Постанова 4857 № 300/3634/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3634/20 пров. № А/857/4387/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. з участю секретаря судового засідання Герман О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги управління Держпраці в Івано-Франківській області та Державної служби України з питань праці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, прийняте суддею Главач І.А. в м. Івано-Франківськ, в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі № 300/3634/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, стягнення моральної шкоди та визнання протиправним і скасування наказу № 122-кт від 11.12.2020 року В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд: - визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 року № 664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» в частині щодо висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ № 122-кт від 11.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_2 » з посади заступника начальника управління Держпраці в Івано-Франківській області; - стягнути з управління Держпраці в Івано-Франківській області відшкодування моральної шкоди у розмірі 150000,00 грн. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 року № 664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» в частині щодо висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці № 122-кт від 11.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_2 » з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оцінка результатів службової діяльності позивачки, як державного службовця, проведена з порушенням Закону України «Про державну службу» № 889-VIІІ, Порядку № 640 та Методичних рекомендацій. У той же час, судом першої інстанції відмовлено позивачці в задоволенні моральної шкоди, у зв`язку з відсутністю будь-яких доказів причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними нею моральними стражданнями і діями відповідача. Не погодившись із рішенням суду, його оскаржили відповідачі, подавши апеляційні скарги, у яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, оскільки, на думку відповідачів, рішення суду не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права. Таку позицію обґрунтовують тим, що відсутність виконавської дисципліни та невміння державного службовця виконувати свої професійні обов`язки не можуть бути підставами для корегування, уточнення завдань, ключових показників. Крім того зазначено, що жодних зусиль та бажань виконувати визначені ОСОБА_1 завдання позивачка не проявляла. Вказано на те, що введення карантинних обмежень, не могли ускладнити чи унеможливити виконання ОСОБА_1 визначених їй завдань, адже вона мала змогу виконувати їх дистанційно, за її бажанням. Поряд з цим, введення карантинних обмежень, навпаки, спростило ОСОБА_1 виконання визначених завдань, адже багато із ключових показників можливо виконувати дистанційно. Оскільки позивачка, як державний службовець, отримала негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, що відповідає змісту пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», вважають оскаржений наказ про звільнення позивачки, у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, правомірним та прийнятим у встановленому законодавством порядку. У підсумку, як на додаткову підставу для скасування рішення, покликаються на порушення судом норм процесуального права, а саме - розгляд судом першої інстанції справи за правилами спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що на підставі пункту 7 частини третьої статті 317 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року відмовлено в задоволенні позову. Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року вказану постанову апеляційного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що наказом Державної служби України з питань праці від 21.10.2019 року № 109-кт «Про виконання рішення суду», з метою виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року у справі № 0940/2341/18, позивачку поновлено на посаді заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області з 18.09.2018 року. 26.12.2019 року начальник Управління Держпраці в Івано-Франківській області затвердив «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік» для заступника начальника Управління, відповідно до яких на позивачку покладено виконання наступних завдань: 1) запобігання використанню незадекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: розроблення проекту превентивних заходів (наради, семінари, практикуми, тренінги, зустрічі, круглі столи та ін.) Управління на 2020 рік щодо працевлаштування незадекларованих працівників та запобігання порушень законодавства про працю, проект якого подати на затвердження - до 01.02.2020 року; забезпечення щомісячно проведення 300 (трьохсот) інформаційних заходів та охоплення заходами не менше 1000 осіб за місяць - до 01.11.2020 року; забезпечення особистої участі у не менше як 10% заходів - до 01.11.2020 року; розповсюдження роз`яснювальної інформації та публікацій в місцевих ЗМІ щодо необхідності офіційного працевлаштування і запобігання порушень трудового законодавства не менше 5 в місяць в кожній територіальній одиниці області - до 01.11.2020 року; 2) забезпечення підвищення обізнаності та інформування суспільства про безпеку та здоров`я на роботі з метою формування культури профілактики та запобігання нещасних випадків та професійних захворювань. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: організацію та проведення роботи серед 100 % замовників та підрядних організацій щодо застосування мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23.06.2017 року № 1050, в тому числі в частині підготовки та призначення координаторів з питань охорони праці. Надання звіту про проведену роботу - до 01.07.2020 року; організацію розміщення на сайті Управління Держпраці не менше 3 (трьох) інформацій щодо актуальних питань у сфері безпеки та здоров`я на роботі та залучення не менше 5 засобів масової інформації, інформаційних ресурсів інтернету для її розповсюдження щотижнево - до 01.11.2020 року; популяризацію конкурсу «Охорона праці очима дітей». Збільшити кількість учасників конкурсу на 30% - до 01.03.2020 року; організацію заходів з виховання в майбутньому поколінні знань з питань охорони праці та трудового законодавства в 100 % навчальних закладах області - до 01.06.2020 року; 3) координація, організація, забезпечення проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи з питань, що належать до компетенції Управління. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: розроблення макету інформаційного буклету щодо переваг офіційного працевлаштування та відповідальності за порушення трудового законодавства, який подати на затвердження керівнику - до 01.03.2020 року; розроблення інформаційних листівок щодо запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням, які подати на затвердження керівнику - до 01.03.2020 року; організацію розповсюдження не менше чотирьох інформаційно-роз`яснювальних матеріалів, в тому числі в електронному вигляді серед населення, в засобах масової інформації та інших інформаційних ресурсах з охопленням не менше як 4000 (чотири тисячі) осіб - до 01.11.2020 року. 30.11.2020 року позивачку ознайомлено із «Результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік», відповідно до яких, за кожне із трьох завдань їй виставлено по 0 балів. Наказом Державної служби України з питань праці № 664-к від 09.12.2020 року «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» керівників, перших заступників керівників та заступників керівників територіальних органів Державної служби Країни з питань праці, у якому серед іншого затверджено висновок про негативну оцінку службової діяльності заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_1 11.12.2020 року Державна служба України з питань праці прийняла наказ № 122-кт «Про звільнення ОСОБА_1 », яким відповідно до частини 6 статті 44 Закону України «Про державну службу», наказу Держпраці від 09.12.2020 року № 664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» позивачку звільнено з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», за отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № 889-VIII). Так, відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 889-VIІІ результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, Частиною 2 статті 44 Закону № 889-VIІІ визначено, що оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Відповідно до частини 6 статті 44 Закону № 889-VIІІ у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Підстави, порядок проведення щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців категорії «Б» і «В», а також процедура оскарження його результатів, крім статті 44 Закону № 889-VIІІ, визначаються Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року № 640 (далі - Порядок № 640), а також Методичними рекомендаціями щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затвердженими Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27.11.2017 року № 237 (далі - Методичні рекомендації). Згідно з пункту 4 Порядку № 640 учасниками оцінювання є: державний службовець; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри. Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Відповідно до пункту 5 Порядку № 640 державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок). За правилами пункту 7 Порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Пунктом 9 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Положеннями пункту 10 Порядку № 640 обумовлено, що завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Приписами пункту 12 Порядку № 640 передбачено, що завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Якщо завдання і ключові показники для державного службовця (крім державного секретаря міністерства) неможливо визначити у строки, передбачені цим пунктом, у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, відпусткою або професійним навчанням, вони визначаються протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу, а в разі відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень) - протягом п`яти робочих днів після початку виконання посадових обов`язків. Завдання і ключові показники для таких державних службовців на поточний рік не визначаються, якщо вихід на роботу або початок виконання посадових обов`язків настають у жовтні - грудні цього року. Позивачка у позовній заяві зауважила, що завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік розроблені та затверджені 26.12.2019 року без її участі, хоча пункт 5 Порядку № 640 вказує на те, що державний службовець бере участь у визначенні для нього завдань і ключових показників. Відповідач пояснив цю обставину тим, що позивачка у цей час була тимчасово непрацездатна, а тому ключові показники та завдання позивачки відповідач визначив без її участі. Однак, ці пояснення відповідача не є виправданими, оскільки у пункті 12 Порядку № 640 врегулювано, що, у такому випадку, завдання і ключові показники для державного службовця визначаються протягом п`яти робочих днів після початку виконання посадових обов`язків. Отже, на основі цих обставин, апеляційний суд стверджує, що відповідач порушив порядок визначення завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, не забезпечивши участь позивачки, як державного службовця, у процесі їх визначення. Відповідно до пунктів 33, 34 Порядку № 640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою, згідно з додатком 7, з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами, зокрема, державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій "Б" і "В", - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності). У пунктах 1, 2, 4 Методичних рекомендацій визначено, що завдання і ключові показники доцільно вимірювати в кількісному та/або якісному вираженні, відображаючи кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В". Відповідно до пункту 12 Типового порядку кожному державному службовцю встановлюється від трьох до п`яти завдань на період, що підлягає оцінюванню. При визначенні кількості таких завдань рекомендовано враховувати: зміст, кількість пріоритетних завдань визначених для структурного підрозділу, якому працює державний службовець; обов`язки, права, повноваження, відповідальність, що покладені на державного службовця; період, який працює на відповідній посаді державний службовець; зміст роботи, яку виконує державний службовець, окремі повноваження (функції) можуть бути або ідентичними для декількох державних службовців, або перетинатися. Завдання кожного державного службовця рекомендується пов`язувати із пріоритетами структурного підрозділу та стратегією/пріоритетами діяльності відповідного державного органу. При визначенні ключових показників доцільно використовувати такі рекомендації: для кожного завдання визначається не більше п`яти ключових показників; уникати нагромадження необґрунтовано великої кількості ключових показників, оскільки це може призвести до обтяження (перевантаження) самого процесу моніторингу виконання завдань і оцінювання результатів службової діяльності; при формулюванні ключових показників (їх змісту) користуватись SMART-критеріями (додаток 4). У додатку 4 до Методичних рекомендацій передбачено такі SMART-критерії для формулювання ключових показників: S (specific) - показник має бути конкретним. Формулювання показника має розумітися однозначно та мінімізувати можливість суб`єктивного широкого тлумачення; M (measurable) - показник має піддаватися вимірюванню. Вимір здійснюється в кількісному та/або якісному вираженні. При цьому зазначається бажане (очікуване) значення показника. При використанні кількісного виміру зазначається одиниця виміру; A (attainable) - показник має бути реалістичним та досяжним з точки зору наявності необхідних компетенції та ресурсів (часових, фінансових, людських, інформаційних і т.п.), які наявні в розпорядженні структурного підрозділу; R (relevant) - показник має бути релевантним, тобто відповідати повноваженням (компетенції) державного службовця. Досягнення такого показника має призводити до виконання завдання в цілому. T (time frame) - встановлення граничної (кінцевої) дати (періоду) досягнення показника. Апеляційний суд, дослідивши завдання і ключові показники, які відповідач визначив позивачці, погоджується із судом першої інстанції в тому, що деякі з них є нереалістичні і не досяжні, зокрема, такий як забезпечення щомісячно проведення 300 (трьохсот) інформаційних заходів та охоплення заходами не менше 1000 осіб за місяць. Це пов`язано з тим, що кількість робочих днів у 2020 році становить 251 робочий день, середньомісячна кількість робочих днів 21, тривалість робочого дня 9 годин, тобто, у день припадає проводити 14,2 заходи, або 1,6 заходи в годину. Таким чином, лише виконання цього завдання, забиратиме у позивачки весь робочий час, і унеможливлюватиме виконання інших завдань та посадових обов`язків в цілому. При цьому, на думку апеляційного суду, навіть зосередження усіх зусиль позивачки на виконанні лише цього завдання, повне виконання його є нереалістичним, оскільки проведення інформаційних заходів вимагає підготовки і планування, для яких потрібен значний час, незважаючи на проведення самого заходу, що унеможливлює фізично провести 1,3 заходи в годину. Неможливим було забезпечення і інших ключових показників, зокрема, забезпечення щомісячного проведення інформаційних заходів та охоплення заходами не менше 1000 осіб; забезпечення особистої участі у не менше як 10% заходів; популяризація конкурсу «Охорона праці очима дітей». Протягом 2020 року, через введення у березні 2020 року карантину, пов`язаного із поширенням коронавірусної інфекції, заборонено було проводити масові заходи. Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що відповідач визначив позивачці завдання, які в цілому неможливо виконати. Відповідно до пункту 36 Порядку № 640 визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає. Згідно з пунктом 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше. Відповідно до пункту 39 Порядку № 640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, відповідач не провів оціночної співбесіди з позивачкою та не надав доказів про вжиття заходів щодо її участі в такій співбесіді. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. За приписами пункту 41 Порядку № 640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Пунктами 47, 49 Порядку № 640 передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем. Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. 30.11.2020 року позивачку ознайомлено із «Результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік», відповідно до яких за кожне із трьох завдань оцінено по 0 балів та виставлено середній бал - 0, зроблено висновок про негативну оцінку. При цьому, наведено наступне обґрунтування оцінки: «Завдання щодо запобігання використанню незадекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю, забезпечення підвищення обізнаності та інформування здоров`я на роботі з метою формування культури профілактики та запобігання нещасних випадків і професійних захворювань та координації, організації, і забезпечення проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи з питань що належать до компетенції Управління не виконані». Разом з тим, позивачка стверджує, що вона здійснювала роботи, з метою виконання покладених на неї завдань, зокрема, проводилась інформаційно-роз`яснювальна робота з питань запобігання використанню незадекларованої праці та інших порушень трудового законодавства, проводились консультацій з питань вимог законодавства про працю громадянам та суб`єктам господарювання, забезпечувалось розміщення статей у засобах масової інформації. Однак, при здійсненні моніторингу виконання позивачкою завдань, відповідач не врахував ці твердження позивачки та не надав їм належної оцінки, не конкретизував яку частину роботу позивачка виконала, а яку не виконала, яка саме частина виконаної роботи потребує суттєвого доопрацювання. Натомість, відповідач кожне із трьох завдань оцінив по 0 балів. Слід зазначити, що критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Зокрема, така позиція знайшла своє висвітлення й у рішеннях Європейського суду з прав людини, який зокрема у в п.36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У п.58 рішення в справі «Серявін та інші проти України» Суд зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, при цьому орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Аналогічну позицію Суд виклав і у п.30 рішення в справі «Гірвісаарі проти Фінляндії». Вимоги щодо належного обґрунтування рішення є виправданими, оскільки, убезпечують інших учасників правовідносин від можливої сваволі зі сторони владного органу та є запорукою дотримання принципів юридичної визначеності і верховенства права. Всупереч наведеному, зазначені в результатах виконання завдань негативні оцінки, які покладені в основу висновку, затвердженого наказом відповідача від 09.12.2020 року № 664-к, є не обґрунтовані, містять висловлювання загального змісту. Отже, відповідач допустив порушення процедури оцінювання, застосувавши формальний підхід до визначення завдань, виставлення балів та оцінок. Вказане, на думку апеляційного суду, є підставою для скасування наказу про затвердження висновку щодо результатів службової діяльності позивачки. У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформулював аналогічну правову позицію, де вказав, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку. Зважаючи на те, що наказ про звільнення позивачки відповідач прийняв на основі висновку про результати службової діяльності позивачки, який складений із порушенням процедури проведення оцінювання, то такий наказ необхідно скасувати. Враховуючи наведене, адміністративний позов необхідно задовольнити частково та скасувати оскаржені рішення відповідача. При цьому, суд першої інстанції вірно оцінив вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди, встановивши, що позивачка не довела отримання моральної шкоди від дій відповідача. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційних скарг безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги управління Держпраці в Івано-Франківській області та Державної служби України з питань праці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі № 300/3634/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повний текст постанови складений 19.04.2022 року