Постанова 4852 № 280/95/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/95/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., за участю секретаря судового засідання Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року (головуючий суддя Калашник Ю.В.) у справі № 280/95/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, затверджений наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 № 420-к, в частині виставлення начальнику Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_1 негативної оцінки; визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 № 424-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.04.2021 №183-к «Про внесення змін по наказу Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 424-к»; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області; стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 424-к позивача звільнено з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області відповідно до п.3 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» (отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності). Звільнення позивач вважає протиправним, посилаючись на те, що на етапі визначення результатів виконання завдань відповідачем-1, в тому числі, фактично оцінювались показники діяльності позивача, які не були визначені під час першого етапу оцінювання. Також зазначає, що оцінювання позивача як державного службовця було проведене поза межами встановленого графіку. Позивач був із запізненням ознайомлений відповідачем-1 з результатами оцінювання, у зв`язку з чим був фактично позбавлений можливості повною мірою реалізувати своє право на висловлення зауважень щодо результатів оцінювання, а надіслані позивачем зауваження не були враховані відповідачем-1 під час складання оскаржуваного висновку. Оскаржуваний висновок надійшов на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області лише 09.12.2020, тобто за день до видання наказу про звільнення позивача. Також позивач вважає необґрунтованим виставлення позивачу за виконання завдань № 1, № 2, № 3 по 2 бали, а за виконання завдань № 4 та № 5 - по 3 бали. Крім того, у період, за який здійснювалося оцінювання, жодних дисциплінарних стягнень відповідачем-1 до позивача не застосовувалося і зауважень щодо виконання ним службових обов`язків не висловлювалося. Навпаки, у вказаний період позивачеві було присвоєно вищій (четвертий) ранг державного службовця, а також він неодноразово преміювався відповідачем 1 за успіхи у роботі. Окрім того, наказ про звільнення позивача було видано відповідачем-1 у період його тимчасової непрацездатності, а не після її завершення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 позов задоволено. Суд виходив з необґрунтованості та безпідставності виставлених позивачеві за результатами оцінювання його службової діяльності балів, недоведеності фактів невиконання з боку позивача визначених йому завдань та їх ключових показників, оскільки характеризуючи виконання позивачем завдань, відповідач-1 обмежився загальними фразами про «низький рівень», «формальний підхід», «недостатню деталізацію» тощо, не зазначаючи у чому саме це проявляється і чим підтверджується. Також суд звернув увагу, що відповідач-1 посилається на неможливість зробити висновок щодо виконання позивачем завдань та досягнення ключових показників, зокрема щодо другого, третього, четвертого и п`ятого завдання. При цьому, за виконання завдань № 2 та № 3 відповідачем -1 позивачеві виставлено по 2 бали, що є негативною оцінкою, а за виконання завдань № 4 та № 5, при аналогічному обґрунтуванні, - по 3 бали, тобто позитивну оцінку, що на думку суду, вказують на необґрунтований, невмотивований та формальний підхід до оцінювання позивача з боку відповідача-1. Суд встановив, що наведені у результатах оцінювання службової діяльності позивача у 2020 році обґрунтування виставлених балів є узагальненими, неконкретизованими, не відповідають фактичним обставинам та не містять посилань на відповідні факти і докази, що є порушенням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, необхідність дотримання яких передбачено пунктом 3 Порядку №

640. Також суд дійшов висновку, що обґрунтування виставлених балів за виконання завдань №№ 1-3, які наведені у результатах виконання завдань, критеріям виставлення балу « 2» не відповідають, оскільки не містять жодних вказівок на те, які завдання виконано позивачем з порушенням строку, або із залученням до виконання завдання інших осіб. Посилаючись на те, що виставлений позивачеві середній бал « 2,4» є лише на 0,1 бала меншим за мінімально необхідний для отримання позитивної оцінки бал « 2,5», суд дійшов висновку, що обґрунтування відповідачем-1 негативної оцінки не відповідає Критеріям виставлення балів та принципам проведення оцінювання, встановлених пунктом 3 Порядку №640, оскільки відповідачем не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для подальшого затвердження оскаржуваного позивачем висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби та доказів достовірності даних, які були взяті безпосереднім керівником позивача до уваги. Також судом враховано, що у період, за який здійснювалося оцінювання (2020 рік), жодних дисциплінарних стягнень відповідачем 1 до позивача не застосовувалося і зауважень щодо виконання ним службових обов`язків не висловлювалося. У вказаний період позивачеві було присвоєно вищій (четвертий) ранг державного службовця, а також позивач неодноразово преміювався відповідачем 1 за успіхи у роботі. Зазначена обставина відповідачами не заперечується. Встановивши протиправність висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності позивача, а також те, що наявність такого висновку було єдиною підставою для прийняття наказу про його звільнення, суд дійшов висновку, що наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 №424-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.04.2021 №183-к «Про внесення змін по наказу Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 424-к» також мають бути визнаними протиправними та скасованими. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідач-1 - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зазначає, що оцінювання позивача здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а виставлені бали за результатами виконання завдань є цілком обґрунтованим та такими, що відповідають критеріям оцінювання. Виставлення та затвердження негативної оцінки службової діяльності позивача є суб`єктивною оцінкою досліджених компетентними особами обставин та їх дискреційними повноваженнями. Враховуючи, що позивач за результатами оцінювання службової діяльності у 2020 році отримав оцінку «негативна», Держпродспоживслужбою відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» видано наказ від 10.12.2020 № 424-к «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області. Відповідач-1 звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої статті 87 Закону України «Про державну службу» наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Оскільки у наказі Держпродспоживслужби від 01.04.2021 №183-к «Про внесення змін до наказу Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 424-к» зазначено: «Підстава: листки непрацездатності від 03 грудня 2020 року серія АЛВ № 860063 та від 24 грудня 2020 року серія АЛВ № 860375», звільнення позивача відбулось із дотриманням процедури, встановленої статтями 44, 87 Закону України «Про державну службу», накази Держпродспоживслужби від 10.12.2020 № 424-к, від 01.04.2021 № 183-к прийнято відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач-2 - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області зазначає, що виставлення позивачеві за результатами оцінювання службової діяльності у 2020 році негативної оцінки в повній мірі відповідає результатам службової діяльності позивача і якості виконання ним поставлених завдань з огляду на фактичні, наведені відповідачем-2 в апеляційній скарзі, обставини. Висновки суду першої інстанції відповідач-2 вважає такими, що винесені без надання оцінки обставинам справи, тоді як з матеріалів справи вбачається що позивач нехтував показниками результативності, ефективності та якості виконання поставлених йому завдань, формально підходив до виконання кожного з них. Також відповідач-2 зазначає, що суд першої інстанції під час прийняття спірного рішення помилково взяв до уваги місячне та квартальне преміювання позивача та відсутність дисциплінарних стягнень у останнього, які жодним чином не стосуються результатів щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця. Щодо висновків суду першої інстанції відносно дати звільнення позивача відповідач-2 зазначає, що оскільки на момент видачі наказу про звільнення позивача відповідачу-1 не було відомо, що позивач перебував на лікарняному у період з 03.12.2020 по 30.12.2020, наказом Держпродспоживслужби від 01.04.2021 № 183-к внесені зміни до оскаржуваного наказу № 424-к в частині зміни дати звільнення, яким позивача було звільнено 04 січня 2021 року - у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності. Такі дії відповідача-1 щодо проставлення в наказі дати звільнення позивача саме у період тимчасової непрацездатності відповідають вимогам Закону, є логічними і послідовними, а внесення відповідачем-1 01 квітня 2021 року змін до наказу обумовлено виключно причинно-наслідковим зв`язком між діями позивача щодо строку пред`явлення листка непрацездатності та відповідним наслідком - дата внесення змін до наказу щодо дати звільнення, а саме: перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності - 04 січня 2021 року. В судових засіданнях представники відповідачів підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах. Позивач, його представник проти задоволення апеляційних скарг заперечують, відповідно до поданого письмового відзиву просять залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Також представником позивача подані додаткові пояснення та докази, зокрема, щодо виконання третього завдання в частині створення Консультаційного центру. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 06.01.2017 № 7-к ОСОБА_1 , як переможця конкурсу, з 10 січня 2017 року призначено на посаду начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області. У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII посада начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області відноситься до категорії «Б» посад державної служби. 28.12.2019 т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів позивачу визначено завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2020 рік, а саме: - завдання №1. «Організація ефективної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в області»; - завдання №2. «Забезпечення управління персоналом»; - завдання №3. «Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку»; - завдання №4. «Організація дієвого державного контролю (нагляду) щодо забезпечення повноцінного, безпечного та якісного харчування дітей у закладах освіти Запорізької області»; - завдання №5. «Організація дієвого державного контролю (нагляду) щодо забезпечення епізоотичного благополуччя на території Запорізької області». Із вказаним переліком Завдань позивач, відповідно до особистого підпису, ознайомлений 28.12.2019 (т.1 а.с.21). На підставі наказу Держпродспоживслужби від 28.09.2020 № 291-К «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Держпродспоживслужби» проведено визначення ре зультатів виконання завдань у 2020 року державними службовцями Держпродспоживслужби, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», за підсумками якого ОСОБА_1 виставлена негативна оцінка, що підтверджується висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, затвердженим Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 № 420-к. Згідно вказаному висновку позивачеві за виконання завдань №1, №2, № 3 виставлено по 2 бали, за виконання завдань № 4 та № 5 - по 3 бали, у зв`язку з чим середній бал за оцінювання склав 2,4 бали, що є негативним результатом. Оцінка 2,4 бали обґрунтована таким: формальне відношення до покладених завдань. Низька особиста залученість керівника у виконанні покладених завдань та неспроможність деталізувати теми та напрямки, які стосувались виконання визначених завдань. Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» і «В» направлені відповідачем-1 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області та отримані ним 07.12.2020 ( т.1 а.с.41). Наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 № 420-к направлений на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області разом з супроводжувальним листом від 09.12.2020 № 24.1-6/1/7090, отриманий відповідачем-2 09.12.2020 (т.1 а.с.44). Наказом Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 424-к позивача звільнено з займаної посади відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням позивачем оцінки «негативна» за результатами оцінювання службової діяльності у 2020 році з 11 грудня 2020 року. В подальшому, оскільки позивач перебував на лікарняному у період з 03.12.2020 по 30.12.2020, наказом Держпродспоживслужби від 01.04.2021 № 183-к внесені зміни до наказу від 10 грудня 2020 року № 424-к в частині зміни дати звільнення, а саме: позивача звільнено 04 січня 2021 року - у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, яким згідно відомостей, зазначених у документі про тимчасову непрацездатність, є 30.12.2020. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних висновку та наказів. Підстави, порядок проведення щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця категорії «Б», а також процедура оскарження його результатів, визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» від 23.08.2017 №

640. Відповідно до ст.44 Закону №889-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри (ч.1 ст.44 Закону). Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (ч.2 ст.44 Закону). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення (ч.3 ст.44 Закону). Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (ч.4 ст.44 Закону). За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням (ч.5 ст.44 Закону). У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення) (ч.6 ст.44 Закону). Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (ч.7 ст.44 Закону). Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи (ч. 8 ст.44 Закону). Відповідно до ч.11 ст. 44 Закону № 889-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 23 серпня 2017 року № 640 затвердив Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, дія якого поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В". Метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри. Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Відповідно до пункту 5 Порядку № 640 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний службовець: - бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; - ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; - аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; - ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок). Згідно п.7 Порядку № 640 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції За правилами п.9, 10 Порядку № 640 оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Відповідно до п.33 Порядку № 640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. Відповідно до п.34 Порядку № 640 завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами, зокрема: державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - суб`єктом призначення. За приписами п.36, 37, 38 Порядку № 640 визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає. Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Відповідно до п.39 Порядку № 640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. Відповідно до п.40-1 Порядку № 640 служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями. Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання). Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника. У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб`єкт призначення зазначає своє обґрунтування у формі згідно з додатком 8 та не затверджує висновок з такою оцінкою. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється. За приписами п.41 Порядку № 640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Пунктами 47, 49 Порядку № 640 передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем. Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. Додатком 4 до Порядку № 640 визначено критерії виставлення балів за результатами оцінювання. Зокрема: « 0» балів - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції; « 1» бал - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; « 2» бали - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо); « 3» бали - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки. Відповідно до додатку 8 до Порядку № 640 набрання державним службовцем середнього балу від 3,65 до 4 - є відмінною оцінкою, від 2,5 до 3,64 - позитивною, а від 0 до 2,49 негативною оцінкою. В спірному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивач ні при визначенні завдань, ні протягом 2020 року не звертався за роз`ясненням чи уточненням будь-якого із завдань та його показників, у звітах про виконання завдань позивач звітував про їх виконання, при цьому за своєю суттю кожне із встановлених завдань та ключових показників відповідає посадовій інструкції позивача Суть спору між сторонами фактично полягає у незгоді позивача з оцінюванням результатів його службової діяльності і порушенні процедури звільнення. У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку. Застосовуючи наведену правову позицію до цієї справи, суд апеляційної інстанції вважає необхідним надати правову оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання за критеріями виставлення балів, встановленими Додатком 4 до Порядку №

640. При цьому, відповідність висновку в частині оцінки результатів службової діяльності позивача наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям, може бути надано лише на підставі аналізу дотримання учасниками процедури оцінювання цієї процедури, зокрема на предмет обґрунтованості за встановленими критеріями балів, проставлених безпосереднім керівником державного службовця - позивача у формі щодо результатів виконання останнім завдань. Судом першої інстанції встановлено, що обґрунтування виставлених балів за виконання завдань №№ 1-3, які наведені у результатах виконання завдань, критеріям виставлення балу « 2» не відповідають, оскільки не містять жодних вказівок на те, які завдання виконано позивачем з порушенням строку, або із залученням до виконання завдання інших осіб. З огляду на викладене, а також враховуючи те, що виставлений позивачеві середній бал « 2,4» є лише на 0,1 бала меншим за мінімально необхідний для отримання позитивної оцінки бал« 2,5», суд дійшов висновку, що обґрунтування відповідачем негативної оцінки не відповідає Критеріям виставлення балів та принципам проведення оцінювання, встановлених п.3 Порядку № 640, оскільки відповідачем не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для подальшого затвердження оскаржуваного позивачем висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби та доказів достовірності даних, які були взяті безпосереднім керівником позивача до уваги. З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Щодо завдання, визначеного позивачу у п.1, у результатах оцінювання зазначено, що керівник не належним чином прийняв службові авто у постачальника. Не весь службовий транспорт маркований згідно з наказом; скарги, щодо реєстрації с/г техніки, які не врегульовані. Скарги впливають негативно на імідж служби. Позиція позивача, підтримана судом першої інстанції, полягає в тому, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області у 2020 році купівля транспортних засобів не здійснювалась, у зв`язку з чим ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області або його керівник не могли неналежним чином приймати службові автомобілі, які не закуповувались у постачальників. Стосовно маркування службового транспорту позивач вказує, що в наказі Держпродспоживслужби «Про спеціалізовані транспортні засоби Держпродспоживслужби» від 15.06.2017 № 410, яким затверджені вимоги до спеціалізованих транспортних засобів Держпродспоживслужби, не встановлено обов`язковості маркування транспортних засобів Держпродспоживслужби. Також вимогами відповідного ДСТУ 3829-99 не визначено, якого кольору мають бути контрастувальні смуги на таких транспортних засобах. Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, згідно з вимогами наказу Держпродспоживслужби «Про спеціалізовані транспортні засоби Держпродспоживслужби» від 15.06.2017 № 410 на бокові поверхні кузова автомобіля можуть бути нанесені контрастувальні смуги, шириною від 100 до 250 мм, відповідні емблеми та написи «Держпродспоживслужба», «ветеринарна допомога» та «лабораторія Держпродспоживслужби». Отже, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», позивач мав виконати наказ щодо маркування службового транспорту, а у випадку незрозумілості завдання звернутися до відповідача-1 щодо роз`яснення способу його виконання, втім позивачем цього зроблено не було. Одночасно, відповідач-2 звертає увагу, і позивачем це не спростовано, що частина службового автотранспорту була маркована позивачем, що свідчить про усвідомленість та розуміння змісту поставленого позивачу завдання. Стосовно наявності скарг щодо реєстрації сільськогосподарської техніки позивач зазначив про те що, причиною надходження таких скарг є відсутність відповідного, нормативно визначеного, порядку визначення уповноваженої юридичної особи для присвоєння ідентифікаційного номеру тракторам, самохідним шасі, самохідним сільськогосподарським, дорожньо-будівельним і меліоративним машинам, сільськогосподарській техніці, іншим механізмам. Суд першої інстанції погодився з такими доводами позивача, визнав помилковими твердження відповідача-1 про наявне у Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області право на конкурсних засадах визначати уповноважену юридичну особу, зазначену у пункті 9.8 Порядку роботи, пов`язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22.11.2011 № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1491/20229. За висновком суду першої інстанції Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області фактично позбавлене правової можливості проводити конкурси щодо визначення уповноваженої юридичної особи. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зазначає таке. Відповідно до пункту 14 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, машині без ідентифікаційного номера його присвоєння здійснюється за направленням територіального органу Держпродспоживслужби уповноваженою юридичною особою, визначеною територіальним органом Держпродспоживслужби на конкурсних засадах, з установленням обліково-ідентифікаційної таблички та складенням відповідного акта, один примірник якого видається для реєстрації в територіальному органі Держпродспоживслужби, а другий разом з направленням територіального органу Держпродспоживслужби зберігається в уповноваженої юридичної особи протягом п`яти років. Контроль за додержанням порядку присвоєння ідентифікаційних номерів здійснює Держпродспоживслужба. Відповідно до пункту 9.8 Порядку роботи, пов`язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22.11.2011 № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1491/20229, відповідальною за присвоєння ідентифікаційних номерів машин є уповноважена юридична особа в регіоні, визначена інспекцією на конкурсних засадах. Відповідно до пункту 1.1 цього Порядку під інспекцією в ньому розуміється Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи. Відповідно до ст.3 Положення «Про державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015, основними завданнями Держпродспоживслужби є: реалізація державної політики, зокрема, у сфері реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу. Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 28.12.2016 у вказане Положення внесені зміни, відповідно до яких функції по реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі передані Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Такі функції в регіоні виконує Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області. Відповідно до п.2 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Запорізькій області Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо- будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру. Отже, на Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області покладені повноваження щодо проведення реєстрації сільськогосподарської техніки, при цьому Головне управління має керуватися, зокрема, наведеним вище Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №694 від 08.07.2009, та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №644 від 22.11.2011, яким затверджений Порядок роботи, пов`язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів. Таким чином, за правового регулювання вказаного питання, позивач на конкурсних засадах визначає уповноважену юридичну особу, яка виконує частину покладених на Управління, як орган державної влади, що здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного агропромислового комплексу, повноважень щодо присвоєння ідентифікаційних номерів тракторам, самохідним шасі, тощо, ведення їх обліку. При цьому, повноваження такої юридичної особи виникають на підставі акту - рішення комісії. Посилання позивача на те, що Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №151, не містить норм, які передбачають проведення згаданих вище конкурсів, не є підставою для невиконання одного з основних завдань Держпродспоживслужби, а саме: реалізації державної політики у сфері реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, оскільки певний порядок і відповідні повноваження Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області в повній мірі є нормативно врегульованими і додаткового закріплення в Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області не вимагають. Щодо звернення позивача до відповідача-1 і порушення питання щодо затвердження порядку проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи для присвоєння ідентифікаційних номерів, а також до Запорізької обласної державної адміністрації суд апеляційної інстанції погоджується з відповідачем-2, що такі звернення фактично є формальним обґрунтуванням невиконання поставлених позивачеві завдань і одним із свідчень неможливості якісно організувати роботу Головного управління в регіоні. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що визначена відповідачем-1 оцінка по завданню №1 - 2 бали є цілком обґрунтованою, враховуючи також те, що результатом виконання позивачем цього завдання має бути саме ефективна робота Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області і належне маркування автомобілів та забезпечення реєстрації сільськогосподарської техніки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області, як територіального органу Держпродспоживслужби, саме і забезпечують виконання позивачем першого завдання. Щодо виконання позивачем завдання № 2 і виставлення позивачу 2 балів суд першої інстанції визнав необґрунтованим посилання відповідача-1, що результат стосовно одного з ключових показників виконання завдання № 2 не був досягнутий позивачем в повній мірі, оскільки вакантні посади в Головному управлінні не були заповнені. Як вбачається з матеріалів справи, до завдання № 2 - забезпечення управління персоналом -позивачу визначено такі ключові показники результативності, ефективності та якості виконання завдання, а саме: Забезпечено підвищення престижу головного управління як роботодавця (організовано поширення інформації про конкурси на посади державної служби для потенційних кандидатів на такі посади; у 80 відсотків конкурсів на посади державної служби взято участь не менше трьох кандидатів на одну посаду). Визначено потребу у професійному навчанні державних службовців. Проведено опитування та проаналізовано рівень емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, потреби у професійному розвитку державних службовців головного управління, складено аналітичний звіт та план заходів щодо розв`язання виявлених проблем та задоволення виявлених потреб. Проведено повторне опитування та проаналізовано результативність реалізації плану заходів. Виставлені позивачу за вказане завдання в результаті оцінювання 2 бали обґрунтовуються відповідачем-1 тим, що позивачем проведена недостатня робота щодо проведення анонімного опитування працівників та надано поверхневий аналіз рівня емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, відсутній план щодо вирішення виявлених проблем, робота по добору державних службовців проведена не в достатній мірі, на сайті не в повній мірі висвітлена інформація щодо добору на відкриті посади, відсутня системна робота щодо добору фахівців на державну службу, формальний підхід до опитування щодо державної служби, недостатнє володіння даними щодо проведеного опитування. Позивач у результатах виконання завдань не заперечує, що конкурси і добори на державну службу ним не проводились. Суд першої інстанції визнав прийнятним посилання позивача на те, що наявність в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Запорізькій області окремих вакантних посад обумовлено об`єктивними причинами, зокрема, запровадженням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також укомплектуванням штату Головного управління для належного його функціонування. Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 290 затверджений Порядок призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яким визначений механізм добору на вакантні посади державної служби на період дії карантину. Відповідно до п.2 цього Порядку добір і призначення осіб на вакантні посади державної служби відповідно до цього Порядку здійснюється у виняткових випадках, пов`язаних з необхідністю виконання завдань і функцій державних органів на період дії карантину. При цьому, порядок не визначає коло таких виняткових випадків. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області мало на власний розсуд, виходячи із необхідності виконання завдань і функцій державних органів на період дії карантину, проводити добір і призначення осіб на вакантні посади державної служби, втім, згідно пояснень позивача, зокрема, ситуацій, які б унеможливлювали належне виконання своїх функцій структурними підрозділами, або інших виняткових випадків, не виникало; листів, доручень, вказівок стосовно необхідності заповнення окремих вакансій від відповідача-1 не надходило. В умовах запровадження карантину на всій території України та як наслідок, мораторію на проведення планових заходів державного нагляду (контролю), який діє до цього часу, заповнювати всі вакантні посади контролюючого органу не було доцільним. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідачів про помилковість твердження позивача, що не заповнення вакантних посад за наведених ним обставин не вплинуло на ефективність роботи Головного управління. Позивач не заперечує та не спростовує, що у зв`язку із впровадженням на території України карантину, Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області посилило на території області контроль за дотриманням санітарного законодавства з метою дотримання санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання поширенню на території Запорізького регіону гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. З метою контролю виконання на території Запорізької області підвищилась кратність заходів контролю, зокрема, але не виключно, щодо виконання Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщеннях, на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 09.05.2020 №

16. З метою посилення санітарного контролю, підвищенням кратності заходів контролю та у зв`язку із неукомплектованістю посад по Головному управлінню Держпродспоживслужби в Запорізькій області систематично протягом 2020 року видавались накази про роботу в вихідні дні та позанормовий робочий час (копії містяться в матеріалах справи), що свідчить про недостатню укомплектованість державними службовцями Головного управління та нагальну потребу в кадрах. Отже, враховуючи епідемічну ситуацію в регіоні, та те, що дотримання санітарного та епідемічного благополуччя населення на території Запорізької області є основною функцією Головного управління, покладене на позивача завдання забезпечення управління персоналом є одним із найважливіших, проте, як встановлено судом першої інстанції і не заперечується позивачем, зазначене завдання не виконано. Крім того, суд звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 290, якою затверджено Порядок призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набрала чинності 23.04.2020, тому в період з 01.01.2020 по 22.04.2020 позивачем без будь-яких обґрунтувань не оголошувався добір на вакантні посади державної служби Головного управління. Зазначене вище в сукупності свідчить про правомірність рішення відповідача-1 відносно оцінки позивача, висновки суду першої інстанції є помилковими, не відповідають встановленим обставинам справи. Щодо оцінювання завдання № 3, позивачу необхідно було створити дієві системи консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку. До вказаного завдання позивачу визначено три ключові показники результативності, ефективності та якості виконання завдання, а саме: Проведено інформаційну компанію щодо законодавства у сферах діяльності Держпродспоживслужби та її територіальних органів. Створено та забезпечено функціонування на базі головного управління консультаційного центру захисту споживачів. Проведено наради, семінари, засідання за круглим столом щодо обговорення проблемних питань у сфері діяльності Держпродспоживслужби та шляхів їх вирішення. За вказане завдання позивачу в результаті оцінювання виставлено 2 бали, які обґрунтовуються тим, що позивачем надано поверхневі пояснення щодо ефективності роботи консультаційного центру, формальний підхід до виконання вказаного завдання та відсутність компетентного пояснення процесу, недостатній рівень участі в нарадах з органами місцевої влади, недостатній рівень інформованості споживачів через використання цифрових каналів комунікації. Відповідачі зазначають, що консультаційний центр захисту споживачів на базі Головного управління фактично не створено, відповідальних осіб не визначено, відповідного наказу позивача щодо виконання зазначеного завдання матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять доказів організації та проведення позивачем інформаційної компанії щодо законодавства у сферах діяльності Держпродспоживслужби та її територіальних органів. За поясненням позивача та поданими ним суду апеляційної інстанції доказами вбачається прийняття позивачем відповідного наказу про створення Консультаційного центр захисту споживачів і визначення його персонального складу. Разом з тим, інших доказів на спростування встановлених відповідачем-1 в результаті оцінювання завдання № 3 обставин і підтвердження наведених позивачем фактів щодо повноцінного функціонування Консультаційного центру з питань захисту прав споживачів позивачем ані відповідачу-1, ані суду не надано. Зокрема, розпорядчі документи щодо організації роботи Консультаційного центру та документи, створені центром в процесі його діяльності (наприклад, реєстрація відвідувачів, проблемні питання, відповіді, інформаційні бюлетені тощо) в матеріалах справи відсутні, тому суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок відповідача-1 про неможливість оцінити результат виконання цього показника без конкретної, ґрунтовної інформації. При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідачів, що оскільки дотримання законодавства про захист прав споживачів є одним із ключових у роботі Держпродспоживслужби та його територіальних органів, виконання даного ключового показника передбачало певну відповідальність та повинно було виконуватися ефективно та якісно. Стосовно інших результатів виконання даного завдання та його ключових показників, з поданої позивачем інформації, можна дійти висновку, що участь керівника в нарадах, семінарах, зокрема, і з органами місцевої влади була на недостатньому рівні. Виходячи з наведеного, є помилковим висновок суду першої інстанції, що результат виконання завдання № 3 не відповідає критеріям виставлення балу

2. Щодо інших завдань №4, № 5, з матеріалів справи вбачається, що вони не є підставою оскарження позивачем, докази необґрунтованого виставлення балів за результатами їх оцінювання позивачем не визначені, в матеріалах справи відсутні. Суд апеляційної інстанції вважає, що в спірному випадку відповідачем-1 проведено оцінювання результатів службової діяльності з дотриманням вимог ст. 44 Закону України «Про державну службу України», наведеного вище Порядку № 640 у строки та у відповідності до визначеної законодавством України процедури, порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності та затвердження результатів такого оцінювання. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відсутність у позивача протягом 2020 року дисциплінарних стягнень і зауважень щодо виконання ним службових обов`язків, на що звернув увагу суд першої інстанції, ніяким чином не впливає на результат щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця. З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції, що вказана у висновку негативна оцінка із виставленням середнього балу за оцінювання 2,4 бали, що є негативним результатом, жодним чином необґрунтована окремо по кожному завданню, як станом на час складання оскаржуваного висновку, так і станом на час розгляду справи, тому є помилковим висновок суду першої інстанції про протиправність висновку, затвердженого наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 № 420-к. Щодо висновків суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних наказів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 № 424-к «Про звільнення ОСОБА_1 », від 01.04.2021 №183-к «Про внесення змін по наказу Держпродспоживслужби від 10 грудня 2020 року № 424-к» суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Отже, встановлені судом у цій справі обставини свідчать про наявність у відповідача законних підстав для звільнення позивача на підставі наведеної вище правової норми з огляду на затверджений в установленому порядку наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 № 420-к висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році. При цьому факт оскарження державним службовцем висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до наведених вище та інших правових норм, що регулюють спірні правовідносини, ніяким чином не впливає на застосування правових наслідків у вигляді припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення на підставі п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу». Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Водночас, відповідно до ч.5 ст.87 Закону України «Про державну службу» наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. В спірному випадку судом встановлено, що наказом Держпродспоживслужби від 10.12.2020 № 424-к позивача звільнено з посади з 11 грудня 2020 року. Втім, враховуючи, що позивач перебував на лікарняному у період з 03.12.2020 по 30.12.2020, що підтверджено листками непрацездатності від 03 грудня 2020 року серія АЛВ № 860063 та від 24 грудня 2020 року серія АЛВ № 860375, внесення змін наказом Держпродспоживслужби від 01.04.2021 № 183-к зміни до наказу № 424-к в частині дати звільнення, а саме: звільнення позивача 04 січня 2021 року - у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, яким згідно відомостей, зазначених у документі про тимчасову непрацездатність, є 30.12.2020, є цілком правомірним та обґрунтованим. Підстави для визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 № 424-к «Про звільнення ОСОБА_1 » з урахуванням внесених до нього наказом від 01.04.2021 №183-к змін відсутні. Виходячи з вищенаведеного, висновки суду першої інстанції про задоволення позову є такими, що не відповідають нормам матеріального прав та фактичним обставинам справи, що відповідно до ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 280/95/21 скасувати, ухвалити нове рішення. В позові відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко