Постанова Черкаський апеляційний суд № 696/385/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2022 року м. Черкаси Справа № 696/385/21 Провадження № 22-ц/821/387/22 Категорія: 311020000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: - Василенко Л. І., суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Михайлівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, розглянуви в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про внесення змін в розпорядження Лубенської сільської ради та в трудову книжку, стягнення щомісячних виплат середньої місячної заробітної плати упродовж шести місяців, компенсації за невикористану відпустку при звільненні та завданої моральної шкоди, у складі: головуючого судді Білопольської Н. А., в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона проходила службу, як секретар Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, тобто посадова особа органу місцевого самоврядування. Михайлівська сільська рада є правонаступником всього майна та прав Лубенської сільської ради. Відповідно до вимог законодавства України при звільненні працівника йому виплачуються в день звільнення всі суми, що належать працівнику, а на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. Вважала, що відповідачем невірно визначено дату її звільнення, а також порушено право на отримання середнього заробітку протягом шести місяців після звільнення у зв`язку з неможливістю працевлаштування за попереднім місцем роботи, не виплачено при звільненні компенсацію за невикористані дні відпустки та не відшкодовано завдану порушенням трудових прав моральну шкоду. Збільшивши позовні вимоги, остаточно просила суд зобов`язати відповідача внести зміни до розпорядження Лубенської сільської ради № 31 від 30.11.2020 щодо дати припинення повноважень секретаря Лубенської сільської ради у відповідності до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» № 562-IX від 16.04.2020 і зробити відповідний запис в трудову книжку; стягнути з Михайлівської сільської ради на її користь 38578,13 грн середньомісячної заробітної плати за шестимісячний термін після звільнення, 6443,10 грн компенсації за невикористану відпустку при звільненні та 10000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.12.2021 позов у справі задоволено частково та зобов`язано Михайлівську сільську раду Черкаського району Черкаської області внести зміни в розпорядження Лубенської сільської ради «Про припинення повноважень секретаря Лубенської сільської ради» № 31 від 30 листопада 2020 року щодо дати припинення повноважень секретаря Лубенської сільської ради у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» № 562-IX від 16 квітня 2020 року і зробити відповідний запис в трудову книжку. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що у день припинення своїх повноважень голова Лубенської сільської ради ОСОБА_2 згідно зі ст. ст. 47, 116 КЗпП України зобов`язана була в цей день звільнити працівників, видати працівникам сільської ради оформлені трудові книжки та виплатити всі суми, що належать їм і собі. Всупереч вимогам Закону, в день припинення повноважень сільського голови 17 листопада 2020 року звільнення працівників сільської ради, вручення працівникам сільської ради трудових книжок та виплати всіх сум, що належали їм, не відбулося, зокрема секретар сільської ради ОСОБА_1 не припинила повноважень 17 листопада 2020 року, продовжувала виконувати обов`язки секретаря Лубенської сільської ради до 30 листопада 2020 року, про що зроблений запис в її трудовій книжці, що є підставою для внесення відповідних змін стосовно дати звільнення позивача. Також суд зазначив, що позовні вимоги щодо стягнення середньомісячної заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди є недоведеними та непідтвердженими належними доказами, такими, що не підлягають задоволенню, адже за матеріалами справи заборгованості по заробітній платі, виплаті відпускних та компенсації за невикористану відпустку Лубенською сільською радою до новоствореної Михайлівської сільської ради передано не було для подальшої їх виплати виконавчим комітетом останньої, будь-які інші кошти чи кредиторська заборгованість від Лубенської сільської ради згідно передавального акту від 21.01.2021 до Михайлівської сільської ради не передавалась. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів, ОСОБА_1 подала 18.01.2022 через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2021 року скасувати у зазначеній частині та задовольнити відповідні позовні вимоги. В апеляційній скарзі, крім доводів викладених в позові, зазначено, що вона довела законність заявлених нею вимог, обґрунтувала їх належними та допустимими доказами. Натомість у відзиві від 21.05.2021, відповідачем не спростовано її доводи, а до нього не додано жодного доказу, який би спростував її позовні вимоги. На думку скаржника, ухвалюючи рішення у справі, суд не надав належну оцінку наявним у справі доказам. Крім того, судом здійснено посилання на докази, що надані із запереченням щодо відповіді на відзив на позовну заяву без клопотання про поновлення строку на подання доказів у справі. Зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу на спростування завданої йому моральної шкоди та її розміру, хоча вона вважає, що така шкода їй завдана та нею обґрунтована. Фактичні обставини справи ОСОБА_1 працювала на посаді секретаря Лубенської сільської ради з 10.04.2006 по 30.11.2020, що вбачається з даних її трудової книжки (а.с. 6-7). При цьому з трудової книжки позивача вбачається, що вона 01.07.2006 прийняла присягу посадової особи органу місцевого самоврядування та їй було присвоєно 11 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування (п`ята категорія) (а.с. 6). Розпорядженням сільського голови Лубенської сільської ради № 30 від 30.11.2020 повноваження позивача ОСОБА_1 як секретаря сільської ради припинено 30.11.2020 з виплатою грошової компенсації за 14 днів невикористаної додаткової відпустки за період роботи з 01.07.2019 по 01.07.2020, та за 12 днів невикористаної основної відпустки за період роботи з 01.07.2019 по 30.11.2020, разом 26 календарних днів (а.с. 8). Рішенням Михайлівської сільської ради № 1-16/VIII від 18.12.2020 розпочато реорганізацію, зокрема, Лубенської сільської ради з подальшим припиненням шляхом приєднання до Михайлівської сільської ради (пункт 8) (а.с. 9-12). Пунктом 4 цього рішення встановлено, що Михайлівська сільська рада є правонаступником всього майна та прав Лубенської сільської ради. Листом Управління Держпраці у Черкаській області від 26.02.2021 позивача повідомлено про наявність перед нею заборгованості по компенсації за невикористану відпустку, що виникла при звільненні з Лубенської сільської ради (а.с. 13-14). Згідно з листом Відділу освіти, молоді, спорту та культури Кам`янської районної державної адміністрації від 08.12.2020 № 252/11-01 ОСОБА_1 повідомлено, що Лубенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Кам`янської районної ради Черкаської області ліквідована у 2012 році (а.с. 15). Відповідно до заяви від 09.03.2021 ОСОБА_1 просила сільського голову Михайлівської сільської ради згідно ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» виплачувати їй помісячно середній заробіток протягом 6-ти місяців до часу її працевлаштування, а також внести зміни до її трудової книжки (а.с. 16). Листом від 18.01.2021 сільський голова Михайлівської сільської ради повідомив позивача про нелегітимність розпорядження про припинення її повноважень, як секретаря сільської ради, з 30.11.2020 та про відсутність правонаступництва Михайлівської сільської ради стосовно Лубенської сільської ради (а.с. 17-18). Листом від 09.04.2021 сільський голова Михайлівської сільської ради повідомив позивача про відхилення її вимог про проведення розрахунку при звільненні з підстав відсутності правонаступництва Михайлівської сільської ради щодо Лубенської сільської ради (а.с. 19). Згідно з довідкою Лубенської сільської ради позивач ОСОБА_1 має 14 днів додаткової відпустки за 2020 рік, 12 днів основної відпустки за 2020 рік та 15 днів за 2019 рік (а.с. 20). Відповідно до розрахунку компенсації за невикористану відпустку позивачу має бути виплачено 6443,10 грн (а.с. 20-21). З довідки від 23.06.2021 Михайлівської сільської ради вбачається, що станом на 01.01.2021 заборгованість по заробітній платі була відсутня. Від Лубенської сільської ради згідно передавального акту від 21.01.2021 до Михайлівської сільської ради така заборгованість не передавалася (а.с. 62). Постановою Кам`янського районного суду від 28.09.2021 у справі №696/828/21, яка набрала законної сили, щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КупАП, встановлено, що повноваження Лубенського сільського голови були припинені не в силу розпорядчого документу або в достроковому порядку, а в силу положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», в день набуття повноважень рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році (в даному випадку з 17.11.2020), а тому дії з оформлення припинення трудових відносин мали супроджуватись внесенням даних до трудової книжки та бухгалтерських документів на підставі організаційно-розпорядчих документів новообраної ради. Але як встановлено в ході судового розгляду, питання грошової компенсації ОСОБА_2 не було винесено на розгляд сільської ради, і про конфлікт інтересів таку раду при винесенні розпорядження № 30 від 30.11.2020 остання не повідомляла. Вирішено визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративний правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КупАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 грн (а.с. 128-131).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Крім того, згідно ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги тим, що вона в силу приписів ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» має право на отримання середнього заробітку протягом 6-ти місяців у зв`язку з неможливістю працевлаштуватися за попереднім місцем роботи. Крім того, при звільненні з посади секретаря Лубенської сільської ради їй не була виплачена компенсація за невикористану відпустку, чим завдано моральну шкоду, яку позивачем оцінено в розмірі 10000 грн. Вимоги про стягнення з відповідача, як правонаступника роботодавця позивача в цій справі, зазначених коштів, а також вимоги щодо зміни дати звільнення позивача та внесення відповідного запису про це в її трудову книжку є предметом судового розгляду. Апеляційний суд приймає до уваги, що, вирішуючи питання до якого суду звертатись, адміністративного чи загального, слід визначити суб`єктний склад правовідносин. Так у постанові ВП ВС від 27.02.2019 у справі № 815/6096/17 викладена правова позиція, згідно з якою при наданні спору статусу публічно-правового з приводу вказаних правовідносин необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад. При цьому, слід мати на увазі, що навіть якщо стороною спору є орган державної влади або орган місцевого самоврядування проте такий орган у спірних правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах, то такий спір підсудний загальним судам та вирішується за правилами цивільного судочинства. Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби. Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Отже, такі спори стосуються працівників всіх державних інституцій, які виконують завдання і функції держави та місцевого самоврядування. Разом з тим, для визначення чи відноситься та чи інша посада до посад публічної служби, слід у кожному конкретному випадку аналізувати відповідне спеціальне законодавство, що регулює відповідну діяльність. Зокрема законами, що регулюють питання прийняття громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби є Закони України: «Про державну службу»; «Про службу в органах місцевого самоврядування»; «Про Національну поліцію»; «Про військовий обов`язок і військову службу»; «Про судоустрій і статус суддів»; «Про прокуратуру» тощо. При цьому ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Одночасно відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, в спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Крім того, як вказано ВП ВС у постанові від 22.08.2018 у справі №724/1656/16-ц, критеріями віднесення тієї чи іншої особи до осіб публічної служби визначено наявність запису в трудовій книжці особи про складення Присяги державного службовця (посадової особи органу місцевого самоврядування) та присвоєння відповідного рангу, наявність виплати сум за ранг у загальній сумі заробітної плати. Спір про внесення змін до запису в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, що спричинені порушенням трудових прав та звільненням з посади у зв`язку із закінченням повноважень голови сільради на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник щодо звільнення з публічної служби, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі підлягає до закриття якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Частинами 1, 2 ст. 377 ЦПК України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. З урахуванням наведених положень процесуального законодавства та правових висновків ВС, а також предмету спору в цій справі, апеляційний суд вважає, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду та має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України, оскільки є пов`язаним з проходженням позивачем публічної служби (в органах місцевого самоврядування), так як позивач склала присягу посадової особи органу місцевого самоврядування в якому тривалий час проходила публічну службу. Відтак рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.12.2021 у даній справі слід скасувати та прийняти постанову про закриття провадження у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивачу слід роз`яснити, що відповідні позовні вимоги можуть бути пред`явлені нею у порядку адміністративного судочинства. Згідно ч. 4 ст. 377 ЦПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору. Частиною 1 ст. 256 ЦПК України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Отже, позивач вправі протягом 10 днів з моменту отримання цієї постанови звернутися до Черкаського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Керуючись ст. ст. 255, 256, 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про внесення змін в розпорядження Лубенської сільської ради та в трудову книжку, стягнення щомісячних виплат середньої місячної заробітної плати упродовж шести місяців, компенсації за невикористану відпустку при звільненні та завданої моральної шкоди - скасувати. Провадження в даній цивільній справі - закрити. Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд її позовних вимог про внесення змін в розпорядження Лубенської сільської ради та в трудову книжку, стягнення щомісячних виплат середньої місячної заробітної плати упродовж шести місяців, компенсації за невикористану відпустку при звільненні та завданої моральної шкоди відноситься до юрисдикції адміністративного суду. ОСОБА_1 вправі протягом 10 днів з моменту отримання цієї постанови звернутися до Черкаського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 15 березня 2022 року. Суддя-доповідач Л. І. Василенко Судді В. Г. Бородійчук О. В. Карпенко