Ухвала КЦС ВС № 289/1410/16-ц

Ухвала 07 квітня 2022 року м. Київ справа № 289/1410/16-ц провадження № 61-778ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Кичкирівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Радомишльська державна нотаріальна контора Житомирської області, приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Камінська Людмила Василівна, про визнання недійсними виданих свідоцтв про право на спадщину за заповітом, перерозподіл спадщини та визнання права власності на спадкове майно, встановив: 04 січня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у вищевказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. У лютому 2022 року ОСОБА_1 надіслано до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції, а також клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. У клопотанні ОСОБА_1 , посилаючись на частини першу та другу статті 8 Закону України «Про судовий збір», просить звільнити його від сплати судового збору. Клопотання обґрунтовує тим, що він не працює, жодних доходів не отримує, є пенсіонером, пенсію не отримує, а тому сплата судового збору для нього є значною та у разі сплати судового збору він залишиться без засобів до існування. На підтвердження майнового стану надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих платежів від 21 жовтня 2021 року № 229, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) від 21 жовтня 2021 року, довідки про відсутність індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-7) від 21 жовтня 2021 року, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих платежів від 21 травня 2021 року № 171, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) від 24 травня 2021 року, довідки про відсутність індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-7) від 24 травня 2021 року. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Так, з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих платежів від 21 жовтня 2021 року № 229 вбачається, що інформація про доходи ОСОБА_1 надана за період з 2 кварталу 2019 року по 2 квартал 2021 року. З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих платежів від 21 травня 2021 року № 171 вбачається, що інформація про доходи заявника надана за період з 1 кварталу 1998 року по 4 квартал 2020 року. Оскільки заявником не надано документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік (за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року), суд не має змоги в повній мірі оцінити майновий стан заявника, а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити. Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що у заяві про звільнення від сплати судового збору сума судового збору, яку він має сплатити за подання касаційної скарги, розрахована ним неправильно. ОСОБА_1 помилково вважає, що розмір такого судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження вимог майнового та немайнового характеру має становити 6 890, 00 грн, оскільки він не має перевищувати 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890, 00 грн). Проте такі судження не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551, 20 грн), а за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551, 20 грн) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890, 00 грн). За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Тобто вимога щодо сплати судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551, 20 грн) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890, 00 грн), стосується лише позовних вимог майнового характеру. Тоді як за подання позовної заяви в частині вимог немайнового характеру судовий збір мав сплачуватись позивачем у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551, 20 грн) за кожну вимогу немайнового характеру. Таким чином, судовий збір за подання цієї касаційної скарги має сплачуватись заявником за оскарження чотирьох позовних вимог немайнового характеру у розмірі 4 409, 60 грн (1 378, 00 грн * 0,4 * 4 * 200 %) та за оскарження вимог майнового характеру у розмірі 11 255, 96 грн (562 798, 00 грн * 1 % * 200 %). Отже, заявнику за подання цієї касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 15 665, 56 грн або надати суду інші докази, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору (наприклад, довідка органу ДФС України про доходи/майновий стан за попередній календарний рік - за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року тощо). Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 127, 393 ЦПК України, ухвалив: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов