Постанова 4855 № 320/425/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/425/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., за участі представника позивача Власенка С.П., представника відповідача Євтушика В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування висновку, наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу В С Т А Н О В И В : Історія справи. 12.01.2021 до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якому, з урахуванням заяви про уточнення предмету позову від 24.02.2021 (т.3 а.с.228), просить суд: - визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, який затверджено наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 №420-к, у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 №420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби" у частині затвердження оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 у 2020 році; - визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 "; - визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.02.2021 №96-к "Про внесення змін до наказу від 10.12.2020 року №422-к"; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 11.12.2020 року; - стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, який у період з 11.12.2020 по 06.01.2021 становить 29257,12 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звільнення позивачки з посади, на підставі п.3 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», відбулося з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки оцінювання результатів її службової діяльності проводилось з порушенням положень Закону України "Про державну службу" (надалі - Закон № 889) та Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», «Б, «В», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 (надалі - Порядок № 640). Зокрема позивачка зазначила, що співбесіда та оцінювання результатів її службової діяльності здійснювалося сторонніми особами, яких голова Держпродспоживслужби Магалецька В.В. представила, як своїх позаштатних радників, а сама голова Держпродспоживслужби участі у співбесіді і у оцінюванні не приймала, всі поставлені завдання та ключові показники на 2020 рік позивачем були виконані. Окремо позивачка наголосила, що протягом усього 2020 року за підсумками роботи їй щомісяця виплачувалися премії за роботу та надбавки за інтенсивність праці, що свідчить про належне виконання нею службових обов`язків, в тому числі і вже після оцінювання. Позивачка вважає, що оцінювання її діяльності відбулося формально, упереджено, з численними порушеннями Порядку № 640, внаслідок чого, отриманий нею негативний бал за результатами оцінювання є необ`єктивним. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, який затверджено наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 №420-к, у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 №420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби" у частині затвердження оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 у 2020 році; визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 "; визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.02.2021 №96-к "Про внесення змін до наказу від 10.12.2020 року №422-к"; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 29.12.2020 року; стягнуто з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 115716,01 грн., з якого підлягають відрахуванню обов`язкові податки та збори і допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 29.12.2020 року та в частині стягнення з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, з вирахуванням обов`язкових податків та зборів (т.4 а.с.5). Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції детально проаналізував виконання позивачкою всіх п`яти завдань і ключових показників, отримані нею бали та висновки відповідача, на підставі чого дійшов висновку, що позивачкою всі завдання та ключові показники виконано у повному обсязі та належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Судом першої інстанції наголошено, що обґрунтування відповідачем негативної оцінки не відповідає Критеріям виставлення балів та принципам проведення оцінювання, встановлених пунктом 3 Порядку №640, оскільки відповідачем не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для подальшого затвердження оскаржуваного позивачем висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби та доказів достовірності даних, які були взяті безпосереднім керівником позивача до уваги. Таким чином, зазначає суд першої інстанції, у суду відсутні підстави вважати виставлену безпосереднім керівником позивача "негативну" оцінку за середнім балом "2,4" в розумінні Критеріїв виставлення балів. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України в№3-р(І)/2019 від 05.06.2019 суд вказав, що відповідачем не дотримано порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача, та оцінка, яка виставлена за виконання позивачем завдань не відповідає обґрунтуванню Критеріїв виставлення балів, визначених Порядком №640, висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 за 2020 рік, не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Окремо суд першої інстанції зазначив, що звільнення позивачки з посади керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади здійснено без погодження з Міністром, що є порушенням п.11 Положення про Держпродспоживслужбу та п.8 ч.2 ст. 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Щодо решти позовних вимог суд першої інстанції їх задовольнив виходячи з того, що вони є похідними позовними вимогами від основних позовних вимог. Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду, якою просить його скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі (т.4 а.с.53). Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законодавством, оскільки позивачка за результатами щорічного оцінювання службової діяльності отримана негативну оцінку, що стало підставою для прийняття наказу про її звільнення на підставі п.3 ч.1 ст.87 Закону № 889, і тому не потребує погодження з профільним Міністром. Окремо апелянт наголосив, що факт преміювання позивачки протягом року не свідчить про успішне проходження позивачкою оцінювання її службової діяльності. Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила про правильність висновків суду першої інстанції і про залишення апеляційної скарги без задоволення (т.4 а.с.127). У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Обставини встановлені судом. Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.06.2017 №371-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 27.06.2017. Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.04.2019 №266-к ОСОБА_1 присвоєно п`ятий ранг державного службовця в межах посад категорії "Б". 28.12.2019 т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визначено ОСОБА_1 завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", на 2020 рік: 1) Організація ефективності роботи Головного управління Держпродспожив служби в Київській області, яке містить 3 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Перше Завдання); 2) Забезпечення управління персоналом, яке містить 4 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Друге Завдання); 3) Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку, яке містить 4 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Третє Завдання); 4) Забезпечити розробку методичних рекомендацій та провести семінари-навчання щодо постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи управління безпечності харчових продуктів системи НАССР, яке містить 2 ключових показники результативності, ефективності та якості (далі також - Четверте Завдання); 5) Організація та контроль за проведенням атестації спеціалістів ветеринарної медицини державних установ Київської області, яке містить 1 ключовий показник результативності, ефективності та якості (далі також - П`яте Завдання). Позивачем складено інформацію про виконання плану роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на 2020 рік станом на 01.10.2020 та моніторинг виконання завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області станом на 01.04.2020, на 01.07.2020. Також, позивачем складено звіт щодо результатів виконання завдань начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 . Відповідно до Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2020 рік відносно ОСОБА_1 , останній виставлено середній бал "2,4". 09.12.2020 наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №420-к затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, відповідно до пункту 9 якого ОСОБА_1 виставлено оцінку "негативну". Керуючись Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, відповідно до частини шостої статті 44 Закону України "Про державну службу", на підставі наказу Держпродспоживслужби від 09.12.2020 №420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби", наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 " звільнено 11 грудня 2020 року ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області у зв`язку з отриманням нею негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.02.2021 №96-к "Про внесення змін до наказу від 10 грудня 2020 року №422-к" внесено зміни до наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10 грудня 2020 року №422-к "Про звільнення ОСОБА_1 " слова і цифри "11 грудня 2020 року" замінити словами "в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність". Вважаючи висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 за 2020 рік та наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду. Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. При цьому, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Статтями 2, 5-1 КЗпП України передбачено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення. Підстави, порядок проведення щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця категорії «Б», а також процедура оскарження його результатів, визначаються ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII (далі - Закон №889), постановою КМУ «Про затвердження Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» від 23.08.2017р. №640 (далі - Типовий порядок №640), Методичними рекомендаціями «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27.11.2017р. №237 (далі - Методичні рекомендації №237). Порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби визначено ЗУ "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015р. (далі по тексту - Закон №889-VIII), яким урегульовано відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, та визначено правовий статус державного службовця (ч.1 ст.3, ч.2 ст.5 Закону №889-VIII). Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. За приписами положень чч.1-7 ст.44 Закону №889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону №889 та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення) (Частина шоста статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом №117-IX від 19.09.2019). Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному ст.11 Закону №889-VIII. На виконання приписів ст.44 Закону №889-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017р. за №640 затверджений Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі Порядок №640). Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А»; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; суб`єкт призначення; служба управління персоналом. Державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок). Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань. Для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається: список державних службовців; строк визначення результатів виконання завдань; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби). Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року. Відповідно до п.п. 33, 35, 36 Типового порядку №640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. Також, у відповідності до п.п.1-4 р.ІV Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 27.11.2017р. №237 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), безпосередньому керівнику державного службовця рекомендується забезпечити систематичний моніторинг стану виконання завдань і досягнення ключових показників. З цією метою кожному керівнику структурного підрозділу та відповідно керівнику державної служби доцільно розробити систему моніторингу, яка б включала збір, аналіз і використання даних/інформації про стан досягнення ключових показників кожного державного службовця, який перебуває у підпорядкуванні. При цьому варто врахувати, що моніторинг забезпечує відслідковування прогресу у виконанні завдань (наскільки державний службовець просувається у досягненні ключових показників), на відміну від оцінювання, яке визначає наскільки результат вже досягнуто і завдання виконано відповідно до запланованого. Дані моніторингу можуть бути підставою для коригування, уточнення ключових показників та/або завдань державного службовця. Підставою для коригування, уточнення можуть бути зовнішні обставини, фактори (внесення змін до стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, положення про відповідний державний орган), які унеможливлюють не залежно від зусиль, можливості державного службовця досягти запланованого. Разом з тим низька виконавська дисципліна, невміння державного службовця не можуть бути підставами для корегування, уточнення завдань, ключових показників. Результати моніторингу не рекомендується розглядати як результати оцінювання і, таким чином, бути використаними для застосування дисциплінарних стягнень. Вони, в першу чергу, можуть розглядатись як засіб виявлення незадовільного стану, прогалин, відставання у часі для подальшого ухвалення рішень щодо виправлення поточного стану. Безпосередньому керівнику та у відповідних випадках керівнику державної служби рекомендується щоквартально проводити бесіду з державним службовцем, який перебуває у його підпорядкуванні, з метою з`ясування стану виконання завдань і досягнення ключових показників, причин відставання або незадовільного стану досягнення ключових показників. Згідно п.п.37-40 Типового порядку №640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником. Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу. Згідно р.ІІІ Методичних рекомендацій щодо визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», та затвердження висновку, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29.08.2018р. №208-18 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 24.09.2019р. №177-19) досягнуті результати рекомендується зазначати чітко, коротко та по суті, обґрунтовуючи кожен окремо визначений ключовий показник. Державному службовцю рекомендується самостійно визначитися щодо необхідності підготовки та подання безпосередньому керівнику письмового звіту або лише надання усних пояснень під час оціночної співбесіди. Державному службовцю, який має невиконані завдання та/або ключові показники, рекомендується підготувати письмовий звіт, в якому обґрунтувати причини невиконання завдань і/або ключових показників, причини порушення строків їх виконання, а також дати загальну оцінку якості виконання завдань та досягнення результатів. У такому звіті державному службовцю рекомендується зазначити інформацію про додаткові ініціативи (за наявності) у ході виконання завдань, наприклад, пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. При наданні усних пояснень державному службовцю рекомендується зосередити увагу на питаннях, які не висвітлено у поданих ним формі щодо результатів виконання завдань та письмовому звіті (у разі його подання). Безпосередньому керівнику перед оціночною співбесідою рекомендується передивитися визначені державному службовцю завдання і ключові показники на звітний період та результати моніторингу виконання цих завдань протягом звітного періоду (за наявності) з метою виявлення завдань, що не могли бути виконані через обставини, які об`єктивно унеможливили їх виконання і на які державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдань. Якщо державним службовцем не подано письмового звіту, а заповнена форма щодо результатів виконання завдань в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання не підтверджує факт виконання завдання, безпосередньому керівнику рекомендується при підготовці до оціночної співбесіди підготувати перелік запитань для уточнення інформації щодо фактичного стану виконання завдань і ключових показників і підстав, що зумовили їх невиконання (згідно з додатком). Додатком 4 до Порядку встановлено Критерії виставлення балів, зокрема: - "не підлягає оцінюванню" - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень); - бал "0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції; - бал "1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; - бал "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізів нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо); - бал "3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки; - бал "4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Індивідуальну програму професійного розвитку виконано. Відповідно до пунктів 47, 48 та 49 Порядку № 640 у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем. Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу". У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу. Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. Відповідно до ч.1 ст.87 Закону №889-VIII, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу; встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Надаючи правову оцінку висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача, який обіймав посаду державної служби категорії "Б" або "В" у 2020р., колегія суддів приходить до висновку про наявність у вказаному документі належного мотивування та обґрунтування виставлення балів, що свідчить про об`єктивність оцінювання службової діяльності позивача. В основу критеріїв оцінки результатів виконання завдань покладено чіткі очікувані (на початку року) показники досягнення результатів роботи відповідно до стратегічних цілей державної установи та працівника. При аналізі результативності праці враховано реальне навантаження на працівника, фактори, які впливають на виконання покладених на службовця функцій, компетентність та виконавська дисципліна, а також відповідальність за управління людськими ресурсами, аналітичні навички, тощо. Такий висновок слідує із змісту обґрунтувань оцінювання. Суб`єкт оцінювання конкретизував підстави для застосування тієї чи іншої оцінки, навів смислові значення, на обґрунтування свого рішення (які саме завдання не виконано, в чому полягало невиконання, неналежне виконання, неповне виконання, неякісне виконання, в чому вони проявилися). Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України №108/95-ВР «Про оплату праці» від 24.03.1995 (із змінами і доповненнями), порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, підпунктом «з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (надалі - Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу. Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Відповідно до пункту 5 цього Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Висновки суду апеляційної інстанції. Приймаючи рішення у цій справі суд першої інстанції зробив висновок, що детально проаналізувавши виконання позивачкою всіх п`яти завдань і ключових показників, отримані нею бали та висновки відповідача, дійшов висновку, що позивачкою всі завдання та ключові показники виконано у повному обсязі та належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Крім того, судом першої інстанції зроблено висновок, що отримані позивачкою негативні оцінки не відповідає Критеріям виставлення балів та принципам проведення оцінювання, встановлених пунктом 3 Порядку №640. Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується і зазначає наступне. Приписами п.38 Типового порядку зазначено, що перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В , за відповідний рік у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. За правилами п.39 Типового порядку оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційними повноваженням керівника, а суд першої інстанції перебрав на себе ці повноваження, що є помилковим і недопустимим. Колегія суддів наголошує, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів, та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Типового Порядку №640. Щодо висновків суду першої інстанції про звільнення позивачки з посади керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади здійснено без погодження з Міністром, що є порушенням п.11 Положення про Держпродспоживслужбу та п.8 ч.2 ст. 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (надалі - Закон № 3166), колегія суддів зазначає наступне. Так, стаття 18 Закону № 3166 визначає повноваження міністра у відносинах з центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується через міністра Частиною 2 цієї статті передбачені повноваження Міністра, в тому числі погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади. Проте, ч.1 ст.87 Закону №889-VIII, визначений вичерпний перелік безумовних підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, в тому числі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до змісту якої не передбачено необхідності отримання згоди на звільнення державного службовця, який не пройшов оцінювання від профільного Міністра. Посилання позивача і суду на вказне порушення процедури, колегія суддів вважає не доцільним і нелогічним, оскільки сама по собі згода чи не згода не може впливати на звільнення державного службовця, який не пройшов щорічне оцінювання, і має бути звільненний як особа, яка не може займата таку посаду. Щодо решти позовних вимог в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає, що вони є похідними від основної позовної вимоги, яка визнана судом апеляційної інстанції як необгрунтована, внаслідок чого задоволенню не підлягають. Щодо всіх інших доводів позивача, які фактично зводяться до незгоди з отриманими балами, колегія суддів наголошує, суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів, та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Типового Порядку №640. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, доводи апелянта заслуговують уваги, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення. Повний текст постанови виготовлено 18.06.2021. Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 317, 321. 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 р.- задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування висновку, наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування висновку, наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В.Губська О.В. Епель