Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/11368/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11368/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 14 лютого 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.07.2021 №477 "Про застосування до працівника УПП в Хмельницькій області ДПП дисциплінарного стягнення". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2021 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які мали місце 17.04.2021 та призвели в подальшому до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Відповідач вважає, що позивач, розуміючи, що ОСОБА_2 перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння, не вжив заходів стосовно припинення дій останнього щодо керування автомобілем. При цьому позивач не повідомив свого безпосереднього керівника про зазначені обставини. Відповідач також зазначив, що рішення у справі про адміністративне правопорушення не має значення для оцінки правомірності звільнення позивача. Вказані обставини свідчать про наявність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, лише його присутність в автомобілі, яким керувала особа щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, без виявлення ним ознак алкогольного сп`яніння та без доведення до нього працівниками поліції на місці події такої інформації не може слугувати підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім цього, висновки службового розслідування щодо перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння не підтверджені рішенням суду. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами службового розслідування відповідач встановив в діях ОСОБА_1 порушення службової дисципліни, що виразилось у вчиненні дій, які підривають авторитет поліції та рівень довіри населення до неї, зокрема, стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП, невжитті заходів для належного реагування та припинення протиправних дій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також у неінформуванні свого безпосереднього керівника про подію, учасником якої став позивач. Наказом т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.07.2021 №477 "Про застосування до працівника УПП в Хмельницькій області ДПП дисциплінарного стягнення" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, пунктів 3 розділу IV, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 №1179, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до пункту 6 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до начальника відділу адміністративної практики УПП в Хмельницькій області ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Позивач не погодився із вказаним наказом та звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок службового розслідування безпосередньо відносно позивача є необґрунтованим і не може бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Належних і допустимих доказів того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок та порушив службову дисципліну відповідач у висновку службового розслідування не відобразив та суду не надав. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно частини 1 статті 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (Закон №580-VIII) поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до ч.1 ст. 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". Частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Згідно частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Стаття 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визначає протиправну винну дію чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За приписами статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. За змістом абзаців 1, 3 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 (Правила №1179), під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України. Згідно з пунктом 3 розділу ІV цих Правил №1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Верховний Суд в постановах від 21.09.2018 у справі №824/227/17-а, від 21.04.2021 у справі №824/523/19-а, від 14.04.2021 у справі № 320/3085/20 висловив правову позицію, відповідно до якої вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом. У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях. Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Як вірно вказав суд першої інстанції, спір у цій справі виник у зв`язку з притягненням ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади за порушення пункту 1 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII, Присяги працівника поліції, пунктів 3 розділу IV, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту. Встановлено, що 21.04.2021 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №197671 про порушення позивачем вимог пункту 2.9г Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Разом з тим, складання протоколу це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень щодо встановлення обставин, які в подальшому є предметом оцінки судом при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, породжує для особи певні права чи обов`язки. Протокол про адміністративне правопорушення від 21.04.2021 серії ОБ №197671 був досліджений Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області під час розгляду справи №686/10360/21. В ході судового розгляду суд не встановив жодних допустимих та достовірних доказів про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.9г Правил дорожнього руху. Також суд зазначив, що наявні ж у справі докази ґрунтуються лише на припущеннях, є недопустимими та недостовірними. Варто зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення від 21.04.2021 серії ОБ №197671 не є встановленим фактом вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Отже, зазначені в протоколі обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи №686/10360/21, що свідчить про безпідставність посилань відповідача як на підставу для висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку з огляду на факт складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності. В даному випадку вирішення питання про звільнення позивача із займаної посади за відсутності ознак вчинення ним дисциплінарного проступку можливе після встановлення обставин причетності ОСОБА_1 до вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дії, які слугували підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 21.04.2021 серії ОБ №197671, і були діями, за які останній притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Разом з цим, постановою від 04.08.2021 у справі №686/10360/21 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області закрив провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. До того ж, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 керував автомобілем Lexus Lx470 номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 . Під час службового розслідування відповідач дійшов висновку про те, що порушення позивачем службової дисципліни також виразилось у невжитті останнім заходів для належного реагування та припинення протиправних дій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Однак встановити протиправність дій особи та факт вчинення такими діями адміністративного правопорушення може тільки суд. Працівник поліції не є посадовою особою того органу, який встановлює правомірність чи протиправність дій іншої особи. Постановою від 05.07.2021 у справі №686/10354/21 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області закрив провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП у в зв`язку з відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення. Тобто, на час прийняття відповідачем спірного наказу від 20.07.2021 №477 судом не встановлена протиправність дій ОСОБА_2 та не встановлений факт вчинення останнім адміністративного правопорушення у вигляді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Тому, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що висновок службового розслідування не містить належним чином підтверджених обставин вчинення ОСОБА_2 будь-яких протиправних дій. Тому доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не вжив заходів для належного реагування та припинення протиправних дій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, є безпідставними. Наявність ознак алкогольного в останнього є суб`єктивними висновками працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення. Більш того, під час службового розслідування Департамент патрульної поліції Національної поліції України окрім лише факту складення протоколів про адміністративне правопорушення не встановив та не відобразив у висновку службового розслідування вчинення позивачем будь-яких інших дій, які містили ознаки дисциплінарного проступку та могли бути підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Матеріали справи не містять доказів про те, що позивач був ознайомлений з складеними на місці події процесуальними документами чи про те, що останній залучався як свідок чи понятий під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 . Як наслідок у позивача був відсутній обов`язок повідомляти свого керівника про вказану подію. Посилання відповідача на суспільний розголос вказаних обставин як на підставу для висновку про те, що дії позивача підривають довіру та авторитет органів поліції та є несумісними з подальшим проходженням службі на займаній посаді обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, адже будь-які фактори, зокрема, суспільний резонанс навколо відповідної події, не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що висновок службового розслідування безпосередньо відносно позивача є необґрунтованим і не може бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Належних і допустимих доказів того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок та порушив службову дисципліну відповідач у висновку службового розслідування не відобразив та суду не надав. Таким чином, наказ т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.07.2021 №477 «Про застосування до працівника УПП в Хмельницькій області ДПП дисциплінарного стягнення» є протиправним та підлягає скасуванню. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.