Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/884/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2021 року м. Черкаси Справа № 705/884/21 Провадження № 22-ц/821/723/21 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Бородійчука В. Г., Єльцова В. О. секретаря: Анкудінова О. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Уманська міська рада, третя особа - Уманський міський голова Уманського району Черкаської області Плетньова Ірина Григорівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Анатолія Анатолійовича на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради, третя особа: Уманський міський голова Уманського району Черкаської області Плетньова Ірина Григорівна, про стягнення середньої заробітної плати, у складі головуючого судді Кормана О. В., в с т а н о в и в : У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Уманської міської ради, третя особа Уманський міський голова Уманського району Черкаської області Плетньова І. Г., про стягнення середньої заробітної плати. Просила суд стягнути з бюджету Уманської міської ради Уманського району, середню заробітну плату за шість місяців у сумі 268647,09 грн та 20% від суми визначеної до стягнення рішенням суду, що становить 53728,94 грн. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Ухвала суду мотивована тим, що у позивача виник спір з відповідачем, пов`язаний з проходженням та звільненням з публічної служби, і відноситься до публічно-правового спору, який належить до юрисдикції адміністративних судів. Не погоджуючись із ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2021 року, представник ОСОБА_1 адвокат Іванов А. А., подав апеляційну скаргу в якій просив суд скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що під час постановлення оскаржуваної ухвали було неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, також було порушено норми процесуального права. Зазначає, що позивачем не ставились вимоги щодо прийняття її на публічну службу та її проходження, звільнення з публічної служби, а лише стягнення середньої заробітної плати, яка належить їй за законом. 07 квітня 2021 року на адресу суду надійшов відзив Уманської міської ради (направлений 06 квітня 2021 року), в якому просить ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2021 року залишити без змін. Зазначає, що мотиви та підстави апеляційної скарги щодо скасування оскаржуваної ухвали є безпідставними та необґрунтованими. Ухала суду винесена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень та вірно застосовано судом норми процесуального права. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Іванова А. А., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були наявні в матеріалах справи. Колегія суддів вважає, що ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судових рішень, приведеним вимогам відповідає. Судом встановлено, що 01.12.2015 рішенням № 12-1/7 сесії Уманської міської ради VII скликання Кирилюк Л. М. було обрано секретарем Уманської міської ради. 20.01.2015 ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради в гуманітарній сфері у зв`язку із обранням її секретарем Уманської міської ради. 12.11.2020 ОСОБА_1 було звільнено з посади секретаря Уманської міської ради у зв`язку із закінченням повноважень ради. 12.11.2020 та 20.11.2020 ОСОБА_1 направила листа на ім`я міського голови відносно вирішення питання захисту її прав гарантованих ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад». Листом від 29.12.2020 її повідомили про те, що надати їй роботу (посаду) не є можливим, оскільки відсутні вакантні посади, що відповідають присвоєному їй рангу. 30.12.2020 ОСОБА_1 направила листа на ім`я міського голови про виконання вимог ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» щодо гарантованої виплати. Листом від 28.01.2021, за підписом міського голови І. Г. Плетньової, ОСОБА_1 повідомили, що гарантії ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» на останню не поширюються, оскільки займані нею посади були виборними. Предметом спору у даній справі є стягнення середньої заробітної плати за шість місяців у відповідності до ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад». Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, те, що за своєю правовою природою вони виникають у приватноправових відносинах і містять наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням) урегульовано як ЗУ «Про державну службу», так і спеціальними законами, які були та/або є чинними на час виникнення відповідних спірних правовідносин. Таким Законом є ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст. 1 якого передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Згідно з абз. 1 ст. 7 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та іншими законами України. Проходження публічної служби це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася щодо юрисдикційності справ за позовами, що стосуються обрання, перебування та звільнення з публічної служби. Так, у постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 766/10783/16-ц (провадження № 14-278цс18), від 05 червня 2019 року у справі № 754/15544/17-ц (провадження № 14-202цс19), від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/33941/16-ц (провадження № 14-375цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї, які охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 757/44631/19-ц дійшла висновку: «якщо спір виник після звільнення публічного службовця, у цьому випадку судді, з посади у зв`язку з прийняттям постанови Верховної Ради України, яка була скасована відповідно до рішення суду, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі та звільненням з неї, з вимогами про відшкодування моральної шкоди включно, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Тобто спори про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, пов`язаної з невиплатою суддівської винагороди, доплат та компенсаційних виплат, є такими, що пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби, якою є перебування на посаді судді, тому повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства». З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись в суд, обґрунтовувала свої вимоги тим, що 12.11.2020 її звільнено з посади секретаря Уманської міської ради у зв`язку з закінченням повноважень ради та вказувала, що її права порушені у зв`язку із невиконанням відповідачем положень ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», а саме їй не виплатили гарантовану законом середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді, протягом шести місяців. Тобто, предметом даного спору є невиконання гарантій, які встановлює ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» для депутата місцевої ради, який працював на постійній основі, які останній набуває у випадку припинення відповідної публічної служби. У відповідності до п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як даний спір пов`язаний із гарантіями, які виникають при звільненні із публічної служби, а тому спір віднесено до юрисдикції Черкаського окружного адміністративного суду, що теж було роз`яснено позивачу. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. Підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Анатолія Анатолійовича залишити без задоволення. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 квітня 2021 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук В. О. Єльцов