Постанова 4855 № 640/35946/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/35946/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» про заміну сторони виконавчого провадження,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження № 64945257 за виконавчим написом приватного нотаріуса № 1489 від 21.12.2020. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» про заміну сторони виконавчого провадження повернуто без розгляду. Суд першої інстанції виходив з того, що КАС України в чинній редакції, зокрема, ст. 379 не передбачає можливості розглядати питання про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого документа інших органів (осіб) судом адміністративної юрисдикції. Не погоджуючись з таким рішенням суду, заявником подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт зазначає, що у постанові від 16.01.2019 у справі №826/7941/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що саме до компетенції адміністративного суду належить вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні, відкритому з метою виконання виконавчого напису нотаріуса. Передача такої заяви на розгляд іншого суду зумовило б порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, згідно якої кожен має право па справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Як вбачається з матеріалів справи, що приватним нотаріусом Незнайко Є. В. видано виконавчий напис № 1489 від 21.12.2020, на підставі якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 64945257 Акціонерного товариства «ОТП Банк» (стягувач) до ОСОБА_1 (боржник). За договором про відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» набуло право вимоги до ОСОБА_1 . Суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів. Керуючись ч. 5 ст. 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. На виконання частин 1 та 2 ст. 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС (у редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Частиною 1 ст. 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. З наведених норм вбачається, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Однак законодавець розмежовує порядок оскарження таких рішень дій чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб). Колегія суддів вважає, що у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону №1404-VIII та статті 287 КАС України. Колегія суддів зазначає, що метою виконавчого провадження є забезпечення повного та всебічного виконання відповідного виконавчого документа, зокрема виконавчого напису нотаріуса, що полягає в забезпеченні виконання боржником його зобов`язань та в задоволенні вимог належного стягувача. Разом з тим, нормами чинного КАС України, зокрема спеціальною статтею 379, прямо не передбачено повноваження адміністративного суду здійснювати заміну на правонаступника сторони виконавчого провадження, яке відкрито та здійснюється за виконавчим написом нотаріуса. Водночас, приписами спеціального Закону №1404-VIII (ч.5 ст.15) чітко визначено повноваження саме суду здійснювати заміну сторони виконавчого провадження, незалежно від того, на підставі якого документа воно відкрито та здійснюється. При цьому, судова колегія зазначає, що іншого способу здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, ніж шляхом звернення заінтересованої особи до суду з відповідною заявою, чинним законодавством не передбачено. Так, нормами Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Враховуючи норми ст. 15 Закону №1404-VIII та ст. 379 КАС України, питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2019 в справі №826/7941/17. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. В свою чергу, спори, пов`язані з виконанням рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) мають бути вирішені адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 287 КАС України. Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статей 264 (в редакції КАС України до 15.12.2017), 379 КАС України (в редакції КАС України після 15.12.2017), зазначила, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Отже, висновок суду першої інстанції про неможливість застосування вказаного правового висновку для даної справи є помилковим та спростовується вищевикладеним. Також, у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №280/456/20 зроблено наступні правові висновки з даного питання: «…Отже, колегія суддів вважає, що питання стосовно заміни сторони виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Зазначене також підтверджується усталеною судовою практикою, згідно якої заява про заміну сторони виконавчого провадження подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, не розглядається в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства (постанови Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №640/15952/19, від 11 серпня 2021 року у справі №372/715/21)…». Крім того, відповідно до абз. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Отже, є помилковим висновок суду першої інстанції, що Окружний адміністративний суд міста Києва не наділений компетенцією розглядати заяву про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки не здійснював розгляд справи як суд першої інстанції, зважаючи на те, що виконавчий напис нотаріуса здійснюється поза судовою процедурою. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, зокрема положення ст. 379 КАС України та ст. 15 Закону №1404-VIII, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 11.04.2013 у справі «Вєренцов проти України», в якому Суд зазначив, що саме законодавство має бути сформульованим з достатньою чіткістю. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування. У рішенні від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (OleksandrVolkov v. Ukraine), заява №21722/11 ЄСПЛ також зазначив, що вимоги до «якості» закону визначають принцип законності, який частково співпадає з принципом верховенства права, одним з визначальних проявів якого є принципи «доброго врядування» і «належної адміністрації». Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. З огляду на сукупність встановлених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваного судового рішення. Як наслідок, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до поданої заяви наслідків, передбачених ст. 167 КАС України та залишення такої без розгляду. За такого нормативно-правового регулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку по наявність підстав для скасування Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року, як такої, що прийнята з порушенням норм процесуального права та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року - скасувати, а справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» про заміну сторони виконавчого провадження направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 18.02.2022. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма Н.В. Безименна Л.В. Бєлова