Постанова Черкаський апеляційний суд № 696/384/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/395/22Головуючий по 1 інстанції Справа №696/384/21 Категорія: 311020000 Білопольська Н. А. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2022 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіНовіков О.М., Гончар Н.І. секретар Любченко Т.М. учасники справи: позивач (скаржник) ОСОБА_1 , відповідач Михайлівська сільська рада Черкаського району, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.12.2021 (повний текст складено 20.12.2021, суддя в суді першої інстанції Білопольська Н.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Черкаського району про внесення змін в розпорядження сільської ради та в трудову книжку, стягнення середньої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку при звільненні та завданої моральної шкоди, в с т а н о в и в : у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, яким, після послідуючого уточнення від 23.06.2021, просила: - зобов`язати відповідача внести зміни до розпорядження Лубенської сільської ради «Про припинення повноважень Лубенського сільського голови» №30 від 30.11.2020 щодо дати припинення повноважень голови Лубенської сільської ради у відповідності до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» №562-IX від 16.04.2020 і зробити відповідний запис в трудову книжку; - стягнути з Михайлівської сільської ради на користь позивача 64124,32 грн. середньомісячної заробітної плати за шестимісячний термін після звільнення з посади голови Лубенської сільської ради, 30141,16 грн. компенсації за невикористану відпустку при звільненні та 10000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування вказано на те, що відповідачем, в якому позивач проходила службу, як сільський голова, тобто посадова особа органу місцевого самоврядування, невірно визначено дату її звільнення, а також порушено право на отримання середнього заробітку протягом шести місяців після звільнення у зв`язку з неможливістю працевлаштування за попереднім місцем роботи, не виплачено при звільненні компенсацію за невикористані дні відпустки та не відшкодовано завдану порушенням трудових прав моральну шкоду. Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.12.2021 позов у справі задоволено частково та зобов`язано Михайлівську сільську раду Черкаського району внести зміни в розпорядження Лубенської сільської ради «Про припинення повноважень Лубенського сільського голови» №30 від 30.11.2020 щодо дати припинення повноважень у відповідності до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» № 562-IX від 16.04.2020 і зробити відповідний запис в трудову книжку позивача, а в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Суд вказав, що повноваження позивача, як сільського голови, припинилися 17.11.2020, що є підставою для внесення відповідних змін стосовно дати звільнення позивача. Також суд зазначив, що позовні вимоги щодо стягнення середньомісячної заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди є такими, що не підтверджуються доказами, адже за матеріалами справи заборгованості по заробітній платі, виплаті відпускних та компенсації за невикористану відпустку Лубенською сільською радою до новоствореної Михайлівської сільської ради передано не було для подальшої їх виплати виконавчим комітетом останньої, будь-які інші кошти чи кредиторська заборгованість від Лубенської сільської ради згідно передавального акту від 21.01.2021 до Михайлівської сільської ради не передавалась. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів, позивач подала 18.01.2022 через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить рішення суду скасувати у зазначеній частині та задовольнити відповідні позовні вимоги, вказуючи про їх належну обґрунтованість. З відзиву на апеляційну скаргу Михайлівської сільської ради Черкаського району вбачається, що відповідач просить суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. При розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді голови Лубенської сільської ради з 10.04.2002 по 30.11.2020, що вбачається з даних її трудової книжки (а.с.7 на звороті). При цьому з трудової книжки позивача (а.с.7) вбачається, що вона 10.04.2002 прийняла присягу посадової особи органу місцевого самоврядування та їй було присвоєно 10 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування (п`ята категорія). Розпорядженням сільського голови Лубенської сільської ради №30 від 30.11.2020 повноваження позивача ОСОБА_1 як сільського голови припинено 30.11.2020 з виплатою грошової компенсації за 15 днів невикористаної додаткової відпустки за період роботи з 10.04.2018 по 10.04.2019, за 25 днів невикористаної відпустки за період роботи з 10.04.2019 по 10.04.2020 та за 19 днів невикористаної основної відпустки за період роботи з 10.04.2020 по 30.11.2020, а всього за 59 календарних днів. Рішенням Михайлівської сільської ради №1-16/VIII від 18.12.2020 (а.с.10-13) розпочату реорганізацію, зокрема, Лубенської сільської ради з подальшим припиненням шляхом приєднання до Михайлівської сільської ради (пункт 8). Пунктом 4 цього рішення встановлено, що Михайлівська сільська рада є правонаступником всього майна та прав Лубенської сільської ради. Листом Управління Держпраці у Черкаській області від 26.02.2021 (а.с.14-15) позивача повідомлено про наявність перед нею заборгованості по компенсації за невикористану відпустку, що виникла при звільненні з Лубенської сільської ради. Листом від 01.12.2020 СТОВ «Надія» (а.с.16) повідомило позивача про припинення господарсько-фінансової діяльності вказаним товариством та відсутність найманих працівників, що унеможливлює її працевлаштування. Заявою від 14.12.2020 (а.с.17) позивач просила сільського голову Михайлівської сільської ради згідно ч.2 ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» виплачувати їй помісячно середній заробіток протягом 6-ти місяців до часу її працевлаштування. Заявою від 25.01.2021 (а.с.18) позивач просила сільського голову Михайлівської сільської ради згідно ст. 116 КЗпП України провести з нею належний розрахунок при звільненні. Листом від 15.01.2021 (а.с.19-20) сільський голова Михайлівської сільської ради повідомив позивача про нелегітимність розпорядження про припинення її повноважень, як сільського голови, з 30.11.2020 та про відсутність правонаступництва Михайлівської сільської ради стосовно Лубенської сільської ради. Листом від 22.02.2021 (а.с.21) сільський голова Михайлівської сільської ради повідомив позивача про відхилення її вимог про проведення розрахунку при звільненні з підстав відсутності правонаступництва Михайлівської сільської ради щодо Лубенської сільської ради. Згідно довідки Лубенської сільської ради (а.с.22) позивач ОСОБА_1 має 59 календарних днів невикористаної відпустки. Згідно розрахунку компенсації за невикористану відпустку (а.с.23-24) позивачу має бути виплачено 30141,16 грн. Відповідно до довідки від 23.06.2021 (а.с.65) Михайлівської сільської ради станом на 01.01.2021 заборгованість по заробітній платі була відсутня. Від Лубенської сільської ради згідно передавального акту від 21.01.2021 до Михайлівської сільської ради така заборгованість не передавалася. Крім того, постановою Кам`янського районного суду від 28.09.2021 у справі №696/828/21, яка набрала законної сили, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.172-7 КупАП, встановлено, що повноваження Лубенського сільського голови були припинені не в силу розпорядчого документу або в достроковому порядку, а в силу положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», в день набуття повноважень рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році (в даному випадку з 17.11.2020), а тому дії з оформлення припинення трудових відносин мали супроджуватись внесенням даних до трудової книжки та бухгалтерських документів на підставі організаційно-розпорядчих документів новобраної ради. Але як встановлено в ході судового розгляду, питання грошової компенсації ОСОБА_1 не було винесено на розгляд сільської ради, і про конфлікт інтересів таку раду при винесенні розпорядження №30 від 30.11.2020 остання не повідомляла. Вирішено визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративний правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КупАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 грн. Позивач зазначає, що вона в силу приписів ч.2 ст.33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» має право на отримання середнього заробітку протягом 6-ти місяців у зв`язку з неможливістю працевлаштуватися за попереднім місцем роботи. Крім того, при звільненні з посади Лубенського сільського голови їй не була виплачена компенсація за невикористану відпустку, чим завдано моральну шкоду, яку позивачем оцінено в розмірі 10000,00 грн. Вимоги про стягнення з відповідача, як правонаступника роботодавця позивача в цій справі, зазначених коштів, а також вимоги щодо зміни дати звільнення позивача та внесення відповідного запису про це в її трудову книжку є предметом судового розгляду. Апеляційний суд приймає до уваги, що, вирішуючи питання до якого суду звертатись, адміністративного чи загального, слід визначити суб`єктний склад правовідносин. Так у постанові ВП ВС від 27.02.2019 у справі №815/6096/17 викладена правова позиція, згідно з якою при наданні спору статусу публічно-правового з приводу вказаних правовідносин необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад. При цьому, слід мати на увазі, що навіть якщо стороною спору є орган державної влади або орган місцевого самоврядування проте такий орган у спірних правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах, то такий спір підсудний загальним судам та вирішується за правилами цивільного судочинства. Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби. Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Отже, такі спори стосуються працівників всіх державних інституцій, які виконують завдання і функції держави та місцевого самоврядування. Разом з тим, для визначення чи відноситься та чи інша посада до посад публічної служби, слід у кожному конкретному випадку аналізувати відповідне спеціальне законодавство, що регулює відповідну діяльність. Зокрема законами, що регулюють питання прийняття громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби є Закони України: «Про державну службу»; «Про службу в органах місцевого самоврядування»; «Про Національну поліцію»; «Про військовий обов`язок і військову службу»; «Про судоустрій і статус суддів»; «Про прокуратуру» тощо. При цьому ч.1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Одночасно відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, в спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Крім того, як вказано ВП ВС у постанові від 22.08.2018 у справі №724/1656/16-ц, критеріями віднесення тієї чи іншої особи до осіб публічної служби визначено наявність запису в трудовій книжці особи про складення Присяги державного службовця (посадової особи органу місцевого самоврядування) та присвоєння відповідного рангу, наявність виплати сум за ранг у загальній сумі заробітної плати. Спір про внесення змін до запису в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, що спричинені порушенням трудових прав та звільненням з посади у зв`язку із закінченням повноважень голови сільради на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник щодо звільнення з публічної служби, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згідно положень п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України провадження у справі підлягає до закриття якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Частинами 1, 2 статті 377 ЦПК України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. З урахуванням наведених положень процесуального законодавства та правових висновків ВС, а також предмету спору в цій справі, апеляційний суд вважає, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду та має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України, оскільки є пов`язаним з проходженням позивачем публічної служби (в органах місцевого самоврядування), так як позивач склала присягу посадової особи органу місцевого самоврядування в якому тривалий час проходила публічну службу. Відтак рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.12.2021 у даній справі слід скасувати та прийняти постанову про закриття провадження у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивачу слід роз`яснити, що відповідні позовні вимоги можуть бути пред`явлені нею у порядку адміністративного судочинства. Згідно ч.4 ст.377 ЦПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору. Частиною 1 статті 256 ЦПК України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Таким чином позивач вправі протягом 10 днів з моменту отримання цієї постанови звернутися до Черкаського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Керуючись ст. ст. 255, 256, 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.12.2021 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Черкаського району про внесення змін в розпорядження сільської ради та в трудову книжку, стягнення грошової допомоги, компенсації за невикористану відпустку при звільненні та завданої моральної шкоди скасувати. Провадження в даній цивільній справі закрити. Роз`яснити позивачеві, що розгляд її позовних вимог про внесення змін в розпорядження сільської ради та в трудову книжку, стягнення грошової допомоги, компенсації за невикористану відпустку при звільненні та завданої моральної шкоди відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Позивач вправі протягом 10 днів з моменту отримання цієї постанови звернутися до Черкаського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 22.02.2022. Суддя-доповідач Судді