Постанова 4856 № 120/656/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/656/20-а Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О. Суддя-доповідач: Франовська К.С. 12 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування висновку та наказу, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив : -визнати протиправними дії виконуючого обов`язки Голови Державної фіскальної служби України Гутенка Д.В. щодо оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 у 2019 році; -визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" у 2019 році, затвердженого наказом ДФС України від 18.12.2019 №2054-о "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році", в частині оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України Поїзда В.П. ; -визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 18.12.2019 №2054-о "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році", в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України Поїзда В.П. ; -визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 21.12.2019 №2096-о "Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 "; -поновити його на посаді директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.2020 за клопотанням представника позивача адміністративний позов ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки Голови Державної фіскальної служби України Гутенка Дениса Вікторовича в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій виконуючого обов`язки Голови Державної фіскальної служби України Гутенка Д.В. щодо оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 у 2019 році,- залишено без розгляду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2019 році, затверджений наказом ДФС України від 18.12.2019 № 2054-о «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році» в частині оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 18.12.2019 № 2054-о «Про затвердження Висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році» в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 21.12.2019 № 2096-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади Поїзда В.П.». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України з 10.02.2020 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 4204 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДФС України подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оцінювання службової діяльності позивача проведено у відповідності до чинного законодавства. Відповідно до висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДФС, які займають посади державної служби категорії Б у 2019 році, затвердженого наказом ДФС від 18.12.2019 № 2054-О Про затвердження Висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорій Б і В, у 2019 році, директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 отримав негативну оцінку. Згідно з ч. 6 ст. 44 ЗУ Про державну службу, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, такий держаний службовець звільняється із служби, відповідно до п.3 ч. 1 ст.87 цього ж Закону. Оскільки отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, наказом ДФС України від 21.12.2019 №2096-о, з урахуванням наказу ДФС України від 10.02.2020 №100-о , припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році 10 лютого 2020 року. На думку скаржника, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи внаслідок чого ухвалив рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу зазначив про необґрунтованість апеляційної скарги відповідача, оскільки ним усупереч положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 650 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців" та Закону України "Про державну службу" проведено оцінювання щодо державного службовця, який виконує обов`язки на займаній посаді менше трьох місяців та відповідачем не проводився моніторинг виконання позивачем визначених йому завдань і ключових показників. Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України та статті 230 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання. Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Як встановлено судом, в рамках щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців, 27.12.2018 року виконуючим обов`язки голови ДФС України погоджено завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який обіймав посаду державної служби категорії «Б»,- директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України Поїзда В.П., з строком виконання до 30.09.2019 року, згідно якого затверджено такі завдання: 1.організація та контроль за діяльністю Департаменту по виконанню покладених завдань; 2. проведення нарад з працівниками Департаменту та підвідомчими структурними підрозділами територіальних органів ДФС; 3. організація проведення заходів, у тому числі спеціальних операцій із запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, культурних цінностей, зброї та боєприпасів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин, та інших предметів правопорушень; 4. розгляд звернень суб`єктів господарювання на дії посадових осіб органів доходів і зборів при виявленні та документуванні митних правопорушень, скарг фізичних осіб на постанови в справах про порушення митних правил; 5. організація здійснення міжнародної взаємодії з митними, правоохоронними органами іноземних держав та міжнародними організаціями з метою запобігання, виявлення та розслідування фактів порушення законодавства України з питань державної митної справи та координація роботи митниць у вказаній сфері. Ключовими показниками результативності, ефективності та якості виконання цих завдань відповідно є: 1.затверджено плани роботи Департаменту та підготовлено звіти про їх виконання 2.проведено наради, підготовлено протоколи нарад 3.підготовлено аналітично-статистичні матеріали про результати проведення заходів та надано керівництву ДФС 4.підготовлено листи-відповіді 5.підготовлено узагальнюючі матеріали про результати взаємодії Завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості доведені до позивача 27.12.2018. Відповідно до ст. 44 Закону України Про державну службу, Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2017 р. № 640, Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ДФС, її територіальних органів та спеціалізованих департаментів ДФС, затвердженого наказом ДФС від 12.12.2017 р. № 840, в грудні 2019 року щодо позивача проведено оцінювання результатів виконання завдань. За підсумками, заповнена форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б», за 2019 рік» з обґрунтуванням, яке є додатком, і виставлено бали у значенні від "0" до "4". Як встановлено, результати виконання позивачем завдань оцінені наступним чином : -за виконання завдань № 1,2,3 виставлено по одному балу, -за №4- 2, за № 3-

3. У підсумку, середній бал визначено в 1,6(1+1+1+2+3=8:5=1,6) Оцінка результатів виконання позивачем завдань обґрунтована наступним чином : 1.завдання №1 виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання. Структурним підрозділом в строк не виконано 138 контрольних завдань, з яких 53 під керівництвом ОСОБА_1 , які не виконані і на день проведення оцінювання. 2.завдання №2 виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання. Згідно з "результатами" проведено 1 або 2 наради. Зважаючи на незадовільне виконання контрольних завдань та неналежну організацію роботи структурного підрозділу, кількість проведених нарад за 9 місяців явно замало. 3.завдання №3 не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції. Згідно інформації Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції, щодо працівників департаменту організації протидії корупції митним правопорушенням та міжнародної взаємодії відкрито кримінальне провадження за ч.3 ст.365 КК України. 4.завдання №4 виконано, але з порушенням строку виконання. Структурним підрозділом на 41 звернення надано відповідь з порушенням строків, визначених законодавством, з яких 19 відповідей під керівництвом ОСОБА_1 5.завдання №5 виконано своєчасно, результат повною мірою можливо використати в роботі. Відповідно до висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії Б у 2019 році, затвердженого наказом ДФС від 18.12.2019 р. № 2054-о Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії Б і В, у 2019 році, позивач отримав негативну оцінку ( від 0 до 2,49),- 1,6. Внаслідок отримання позивачем негативної оцінки за результатами проведеного щорічного оцінювання, згідно частини 6 статті 44 та підставі пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України ", "Про державну службу", наказом ДФС України від 21.12.2019 р. № 2096-о припинено державну службу ОСОБА_1 та звільнено його з посади директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України. Не погоджуючись із результатами проведеного щорічного оцінювання, вважаючи дії та рішення відповідача необґрунтованими, протиправними та такими, що не відповідають вимогам Конституції України, Закону України "Про державну службу", Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду. Підставами звернення до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив наступні : -на момент проведення оцінювання результатів його службової діяльності були відсутні підстави для проведення такого оцінювання, оскільки на займаній посаді з визначеними йому завданнями у звітному році він працював менше трьох місяців ( відрядження, відпустка, тимчасова непрацездатність), а отже, відповідно до п. 14 Порядку 640 оцінювання результатів виконання завдань щодо нього не повинно було проводитись; -абзацом 2 п. 35 Порядку 640 передбачено, що особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання. Однак, безпосереднім керівником в.о. Голови ДФС України не забезпечено систематичний моніторинг виконання завдань позивачем; -відсутність доказів правомірності висновку та належних обгрунтувань результатів оцінювання службової діяльності, що зумовлює протиправність висновку та наказу ДФС №2054-о в частині затвердження висновків, а відтак, і наказу про припинення державної служби та звільнення. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, затвердженого наказом від 18.12.2019 №2054-о та наказу від 21.12.2019 №2096-о "Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 ". До такого висновку суд дійшов враховуючи те, що згідно наказів ДФС України позивач протягом 2019 року неодноразово відряджався у зв`язку з службовою необхідністю до Черкаської та Закарпатської митниці ДФС, де виконував службові обов`язки за іншою посадою, певний період у році перебував у відпустках та мав тимчасову непрацездатність. Наведені фактичні обставини, на думку суду, могли істотно вплинути на можливість виконання позивачем завдань і ключових показників за посадою директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби, що погоджені відповідачем 27.12.2018 року. Суд виходив з того, що відповідачем не спростовано і твердження позивача , що особою, якою визначено позивачу завдання та ключові показники ( в.о. Голови ДФС України), не проводився моніторинг їх виконання, як це передбачено п. 35 Порядку №640, а відповідно і не здійснювалось їх корегування з урахуванням постійних та тривалих відряджень позивача. За висновками суду, обґрунтування оцінювання, здійснене відповідачем, не відповідає обґрунтуванню Критеріїв виставлення балів, що визначені в додатку 4 до Порядку №640. Більш того, бали, виставленні за завдання в обґрунтуванні, не відповідають балам, виставленим в результатах виконання завдань, а саме щодо завдання №3 (0 та 1 бали відповідно ). Також є різним середній бал у результатах виконання завдань та обґрунтуванні ( 1,6 та 1,4 відповідно ). Таким чином суд констатував, що відповідачем не було дотримано порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача, оцінка, яка виставлена за виконання позивачем завдань, не відповідає обґрунтуванню Критеріїв виставлення балів, визначених Порядком, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про те, що в спірних правовідносинах відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржувані рішення відповідача не відповідають критеріям правомірності, встановленим в ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, вважає їх помилковими, з огляду на наступне. Порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби визначено Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі по тексту - Закон № 889-VIII), яким урегульовано відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, та визначено правовий статус державного службовця (ч.1 ст.3, ч.2 ст.5 Закону № 889-VIII). Відповідно до ч.2 ст.1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. За приписами положень чч.1-7 ст. 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону № 889 та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення) (Частина шоста статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 117-IX від 19.09.2019). Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону № 889-VIII. На виконання приписів ст. 44 Закону №889-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 за №640 затверджений Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі Порядок №640). Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А»; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; суб`єкт призначення; служба управління персоналом. Державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок). Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань. Для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається: список державних службовців; строк визначення результатів виконання завдань; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби). Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року. Відповідно до п.п. 33, 35, 36 Типового порядку № 640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. Особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання. Також, у відповідності до п.п. 1-4 р. ІV Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 27.11.2017 року № 237 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), безпосередньому керівнику державного службовця рекомендується забезпечити систематичний моніторинг стану виконання завдань і досягнення ключових показників. З цією метою кожному керівнику структурного підрозділу та відповідно керівнику державної служби доцільно розробити систему моніторингу, яка б включала збір, аналіз і використання даних/інформації про стан досягнення ключових показників кожного державного службовця, який перебуває у підпорядкуванні. При цьому варто врахувати, що моніторинг забезпечує відслідковування прогресу у виконанні завдань (наскільки державний службовець просувається у досягненні ключових показників), на відміну від оцінювання, яке визначає наскільки результат вже досягнуто і завдання виконано відповідно до запланованого. Дані моніторингу можуть бути підставою для коригування, уточнення ключових показників та/або завдань державного службовця. Підставою для коригування, уточнення можуть бути зовнішні обставини, фактори (внесення змін до стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, положення про відповідний державний орган), які унеможливлюють не залежно від зусиль, можливості державного службовця досягти запланованого. Разом з тим низька виконавська дисципліна, невміння державного службовця не можуть бути підставами для корегування, уточнення завдань, ключових показників. Результати моніторингу не рекомендується розглядати як результати оцінювання і, таким чином, бути використаними для застосування дисциплінарних стягнень. Вони, в першу чергу, можуть розглядатись як засіб виявлення незадовільного стану, прогалин, відставання у часі для подальшого ухвалення рішень щодо виправлення поточного стану. Безпосередньому керівнику та у відповідних випадках керівнику державної служби рекомендується щоквартально проводити бесіду з державним службовцем, який перебуває у його підпорядкуванні, з метою з`ясування стану виконання завдань і досягнення ключових показників, причин відставання або незадовільного стану досягнення ключових показників. Згідно п.п. 37-40 Типового порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником. Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу. Згідно р. ІІІ Методичних рекомендацій щодо визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», та затвердження висновку, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29.08.2018 року № 208-18 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 24.09.2019 року № 177-19) досягнуті результати рекомендується зазначати чітко, коротко та по суті, обґрунтовуючи кожен окремо визначений ключовий показник. Державному службовцю рекомендується самостійно визначитися щодо необхідності підготовки та подання безпосередньому керівнику письмового звіту або лише надання усних пояснень під час оціночної співбесіди. Державному службовцю, який має невиконані завдання та/або ключові показники, рекомендується підготувати письмовий звіт, в якому обґрунтувати причини невиконання завдань і/або ключових показників, причини порушення строків їх виконання, а також дати загальну оцінку якості виконання завдань та досягнення результатів. У такому звіті державному службовцю рекомендується зазначити інформацію про додаткові ініціативи (за наявності) у ході виконання завдань, наприклад, пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. При наданні усних пояснень державному службовцю рекомендується зосередити увагу на питаннях, які не висвітлено у поданих ним формі щодо результатів виконання завдань та письмовому звіті (у разі його подання). Безпосередньому керівнику перед оціночною співбесідою рекомендується передивитися визначені державному службовцю завдання і ключові показники на звітний період та результати моніторингу виконання цих завдань протягом звітного періоду (за наявності) з метою виявлення завдань, що не могли бути виконані через обставини, які об`єктивно унеможливили їх виконання і на які державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдань. Якщо державним службовцем не подано письмового звіту, а заповнена форма щодо результатів виконання завдань в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання не підтверджує факт виконання завдання, безпосередньому керівнику рекомендується при підготовці до оціночної співбесіди підготувати перелік запитань для уточнення інформації щодо фактичного стану виконання завдань і ключових показників і підстав, що зумовили їх невиконання (згідно з додатком). Додатком 4 до Порядку встановлено Критерії виставлення балів, зокрема: - "не підлягає оцінюванню" - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень); - бал "0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції; - бал "1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; - бал "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізів нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо); - бал "3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки; - бал "4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Індивідуальну програму професійного розвитку виконано. Відповідно до частини першої ст. 87 Закону №889-VIII, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу; встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Надаючи правову оцінку висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивачf, який обіймав посаду державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році, колегія суддів приходить до висновку про наявність у вказаному документі належного мотивування та обґрунтування виставлення балів, що свідчить про об`єктивність оцінювання службової діяльності позивача. В основу критеріїв оцінки результатів виконання завдань покладено чіткі очікувані (на початку року) показники досягнення результатів роботи відповідно до стратегічних цілей державної установи та працівника. При аналізі результативності праці враховано реальне навантаження на працівника, фактори, які впливають на виконання покладених на службовця функцій, компетентність та виконавська дисципліна, а також відповідальність за управління людськими ресурсами, аналітичні навички, тощо. Такий висновок слідує із змісту обґрунтувань оцінювання. Суб`єкт, оцінювання, конкретизував підстави для застосування тієї чи іншої оцінки, навів смислові значення, на обґрунтування свого рішення (які саме завдання не виконано, в чому полягало невиконання, неналежне виконання, неповне виконання, неякісне виконання, в чому вони проявилися). Суд першої інстанції, вирішуючи спір, не звернув уваги на той факт, що позивачем не заперечувалось формулювання завдань та ключових показників результативності на 2019 рік з його участю, і що протягом 2019 року не надавалися пропозиції щодо перегляду, зміни таких завдань, як і не надавалися пропозиції, зауваження, будь-які службові записки, доповідні, інші документи. У справі відсутні докази щодо аналізу виконання позивачем визначених йому на 2019 рік завдань і ключових показників незважаючи на те, що був ознайомлений з такими завданнями 27.12.2018. Ознайомлюючись з завданнями та ключовими показниками результативності, позивач не висловлював своєї незгоди з ними, а також не посилався на їх некоректність. Судом не було встановлено таких обставин та позивач на них не посилається і у апеляційній скарзі. Письмового звіту щодо обґрунтування причин невиконання завдань і/або ключових показників, причин порушення строків їх виконання, а також щодо загальної оцінки якості виконання завдань та досягнення результатів, позивач до оцінювання не подав. Відтак, суб`єкт оцінювання дійшов правомірного висновку, що службова діяльність позивача недостатньо результативна, значна частка очікувань та вимог не задовольняється, не всі важливі цілі досягнуті; результати є, але незначні. Отже, спірні правовідносини свідчать про те, ще позивач не забезпечив у межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій за посадою у державному органі. Відтак, отримання державним службовцем негативної оцінки є цілком виправданим, оскільки службова кар`єра державного службовця безпосередньо пов`язана як із професійним рівнем і компетенцією, так і з результатами службової діяльності. Доводи позивача про незгоду з виставленими оцінками за виконані завдання, з якими погодився місцевий суд, судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на наступне. В пункті 38 Типового порядку зазначено, що перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. За приписами пункту 39 Типового порядку оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційними повноваженням керівника. Так, безпосереднім керівником ОСОБА_1 були виставлені оцінки за кожне завдання з їх обґрунтуванням. Суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів, та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Типового Порядку №640. Суд першої інстанції цього не врахував і вдався до аналізу правомірності оцінювання та об`єктивності обґрунтування, відтак, перебрав на себе невластиві суду повноваження. Щодо висновків суду про те, що згідно наказів ДФС України позивач протягом 2019 року неодноразово відряджався у зв`язку з службовою необхідністю до Черкаської та Закарпатської митниці ДФС, де виконував службові обов`язки за іншою посадою, певний період у році перебував у відпустках та мав тимчасову непрацездатність, що могло істотно вплинути на можливість виконання позивачем завдань і ключових показників за посадою директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби, і не враховано суб`єктом оцінювання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Безспірно, статус державного службовця, що обіймає посаду керівника структурного підрозділу, вимагає врахування специфіки посадових обов`язків. Проте, порядок організації роботи керівника визначений нормативно-правовими документами, а чинне законодавство не передбачає запровадження спеціального порядку щорічного оцінювання службової діяльності цих державних службовців. Так, відбуваючи у відрядження чи у відпустку, виконання безпосередніх обов`язків керівника покладається на іншу особу, проте керівник не складає повноважень щодо контролю за організацією роботи та відповідальності за виконання поставлених перед державним органом завдань. Щодо доводів позивача та висновків суду про непроведення систематичного моніторингу виконання завдань, суд апеляційної інстанції враховує таке. Відповідно до п.1 розділу 1У Методичних рекомендацій запровадження процедури моніторингу носить рекомендаційний характер. При цьому, моніторинг проводиться як усно, так і письмово ( з виданням відповідного наказу). Система моніторингу передбачена для виявлення завдань та ключових показників, що потребують додаткової чи першочергової уваги. Також дані моніторингу можуть слугувати підставою для перегляду визначених державному службовцю завдань чи ключових показників. Інструментами моніторингу є система внутрішнього електронного документообігу в державному органі, доповідні, службові, інформаційні довідки тощо, електронні системи управління інформаційними ресурсами. Як встановлено судом, обґрунтування оцінювання службової діяльності позивача містить інформацію, отриману з системи внутрішнього електронного документообігу (щодо своєчасності виконання контрольних завдань, відповіді на звернення тощо). Разом з тим, слід відмітити, що запровадження процедури моніторингу передбачає участь у ньому всіх учасників процесу оцінювання результатів діяльності державних службовців, в тому числі і самого державного службовця, відтак, періодичні звітування щодо виконання завдань та невідкладні пояснення у випадку невиконання. Не встановлення процедури моніторингу в державному органі не зумовлює визнання висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців протиправними. Підсумовуючи, з урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні, оскільки оскаржувані висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" у 2019 році, наказ про їх затвердження та наказ про припинення державної служби та звільнення відповідають критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, прийняті в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні. Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову. Судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити . Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року скасувати. Прийняти постанову, якою ОСОБА_1 у позові до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, наказу ДФС України від 18.12.2019 №2054-о "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році", наказу Державної фіскальної служби України від 21.12.2019 № 2096-о"Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 ", поновлення на роботі, - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Боровицький О. А. Совгира Д. І.