Постанова Волинський апеляційний суд № 163/1999/21

Справа № 163/1999/21 Провадження №33/802/34/22 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ч.1 ст.483 МК України Доповідач: Борсук П. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 квітня 2022 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретарів Грицишин О.В., Хитрика Р.О., представника митниці Пікалюка Миколи Степановича, захисників особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Коломійцева Андрія Юрійовича, Любімого Олега Миколайовича, розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Коломійцева Андрія Юрійовича на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 В С Т А Н О В И В Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає в АДРЕСА_1 , керівника ТОВ "Техніка та обладнання", РНОКПП НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4 119 699 (чотири мільйони сто дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 31 копійка з конфіскацією в дохід держави надлегкого комерційного двомісного літака "Bristel LSA", серійний номер 567/2021, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 4 119 699,31 гривні. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь Волинської митниці витрати по справі на зберігання товарів в розмірі 56 517 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот сімнадцять) гривень на рахунок UA558201720313281002201160644 в Державній казначейській службі України, місто Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 43350888, призначення платежу "за зберігання товарів"). Стягнуто із ОСОБА_1 в користь держави 454,00 гривні судового збору. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України за таких обставин. 11 червня 2021 року в зону митного контролю митного поста "Ягодин" Волинської митниці на в`їзд в Україну з Республіки Польща прибув вантажний автомобіль "МАН" з номерними знаками НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , належний приватному підприємству-перевізнику "ДВМ-Транс". Водій транспортного засобу ОСОБА_2 до митного контролю подав Carnet TIR № YX83270752, CMR №136645, інвойс № 420210028, пакувальний лист без номера, сертифікат походження EUR.1 № 0514122, експортну декларацію MRN 21PL301010TS48FNA1 разом з митною декларацією типу ІМ40ЕЕ № UA100000/2021/881953. Згідно з цими товарно-супровідними документами від чеської компанії "BRM AERO" в адресу ТОВ "Техніка та обладнання" перевозився надлегкий комерційний двомісний літак "Bristel LSA", серійний номер 567/2021, реєстраційний номер UR-MKO, фактурною вартістю 65 000 євро. Під час здійснення митного контролю від відправника товару чеської компанії "BRM AERO" отримано товарно-супровідні документи: інвойс № 420210028, пакувальний лист без номера, сертифікат походження EUR.1 № 0514122, експортну митну декларацію MRN 21CZ6400002BMLMMR4. Згідно з цими документами літак був проданий чеською компанією "BRM AERO" ТОВ "Техніка та обладнання" за ціною 124 881 євро або 4 119 699,31 гривні за офіційним курсом НБУ. Таким чином, ОСОБА_1 як керівник ТОВ "Техніка та обладнання" вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон надлегкого комерційного двомісного літака "Bristel LSA", серійний номер 567/2021, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 4 119 699,31 гривні, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів, що містили неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, тобто правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України. В поданих апеляційних скаргах ОСОБА_1 і його захисник Коломійцев А.Ю. оскаржують постанову судді як незаконну та необґрунтовану. Зазначають, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України не відповідає фактичним обставинам справи та наявним документам. В матеріалах справи відсутні належні докази про те, що ОСОБА_1 надав до митного оформлення документи, які містять невідповідність інформації, тобто такі, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості при переміщенні літака у напіврозібраному стані. Інвойс, наданий для митного оформлення переміщуваного товару, згідно якого вартість товару (літака) становить 65 тисяч євро, не є фальшивим чи підробленим, його автентичність підтверджує як представник покупця - ТОВ "ТЕХНІКА ТА ОБЛАДНАННЯ", так і продавець (у відповідному листі з перекладом на українську мову) - чеська компанія "BRM AERO". Сума у 125 тисяч євро була вказана фірмою відправником помилково. Тому, як вважають апелянти, відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. У митного органу не було жодних підстав складення протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , який, до того ж, не може бути суб`єктом правопорушення, оскільки не є в даному випадку декларантом. Різниця у визначенні розміру ціни товару, що стало підставою для складення протоколу, виникла з незалежних від ТОВ "ТЕХНІКА ТА ОБЛАДНАННЯ" причин, а саме внаслідок помилкового зазначення чеською фірмою "BRM AERO" в товаросупровідних документах, зокрема, в інвойсі та експортній митній декларації фактурної вартості у розмірі 124 881, 00 євро, що підтверджено відповідним листом від 08 липня 2021 року. Окрім того оплата вартості товару підтверджується копіями платіжних доручень та висновком експерта Сумського відділення Національного наукового центу "Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Мін`юсту України №1512 від 25.008.2021, яким також підтверджено розмір заявленої митної вартості - 65 тисяч євро. Апелянти зі сторони захисту просять скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил товар повернути ТОВ «ТЕХНІКА ТА ОБЛАДНАННЯ» для здійснення процедури митного оформлення. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисників особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатів Коломійцева А.Ю., Любімого О.М., які апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити, думку представника митниці, який заперечив доводи скарг, просив відмовити у їх задоволенні, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст.245, 252 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Положеннями ст. 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку. Доказами у справі про порушення митних правил згідно із ч.1 ст.495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 486, 489, 495 МК України всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 527 МК України, ст. 283 КУпАП. Висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України ґрунтуються на оцінці наявних у справі доказів, які були проаналізовані у взаємозв`язку з положеннями митного законодавства. Факт переміщення через митний кордон товару, який вказаний у протоколі про порушення митних правил, складеному щодо ОСОБА_1 , стверджено матеріалами справи, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку, та ніким фактично не оспорюється. Водночас, сторона захисту вважає, що ОСОБА_1 у даному випадку не повинен нести будь-яку відповідальність, оскільки в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення. Проте, такі доводи сторони захисту на увагу суду не заслуговують. З диспозиції ч.1 ст. 483 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Згідно роз`яснень, наданих Верховним Судом України у п. 6 Постанови від 03.06.2005 № 8 Пленуму ВСУ (зі змінами), «судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів». При цьому, згідно з абзацом 2 пункту 5 Постанови, «підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації…». Також, згідно з абзацом 4 пункту 6 Постанови, «документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності». Висновок суду першої інстанції про вчинення посадовою особою ТОВ "Техніка та обладнання" ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку. Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, митною декларацією типу ІМ40ЕЕ № UA100000/2021/881953, товарно-супровідними документами - Carnet TIR № YX83270752, CMR № 136645, інвойсом № 420210028, пакувальним листом без номера, сертифікатом походження EUR.1 № 0514122, експортною декларацією MRN 21PL301010TS48FNA1. Так, згідно поданих митному органу товарно-супровідних документів, зокрема митної декларації типу ІМ40ЕЕ № UA100000/2021/881953, інвойсу № 420210028 вартість літака становить 65 000 євро, в той час як згідно з одержаним від виробника переміщуваного товару - чеської компанії "BRM AERO" інвойсом за таким же номером № 420210028 вартість проданого товариству "Техніка та обладнання" надлегкого комерційного двомісного літака "Bristel LSA", серійний номер 567/2021, реєстраційний номер UR-MKO, становить 124 881 євро або 4 119 699,31 гривні за офіційним курсом НБУ (1 євро = гривні). В чеській експортній декларації MRN 21CZ6400002BMLMMR4 така вартість визначена у 3 186 597 чеських крон або 4 140 982,80 гривні за офіційним курсом НБУ. Тобто наявні два інвойси з однаковими номерами № НОМЕР_5 на один і тож же переміщуваний товар - надлегкий комерційний двомісний літак "Bristel LSA", серійний номер 567/2021, реєстраційний номер UR-MKO, один який ОСОБА_1 через водія було подано посадовій особі митного органу для митного оформлення на це повітряне судно, інший було отримано митним органом від компанії-відправника, при цьому жодних змін отримувач товару, чи його декларант до митної декларації не вносив. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ "Техніка та обладнання" та особою, відповідальною роботу підприємства з митними органами, а тому і суб`єктом цього правопорушення. Крім того у справі встановлено обставину особистої подачі ним до ТОВ "ПТЛ Груп" документів для оформлення попередньої декларації про вартість літака у 65 000 євро, яка не відповідає дійсній, що свідчить про умисел ОСОБА_1 на переміщення товару з приховуванням від митного контролю. Твердження скаржників про відсутність умислу на вчинення правопорушення, не заслуговують на увагу, і з огляду на факт існування двох пакетів документів на повітряне судно, інформація в яких різниться. Версія про допущення помилки компанією-відправником не підтверджується будь-якими доказами в розумінні ст. ст. 251, 252 КУпАП. Наведене свідчить про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення повітряного судна з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містили неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, оскільки без проведення митного огляду і отримання дійсного рахунку на повітряне судно його переміщення було б здійснене на підставі документів з недостовірними відомостями. Зазначені обставини узгоджуються з відповіддю на офіційний запит митного органу компанії-продавця офіційно про продаж літака за ціною у 124 881 євро, на підтвердження чого надано інвойс № 420210028 та експортну декларацію. Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. В апеляційній скарзі із додатками апелянти зазначають про те, що чеська компанія «BRM AERO» у вказаному інвойсі № 420210028 за суму в 124 881 євро вказала вартість двох літаків, однак такі доводи апеляційний суд відхиляє, оскільки вони не підтверджуються будь-якими іншими доказами, в тому числі офіційним підтвердженням компанії-продавця. Заперечуючи обставини вчинення порушення митних правил, сторона захисту в обґрунтування власних доводів посилається на контракт №18122020/ТВА із додатками, в тому числі щодо вартості літака у 65 000 євро, платіжні доручення АТ "Банк Кредит Дніпро" від 29 грудня 2020 року № 35 та від 21 травня 2021 року № 35 про сплату ТОВ "Техніка та обладнання" в користь компанії "BRM AERO" відповідно 37 000 та 28 000 євро як передплату за контрактом № 18122020. Апеляційний суд відхиляє наведені посилання та версію захисту про придбання літака за 65 000 євро у зв`язку з тим, що вони не підтверджуються належними доказами. При цьому надані платіжні доручення не можуть мати визначального значення для висновку про достовірну ціну товару, оскільки не заперечують можливості розрахунку за товар у будь-який інший спосіб. Враховуючи докази, які суд першої інстанції взяв до уваги, давши їм належну оцінку, та поклав в основу обвинувачення, суддя знаходить доводи захисників про те, що в діях їх клієнта відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, безпідставними. З огляду на вищенаведене, посилання апелянтів про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи. Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, призначати експертизи, тощо. В судовому засіданні 04 квітня 2022 року апелянти відмовилися від заявленого ними клопотання про призначення експертизи. Крім того не наполягали на виклику і допиту свідка ОСОБА_3 з метою виклику котрого справа відкладалася в попередні судові засідання, а судом вживалися відповідні заходи. Апеляційним судом не встановлено обставин і доказів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України адміністративного правопорушення. Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника й застосував щодо ОСОБА_1 вид та розмір стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України врахувавши належні докази про вартість товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, належним чином умотивувавши судове рішення, а тому накладене на ОСОБА_1 стягнення є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, - справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 МК України меті адміністративного стягнення. Таким чином вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційних скаргах і наведені в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення, на думку апеляційного суду зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 КУпАП. Істотних порушень вимог КУпАП при постановлені оскаржуваного рішення апеляційним судом не встановлено. Постанова судді Любомльського районного суду від 21 жовтня 2021 року є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах, відсутні. А тому, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді - без змін. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294, 295 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Коломійцева Андрія Юрійовича залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено. Суддя Волинського апеляційного суду П.П. Борсук