОСОБА_1 в період проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків та скласти у зв`язку з нещасним випадком 25.06.2019 акт за формою Н-1*; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області підготувати необхідні документи та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подання про призначення позивачу пенсії по інвалідності, в обсязі та порядку, передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке починаючи з 01 серпня 2020 року допустило порушення права ОСОБА_1 отримувати своєчасно та в повному обсязі пенсію по інвалідності, в обсязі та порядку, передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в порядку та розмірі, визначеному Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.09.2020 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач потрапив у ДТП та отримав каліцтво, перебуваючи на службі, під час повернення з Приморського районного суду до свого робочого місця в Шевченківський ВП Приморського ВП, використовуючи власний транспорт з дозволу та вказівкою заступника начальника в інтересах підрозділу впродовж досудового слідства. Враховуючи дану обставину, на думку позивача, він має право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте відповідач всупереч встановленому правовими нормами порядку склав акт та зробив висновок з розслідування нещасного випадку, який не відповідає встановленим обставинам події. З метою реалізувати своє право, позивач звернувся до відповідача - ГУ НП в Одеській області з проханням доручити уповноваженому структурному підрозділу оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області необхідні документи та подання про призначення пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте, до цього часу відповідач не направив відповідне подання. Далі позивач звернувся до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з проханням призначити йому пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак отримав відмову у призначенні пенсії за вказаним законом. Позивач вважає, що дії відповідачів, починаючи від протиправного висновку у спірних актах про те, що нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків та подальші відмови у направленні відповідних документів та призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позбавили його законного права на отримання пенсії по інвалідності в більшому розмірі, оскільки причини інвалідності впливають на розмір пенсії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано акт №6 про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.11.2019. Визнано протиправним та скасовано акт форми Н5 розслідування нещасного випадку, що стався 25.06.2019 приблизно о 14 год. Шевченківське ВП Приморськовго ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області. Зобов`язано Головне управління Національної поліції Одеської області скласти акт про нещасний випадок 26.06.2019 зі слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, як такий, що стався з лейтенантом поліції ОСОБА_1 в період проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків та скласти у зв`язку з нещасним випадком 25.06.2019 акт за формою Н-1. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог залишити без змін. Доводами апеляційної скарги зазначено, що позивачем були порушенні строки позовної давності для пред`явлення вказаного адміністративного позову, оскільки оскаржувані акти розслідування нещасного випадку, що стався 25.06.2019 р. приблизно о 14:00 год. були складені 27.11.2019 року. Крім того, ОСОБА_1 було відомо, що проводиться службове розслідування відносно обставин нещасного випадку. Апелянт вказує, що позивач не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду, однак, своїм правом не скористався і подав адміністративний позов лише у березні 2021 року, тобто зі сплином шестимісячного строку, регламентованого ст. 122 КАС України. Також, апелянт вказує, що першочергові підстави звернення до суду ОСОБА_1 були доповнені новими позовними вимогами, а не змінені, внаслідок чого позовна заява містить зовсім різні предмети спору. На думку ГУНП в Одеській області, доповнені позовні вимоги, викладені у редакції заяви від 09.03.2021 року щодо визнання протиправним та скасування акту нещасного випадку, повинні розглядатися в межах іншої справи, оскільки це є окремим предметом спору, та за результатами розгляду такої справи можливо буде з`ясовувати питання щодо начебто бездіяльності органів державної влади з питань призначення пенсії. Апелянт зазначає, що нещасний випадок за участю слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП г м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Також, з довідки МКЛ № 11 з зазначенням поточного діагнозу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , яка надійшла на адресу ГУНП в Одеській області 30.07.2019 року вбачається, що травма не пов`язна з виробництвом, отримана в результаті ДТП, під керуванням транспортного засобу по вул. Польській кут вул. Базарної в м. Одесі, зіткнувся з автомобілем. Отже, за результатами проведеного службового розслідування, перевіривши та з`ясувавши всі обставини нещасного випадку, комісія надала об`єктивну оцінку всім зібраним матеріалам, поясненням свідків даної події, зробивши висновок, що нещасний випадок стався за обставин, які не підпадають під дію пп. 3.9, 3.10 Порядку № 1346, а тому вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року апелянт не оскаржує та погоджується з ним. Відзиву на апеляційну скаргу позивачем та другим відповідачем до суду не надано. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як було зазначено вище, апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується. З огляду на зазначене, колегія суддів переглядає рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року в межах поданої апеляційної скарги, а саме в частині задоволених позовних вимог. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач, ГУ НП в Одеській області, наказом від 01.11.2019 №2691 створив комісію з розслідування нещасного випадку, який мав місце 25.06.2019 за участі позивача. 27.11.2019 за результатами проведення розслідування відповідач склав акт форм Н5 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ. З огляду на вказані акти, 25.06.2019 позивач, перебуваючи в цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї, рухався на власному мопеді марки VIPER без номерного знаку, модель НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата реєстрації 27.04.2019, по вул. Осіпова у бік вул. Велика Арнаутська. Наблизившись до перехрестя автомобіль «Мерседес Віто», не надав перевагу в русі мопеду позивача, порушив вимоги п.п.12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху, в результаті чого мопед VIPER врізався в правий бік автомобіля «Мереседес Віто». Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого багатоуламкового перелому правої стегнової кістки, лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, ЗЧМТ (виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КУ «МКЛ№11» від 26.07.2019 №8681. Згідно з висновком експерта від 30.09.2019 №613-А Одеського НДЕКЦ в діях позивача з технічної точки зору невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається і його дії не заходяться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної події. Розслідуванням відповідач встановив, що 25.06.2019 о 08.55 год. позивач перебував на своєму робочому місці в Шевченківському ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-в, де займався виконанням своїх посадових обов`язків. На початку робочого дня позивач з дозволу та за вказівкою заступника начальника Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітана поліції Папікяна Е.Г. їздив на своєму мопеді VIPER до місцевої прокуратури №3. Приблизно о 12.00 год. позивач, проявивши власну ініціативу, з метою швидкого розслідування кримінального провадження №420161000000597 поїхав до Приморського районного суду м. Одеси, який розташований за адресою: вул. Балківська, 33, для доставки відповідного клопотання слідчого за вих.№36/1-732 від 25.06.2019. Дане клопотання отримане в суді 25.06.2019, про що свідчить наявний на копії супровідного листа штамп. Далі, позивач перед поверненням на робоче місце, вирішив відвідати свою матір, яка перебувала одна за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, приблизно о 14.00 хв. позивач на власному мопеді виїхав до місця служби, і рухаючись по вул. Базарна, потрапив у ДТП. В ході розслідування встановлено, що документи про надання дозволу на використання власного транспортного засобу - мопеду VIPER МХ 125 V, реєстраційний номер НОМЕР_3 позивачем, в інтересах підрозділу комісією не складались. Відповідно до висновків вказаних актів: «Нещасний випадок за участю слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (том ІІ а.с.16-23). Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №8681 МКЛ №11 від 26.07.2019 встановлений діагноз основного захворювання: закритий багатоуламковий перелом правої стегнової кістки, лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків. ЗЧМТ. Травма отримана при ДТП. Надходження хворого 25.06.2019. На даний момент необхідно продовжити лікування в стаціонарі (том ІІ, а.с.24-25). Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією встановлена Перша «Б» група інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, потребує стороннього догляду (том І, а.с. 3). 31.07.2020 позивач звернувся до ГУ НП України із заявою, в якій просив доручити структурному підрозділу оформити необхідні документи та Подання про призначення пенсії і направити до ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області для призначення пенсії. До заяви позивач додав: копію довідки МСЕК про визнання позивача інвалідом, копію паспорта та присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (том І, а.с. 35). У відповіді від 04.09.2020 р. № 9/Ч-1402 Головне управління Національної поліції в Одеській області зазначили, що заява ОСОБА_1 розглянута. З наданих матеріалів встановлено, що травма одержана під час проходження служби в результаті нещасного випадку, ні, не пов`язана з виконанням службових обов`язків . Причина інвалідності "загальне захворювання". Зазначено, що у випадку ОСОБА_1 оформлення пенсії відбувається відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та запропоновано звернутись до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. (т.1 а.с. 47 оборот). 31.07.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (т.І а.с. 36). 17.08.2020 відповідач, ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області, надав письмову відповідь на звернення позивача, де зазначив, що з заявою про призначення пенсії позивачу необхідно звернутися до сектору з питань пенсійного забезпечення ГУ НП в Одеській області, який оформляє необхідні документи для розгляду питання про призначення пенсії (том І а.с. 4-5). Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належать до задоволення наступні позовні вимоги: - визнати протиправним та скасувати акт №6 про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.11.2019; - визнати протиправним та скасувати акт форми Н5 розслідування нещасного випадку, що стався 25.06.2019 приблизно о 14 год. Шевченківське ВП Приморськовго ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області; - зобов`язати Головне управління Національної поліції Одеської області скласти акт про нещасний випадок 26.06.2019 зі слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, як такий, що стався з лейтенантом поліції ОСОБА_1 в період проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків та скласти у зв`язку з нещасним випадком 25.06.2019 акт за формою Н-1. Разом з тим, щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , пов`язаної з підготовкою та призначенням пенсії по інвалідності у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов`язання вчинити дії суд першої інстанції дійшов висновку, що вони є передчасними, оскільки умови і порядок призначення вказаної пенсії першочергово пов`язані із вирішенням питання щодо існування тих обставин, за яких настала інвалідність, що тягне за собою призначення пенсії відповідно до вказаного закону. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні решти позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності. Згідно з ст. 18 Закону № 2262-XII пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства. Відповідно до ст. 20 Закону № 2262-XII залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії: а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби. Згідно з п.1 Порядку щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом ( 2262-12 ), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи). Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694 роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. Наказом МВС від 27.12.2002 №1346 затверджено Порядок розслідування та облік нещасник випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок №1346). Відповідно до п.1.1 Порядку №1346 цей Порядок розроблено з метою врегулювання питань, пов`язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України. Згідно з ч.1 п.2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки). П.2.2. Порядку №1346 визначає, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Відповідно до п.2.4 Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2). Пункт 3.9 встановлює, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження. Як вбачається з матеріалів справи, в акті про розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 27.11.2019 та акті №6 форми НТ* про нещасний випадок на виробництві від 27.11.2019 відповідач встановив, що 25.06.2019 з 08.55 год. ОСОБА_1 перебував на своєму робочому місці в Шевченківському ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-в, де займався виконанням своїх посадових обов`язків. На початку робочого дня ОСОБА_1 з дозволу та за вказівкою заступника начальника Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітана поліції Папікяна Е.Г. їздив на своєму мопеді VIPER до місцевої прокуратури №3. Приблизно о 12.00 год. ОСОБА_2 , проявивши власну ініціативу, з метою швидкого розслідування кримінального провадження №420161000000597 поїхав до Приморського районного суду м. Одеси, який розташований за адресою: вул. Балківська, 33, для доставки відповідного клопотання слідчого за вих.№36/1-732 від 25.06.2019. Дане клопотання отримане в суді 25.06.2019, про що свідчить наявний на копії супровідного листа штамп. Далі, ОСОБА_1 перед поверненням до Шевченківського ВП, вирішив провідати свою матір, яка перебувала одна за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, приблизно о 14.00 хв. ОСОБА_1 на власному мопеді виїхав до місця служби, і рухаючись по вул. Базарна, потрапив у ДТП (т. 1 а.с. 79-80, 81-82). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з встановлених обставин відповідачем під час проведення розслідування, є очевидним, що позивач 25.06.2019 виконував свої трудові обов`язки, які були пов`язані із розкриттям злочинів в інтересах підрозділу, в якому він працює, ДТП сталося під час повернення позивача на своє робоче місце. Також колегія суддів звертає увагу, що в спірних актах відповідач зазначає, що документи про надання дозволу на використання власного транспортного засобу комісією не складались. Разом з тим, сам відповідач вказує, що позивач їздив на своєму мопеді VIPER до місцевої прокуратури №3 за вказівкою заступника начальника СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУЦ НП в Одеській області. Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що подія ДТП не пов`язана з виконанням службових обов`язків із посиланням на виписку із медичної карти амбулаторного хворого МКЛ №11 (на арк. 2 даної довідки вказано, що травма не пов`язана із виробничою діяльністю), оскільки виписка із медичної карти не є беззаперечним доказом про пов`язаність обставин події з виконанням службових обов`язків. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в тексті вказаної медичної виписки вказано, що позивач 25.06.2019 потрапив до стаціонару із закритим багатоуламковим переломом правої стегневої кістки, лівої стегневої кістки зі зміщенням уламків. ЗЧМТ. Також у виписці вказано, що позивач отримав травму внаслідок ДТП (т.2 а.с. 24-25), що не пов`язано із виробничою діяльністю, однак це не є безсумнівним свідченням того, що травма виникла не під час виконання службових обов`язків. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування акта №6 про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.11.2019; визнання протиправним та скасування акта форми Н5 розслідування нещасного випадку, що стався 25.06.2019 приблизно о 14 год. Шевченківське ВП Приморськовго ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області; зобов`язання Головне управління Національної поліції Одеської області скласти акт про нещасний випадок 26.06.2019 зі слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, як такий, що стався з лейтенантом поліції ОСОБА_1 в період проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків та скласти у зв`язку з нещасним випадком 25.06.2019 акт за формою Н-1. Посилання апелянта в апеляційній скарзі на пропуск позивачем строку звернення до суду та відповідно необхідність залишення заявленого позову без розгляду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом встановлено, що з актом розслідування нещасного висновку стосовно ОСОБА_1 позивач ознайомлений лише 27.08.2020 року. До суду з даним позовом позивач звернувся 08.10.2020 року, тобто в межах позовних вимог. Інших доказів про інформування позивача або вручення йому акту розслідування нещасного випадку стосовно ОСОБА_1 апелянтом не надано. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух, а право на право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати зазначеній Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (зокрема, справи «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року). Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. З огляду на вищезазначене, підстави для залишення позову без розгляду відсутні. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року - залишити без змін. Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик