Постанова 4823 № 742/532/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 26 серпня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 742/532/18 Головуючий у першій інстанції - Коротка А. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/934/20 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової плати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді Бобрової І.О., суддів - Мамонової О.Є., Шитченко Н.В., з участю секретаря - Зіньковець О.О., сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Чернігівський обласний центр зайнятості, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 червня 2020 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру зайнятості про скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі, місце ухвалення рішення судом першої інстанції - місто Прилуки, дата складання повного тексту ухвали - 11.06.2020, У С Т А Н О В И В: У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чернігівського обласного центру зайнятості, в якому просив скасувати наказ про звільнення №31-к від 05.02.2018, поновити його на займаній посаді в Прилуцькій міськрайонній філії Чернігівського обласного центру зайнятості, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.02.2018 по день фактичного поновлення на роботі та 11169 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Справа судами розглядалася неодноразово. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2018, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 17.01.2019, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2020 рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2018 та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17.01.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 червня 2020 року клопотання представника Чернігівського обласного центру зайнятості про закриття провадження у справі задоволено - закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру зайнятості про скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі, на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Так, скаржник зазначає, що справа переглядалась Верховним Судом. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, касаційний суд вказав на порушення, які були допущені судами попередніх інстанцій і дав вказівки, які необхідно було виконати під час нового розгляду. Крім того, під час перегляду касаційної скарги в разі порушення підсудності, суд касаційної інстанції зобов`язаний був закрити провадження на підставі ст.255 ЦПК України, проте останнім цього зроблено не було, оскільки Верховний Суд не вважав, що було порушено правила підсудності даної справи. Суд першої інстанції не врахував вказівок Верховного Суду, у зв`язку з чим порушив ст.417 ЦПК України. Судом не враховано правових висновків ВП ВС, викладених в постанові від 27.02.2019 у справі № 815/6096/17 та в постанові від 26.06.2019 у справі № 175/3283/18, зазначаючи при цьому, що позивач в даному випадку не проходив конкурс на заняття вакантної посади, не складав присягу посадової особи та йому не присвоювався ранг у межах відповідної категорії посад. Таким чином, постановлена ухвала є незаконною і такою, що підлягає скасуванню. У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідач Чернігівський обласний центр зайнятості просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, вважаючи її безпідставною. Так, відповідач зазначає, що він є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політку у сфері зайнятості населення та трудової міграції відповідно до законодавства України та є державною установою у централізованій системі державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відповідач посилається на висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №761/33941/16, від 05.06.2019 у справі №754/15544/17, та постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №757/32235/17. Відповідач вказав, що позивач перебував у трудових відносинах з Чернігівським обласним центром зайнятості. З огляду на зміст заявлених позивачем вимог та на суб`єктний склад сторін, зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч.1 ст.19 ЦПК України). Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Водночас, відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4 КАС України). Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуванням, виплатою, утриманням, компенсацією, перерахунком заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби. Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну службу», державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Згідно з п.4 ч.1 ст.2 вказаного Закону посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону. Відповідно до Положення про державну службу зайнятості затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2019 №945 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 липня 2019 р. за № 733/33704) Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Служба складається з Державного центру зайнятості, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості, інших навчальних закладів державної служби зайнятості (далі - навчальні заклади Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою (далі - підпорядковані Службі юридичні особи). Регіональні центри зайнятості можуть створювати поза їх місцезнаходженням міські, районні, міськрайонні та районні у містах відокремлені підрозділи (далі - філії), які виконуватимуть функції, визначені для них відповідним регіональним центром зайнятості. Відповідно до п.1 розділу 2, основними завданнями Служби є реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття. Пунктом 6 Положення про державну службу зайнятості передбачено, що Державний центр зайнятості, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за наявності). Судом встановлено, що наказом Чернігівського обласного центру зайнятості №314-к від 13.11.2013 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Прилуцького міськрайонного центру зайнятості порядком переведення, як такого, що пройшов стажування. Присвоєно 11 ранг державного службовця (т.1 а.с.52). Наказом Державної служби зайнятості від 18.10.2016 «Про реорганізацію базових центрів зайнятості Чернігівської області» реорганізовано шляхом приєднання до Чернігівського обласного центру зайнятості базові центри зайнятості Чернігівської області, в тому числі і Прилуцький міськрайонний центр зайнятості. Наказом Чернігівського обласного центру зайнятості від 10.10.2017 створено Прилуцьку міськрайонну філію Чернігівського обласного центру зайнятості, затверджено Положення про Прилуцьку міськрайонну філію Чернігівського обласного центру зайнятості, структуру та штатний розпис Прилуцької міськрайонної філії Чернігівського обласного центру зайнятості. 12 жовтня 2017 року працівників Прилуцького міськрайонного центру зайнятості попереджено про наступне вивільнення через два місяці у зв`язку із припиненням юридичної особи (Прилуцького міськрайонного центру зайнятості) в результаті реорганізації відповідно до статті 49-2 КЗпП України та запропоновано посади в Чернігівській обласній службі. Наказом Чернігівського обласного центру зайнятості Центрального апарату Державної служби зайнятості №398-к від 28.12.2017 ОСОБА_1 , директора Прилуцького міськрайонного центру зайнятості, 02.01.2018 було переведено у Прилуцьку міськрайонну філію Чернігівського обласного центру зайнятості, та визнано таким, що знаходиться поза штатом Прилуцької міськрайонної філії Чернігівського обласного центру зайнятості до закінчення строку попередження про наступне вивільнення у зв`язку із припиненням юридичної особи Прилуцького міськрайонного центру зайнятості в результаті реорганізації (а.с.28 т.1). Наказом Чернігівського обласного центру зайнятості від 05.02.2018 ОСОБА_1 звільнено з посади директора Прилуцького міськрайонного центру зайнятості, який перебуває поза штатом у Прилуцькій міськрайонній філії Чернігівського обласного центру зайнятості, у зв`язку із реорганізацією підприємства на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки ОСОБА_1 був уповноваженою особою на виконання функцій держави в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, що є юридичною особою публічного права, то цей спір не є трудовим спором приватного характеру, а стосується проходження позивачем публічної служби. Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, то правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Зазначене відповідає викладеному висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 754/15544/17-ц, у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 757/32235/15. У справі, яка переглядається, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 публічної служби, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Посилання в апеляційній скарзі на ті обставини, що позивач не проходив конкурс на заняття вакантної посади, не складав присягу посадової особи, йому не присвоювався ранг у межах відповідної категорії посад, не є підставою для скасування вірного по суті судового рішення, та спростовується тим, що ОСОБА_1 обіймав посаду в органі виконавчої влади, був уповноваженою особою на виконання функцій держави в центральному органі виконавчої влади, що підтверджує проходження ним публічної служби в органі виконавчої влади. Крім того, Наказом Чернігівського обласного центру зайнятості №314-к від 13.11.2013 позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця (т.1 а.с.52). Інші доводи апеляційної скарги ґрунтовності висновків суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до компетенції адміністративних судів України. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 червня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення Судді Чернігівського апеляційного суду І.О.Боброва О.Є.Мамонова Н.В.Шитченко Повний текст постанови суду складений 27.08.2020.